Роздрібні оператори по-різному переживають кризу та труднощі. Одні мережі ледве зводять кінці з кінцями, оптимізуючи бізнес в умовах війни. Інші як востаннє змагаються за клієнта, експериментуючи з бажаннями водіїв заправитися дешевше та отримати при цьому лакшері-сервіс на АЗС.
Є й ті, що впроваджують ключову заповідь бізнесу: купуй у кризу, нарощуй активи коли всім погано. Звісно, все це відбувається за умови, що є що купити. До прикладу, мережі, власники яких проґавили момент й зневірились в успіх ще донедавна перспективного бізнесу.
Які АЗС не витримали війни з росією
Основну причину кризи ринку роздрібної торгівлі пальним можна вмістити в п’ять літер – це ВІЙНА. Кацапи винні в ракетних обстрілах та терорі, окупації та вбивствах, що відображено в загальному стані нашої країни.
Заправкам, звісно, теж дісталось – комусь більше, комусь менше. У 2022-му були піки продажів пального на АЗС, які принесли неабиякі прибутки тим, хто правдами й неправдами забезпечив свої заправки пальним, «порішав» у Кабміні питання щодо скасування держрегулювання цін та насолоджується недоторканністю стели з боку влади й понині.
23:09 / 4 лютого, 2017«Захитались» і несистемні гравці. У 2022 р. зникла з мапи заправок ціла мережа бочок QPS, правда не без фокусів. Копперфільдам паливного ритейлу вдалось пристроїти частину модульних заправок за державний кошт - Мінсоцполітики ухвалила рішення щодо розподілу 40 млн грн для придбання контейнерних АЗС для деокупованих територій Київської області. Решту придбали одеські бізнесмени Геннадій та Ян Гуцу (батько й син), утворивши мережу GTS.
Чому падають продажі на заправках
Хвиля падіння продажів накрила всіх без винятку операторів лише у 2024-му. Особливо відчутним став удар, коли значна частина чоловічого населення почала утримуватись від поїздок територією України, уникаючи мобілізаційних пунктів. Частина ж — у законний чи нелегальний спосіб — залишила країну і тепер споживає пальне вже в Європі. Водночас велика кількість українців боронять наше майбутнє від кривавого минулого та божевільних сусідів, яких вже давно немає причин називати людьми.
Усі ці чинники мали безпосередній вплив на зниження реалізації пального на АЗС. Варто додати, що населення під час війни не стало багатшим, тому ще більше стало економити на пальному, яке, до слова, за старою звичкою українського ритейлу миттєво дорожчає, коли нафта в світі росте, і забуває дешевшати, або неспівмірно знижується, коли летять до низу котирування на оптові партії пального. Але так прийнято, так працює ринок десятиліттями, і ніхто з влади з цим неподобством розібратись не хоче. Зрозуміло, що за одвічно дорогим пальним, до ціни якого до того ж парламент прикрутив минулого року «європейських» податки, черга не стоїть.
23:09 / 4 лютого, 2017Тому більшості мереж стало некомфортно розвиватись й мова зайшла про продаж, якого якраз і чекали власники більш спритних компаній. Крім чистого продажу, також відбувся перерозподіл проблемних активів.
Доторкнулись до історії
Багато змін відбулось навколо «Укрнафти», як всередині компанії, де «за руку» вивели менеджмент «Привату», зосередив 100% державний контроль («Нафтогаз» та Міноборони), так і з роздрібними активами, які доєднались до існуючої мережі найбільшої в Україні видобувної компанії. Це й 80+ АЗС Glusco, які майже рік побули в управлінні «Нафтогазу», а потім АРМА передала до «Укрнафти». Шлях до управління «Укрнафтою» ще одного російського актива - мережі «Татнєфті» (близько 70 АЗС, з яких цінність представляє трохи більше 20 об’єктів та нафтобази) не такий швидкий. Як кажуть наші джерела, заправки, а по суті - місця в Харківській та Полтавській областях тільки но почнуть інтегрувати до «Укрнафти», що стало можливим тільки після внесення змін в деяких документах.
Головний гол нового менеджменту «Укрнафти» на чолі з Сергієм Корецьким, якого вже пророкують на Голову «Нафтогазу», було забито наприкінці 2024 р., коли стало відомо про придбання частки Shell (51% акцій) в роздрібному проєкті «Альянс Холдинг» (керуючої компанії роздрібної мережі Shell в Україні), друга частина акцій через суд відійшла Фонду Держмайна. В «Укрнафті» говорили, що перемогу за актив забрали у ОККО, які теж хотіли бути в річних звітах світового нафтогазового гіганта. Угоду з «Укрнафтою» вже благословив АМКУ, а у лютому змінили керівника компанії. 118 АЗС Shell поступово будуть ребрендовані в кольори «Укрнафти» та синхронізовані в єдину цінову політику пального та систему лояльності.
Отже, без «Татнєфті» в «Укрнафти» в управлінні 754 АЗС, що підкріплює статус найбільшої мережі АЗС в Україні, яка поспішає стати монобрендовою. Але не факт, що на цьому «збиральництво» держкомпанії на ринку заправок завершиться. По-перше, в планах «Укрнафти» до 2028 р. наростити мережу більше 800 станцій. По-друге, остаточно не вирішена доля AMIC (198 АЗС): під арештом з 2022 р. лишаються корпоративні компанії на суму понад 50 млн грн. Вочевидь, в австрійській абревіатурі хтось й досі вбачає шлейф російського «Лукойлу». Враховуючи обставини, цей хтось або дуже толерантно 2,5 роки тримає козирі в рукаві, або докази зв’язків відсутні й австрійців просто трусять, тримаючи на розтяжці.
Паралельні амбіції
Найбільшої динаміки серед приватних компаній у розвитку під час війни набула «Параллель». Компанія з багатостраждального Донбасу за останні 10 років змінила власника й адресу прописки.
Втім втрати не завадили власнику Олександру Дубініну з оптимізмом дивитись у майбутнє. Він не приховує, що має хороші відносини з ПУМБ, який частково кредитує нарощування активів. Команда Parallel постачає пальне в мережі Motto, Prime та Luxwen. Крім того, компанія прикупила декілька станцій ManGo в різних регіонах, у тому числі на Київщині, були й поодинокі придбання АЗС в Одеській області. Сумарно Parallel постачає пальне вже на більше ніж 200 АЗС (власні та партнерські). Активно та якісно перевзуваються в кольори Parallel заправки Motto в Києві, до кінця 2025 року їх має бути мінімум 15 од.
На ринку говорять, що власник Parallel Олександр Дубінін у перервах між відновленням заправок після російських обстрілів у Донецькій та Запорізькій областях робить передзамовлення зеленої фарби для локальних мереж у Харкові та Чернівцях. Поки що ані оренди, ані продажу операторів Слобожанщини та Буковини не відбулося, але ми не виключаємо розширення мережі з Донбасу в ці регіони.
ОККОпація столиці
На початку квітня стало відомо про наданий дозвіл АМКУ ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» на концентрацію у вигляді набуття контролю над активами низки юросіб столичної мережі KLO (власних 57 АЗС).
Учасники ринку кажуть, що за орендою, про яку стало відомо з відповідних рішень АМКУ, стоїть покупка мережі – так званий опціон оренди з правом викупу. КЛО будувалася шкільними друзями, а власниками мережі є кияни Ігор Чернявський, В’ячеслав Стешенко та Олександр Кац. Останньому, за інформацією НафтоРинку належить більша частка в бізнесі пального, який станом на 2025 р. досяг 70 АЗС власних та орендованих в столичному регіоні, джоберську програму в Чернівцях та на Львівщині. Мережа була завжди бажаною для інвесторів, але цінник «кусався»: за АЗС,за словами джерел НафтоРинку, просили від двох до чотирьох млн доларів (по суті, це й є ціна входу на роздрібний ринок пального в Києві). «Поштучно» мережу не продавали, а віддати одразу $150-200 млн за майже 60 станцій охочих не знаходилось.
Поки що важко оцінити суму угоди, де слід врахувати не лише вартість активів - АЗС, а й клієнтську базу та бізнес продажу пального корпоративним клієнтам (KLO - найактивніший гравець на столичних тендерах). «Поєднання досвіду та експертизи двох потужних гравців ринку - бренду KLO та ОККО - відкриває нові перспективи для розвитку галузі в цілому», прокоментував новини один із співвласників Вячеслав Стешенко. В ОККО власних та орендованих у «Укрнафти» заправок Glusco є 70 одиниць у Києві та області (9,2% локального ринку), тож угода може подвоїти потужність галицької мережі в столичному регіоні.
Не виключено, що переломним моментом у рішенні продати мережу стала ДТП минулого року, в якій дивом вижив один з акціонерів. Можливо, цей випадок змінив його життєві пріоритети. Та й менше запалу у іншого співвласника, який розміняв не так давно восьмий десяток. Як кажуть, дай Боже всім здоров’я й мудрості в бізнесі, з якого, як буває, рано чи пізно потрібно красиво вийти.
Проте, кажуть, що публічний альянс поки що не є фінальним. Щойно окківські юристи «засвітили» тему в АМКУ, до KLO постукали інші інвестори, запропонувавши трохи більше. Подивимось, хто переможе. Принаймні ринок підбадьорили – таке теж корисно періодично робити для оцінки можливостей.
Що відбувається з Приватом?
Головний за кількістю, але не за якістю приз стоїть в упаковках «АЗС не працює». До 2016 р. «Приват» контролював близько 1500 АЗС під брендами «Укрнафта», Avias, ANP, Sentosa та іншими локальними назвами. Перший крок відокремлення видобувної «Укрнафти» від «системи» (так в середині називають мережу «Привату») відбувся з прийняттям рішення про ребрендинг тоді напівдержавних АЗС в біло-чорні кольори. Остаточно пуповину перерізали менеджери на чолі з Сергієм Корецьким в кінці 2022 р., відокремивши відпуск пального на 537 АЗС «Укрнафти» корпоративним клієнтам через карти та талони (на горячій лінії держкомпанії й досі частка дзвінків стосується питань роботи АЗС ANP або «Авіасу»).
Російськи окупанти у 2022 р. скоротили кількість «Привату» на третину, але мережа продовжила роботу: нафтопродукти імпортувались, станції продавали пальне та навіть приймали участь в державних тендерах на постачання пального. Кисло системі стало вже на третій рік війни. Мережа вмирала поступово: якщо на початку 2024 р. кількість працюючих АЗС становила більше 600, то вже з квітня - 463, з яких, за оцінками НафтоРинку, цінність представляють близько 250; від решти краще відмовитись з огляду на місце розташування та їх природне старіння.
Зависли у Приватбанку 245 АЗС, які начебто вдалося продати на відкритому конкурсі у вересні 2024 р., але ноунейм-претенденти, які готові були віддати за станції майже 700 млн грн, крім популярності в ЗМІ, отримали ще й «турботу» від Генпрокуратури у вигляді кримінальних справ, від АМКУ - у вигляді непогодження угоди, що в підсумку веде до скасування конкурсу по заставних станціях.
Коли «закрили» Ігоря Коломойського у 2023 р. по справі «Приватбанку», багато хто пророкував швидкий фінал для мережі АЗС. У підсумку так і сталося, але розтягнулося в часі: останні заправки ще працювали у січні 2025 р. після масового закриття у грудні 2024-го.
Не злетів навіть Jet
Наші джерела стверджують, що мережею до останнього керував бізнес партнер Коломойського - Михайло Кіперман. Публічність - не особлива риса «Привату», і Кіперман - не виняток. Хоча, коли «Приват» був на коні, він був членом Наглядової ради «Укрнафти». Кіперман живе в Ізраїлі і вже звідти комунікує онлайн та офлайн щодо майбутнього мережі.
Продовжити торгувати пальним чи продавати мережу – вочевидь, ці питання до останнього були відкриті для власника. Інакше як можна пояснити запрошення до проєкту одного з видатних топ-менеджерів - Миколи Гавриленка, екс-голову «Укртранснафти»? Хоча до цього альянсу був готовий цікавий концепт - реанімація мережі під новим брендом Jet (за аналогією назви вже непрацюючого додатку). Але трансформації «Авіасу» поки не відбулося, а ринок наповнений чутками про швидку оренду/продаж мережі.
Податкове навантаження
Добила «Приват» не тільки віддалена робота керівників (вони майже всі за кордоном). Зупинка останніх станцій у грудні-січні співпало із запровадженням наприкінці 2024 р. авансових платежів зі сплати податку на прибуток – за ці зміни минулого року проголосували 241 депутат Верховної Ради. Левова частка АЗС підпадала під забов’язання сплачувати 60 тис. грн/міс. що пояснює рішення Кіпермана «зняти касу» з пального та магазинів поки Коломойський зайнятий, і почати приймати у себе, у воюючому Ізраїлі, охочих до інвестицій бізнесменів із воюючої України.
Є й інша сторона медалі. Від зупинки «Привату» трохи легше стало конкурентам, які отримали перетік клієнтів, і не так критично відчули глобальне падіння продажів пального через війну. Тому ті, хто підігрівав активність нардепів в законотворчості на паливному ринку, отримали прямий прибуток у вигляді обсягів реалізації. Для цих гравців знову зіграла ставка.
