Екологічне пальне майбутнього
Що таке біоетанол?
Біоетанол – рідке паливо, яке виробляють із рослинної сировини, такої як кукурудза, пшениця, цукровий буряк або тростина. Це альтернатива традиційним нафтопродуктам і використовується як добавка до бензину або як самостійне паливо для двигунів внутрішнього згоряння.
Завдяки своєму органічному походженню біоетанол допомагає зменшити викиди парникових газів і скорочує залежність від викопних ресурсів. Його виробництво і використання активно розвиваються в багатьох країнах світу, зокрема в Україні.
Виробництво біоетанолу в Україні
Україна має значний потенціал для виробництва спирту завдяки великим обсягам вирощування зернових культур. Основна сировина для виробництва – кукурудза, пшениця і цукровий буряк.
Основні особливості ринку біоетанолу в Україні:
- Виробництво біоетанолу регулюється державою, а його використання як пального потребує спеціального законодавчого врегулювання.
- Державні та приватні підприємства займаються виготовленням етанолу, але попит на внутрішньому ринку поки що залишається невисоким.
- Україна має можливість експортувати біоетанол, особливо в країни ЄС, де використання альтернативного палива активно підтримується законодавчо.
Попри перспективи, розвиток галузі гальмують проблеми: відсутність чіткого нормативного регулювання, нестабільна державна політика та недостатні інвестиції у виробництво.

Експорт біоетанолу з України: обсяги та ключові ринки
За даними асоціації «Укрбіоетанол», в Україні працює 17 біоетанольних заводів. Окрім забезпечення внутрішнього ринку, ці підприємства активно експортують продукцію. За оцінкою НафтоРинку, у 2024 році Україна експортувала 99,3 тис. тонн біоетанолу. З них 87,6% становив неденатурований спирт, решта — денатурований. Основними напрямками експорту були країни ЄС (87,1%) та Швейцарія.
ТОП-5 експортерів біоетанолу, 2024 р., %
Більш розгорнута інформація щодо експортерів біоетанолу представлена в щоденному аналітичному звіті «Daily Fuels&LPG»

Постачання біоетанолу здійснювали компанії на виробничих потужностях з семи областей України, зокрема:
- Зарубинський спиртовий завод
- Гайсинський і Тростянецький заводи
- Гнідавський цукровий завод
- Vitagro (Тернопільська обл.)
- Узинський цукровий комбінат
- Westnol (Львівська обл.)
- Хоростківський спиртзавод
- Теофіпольський цукровий завод
- Будильський експериментальний завод

Покоління біоетанолу: еволюція технологій виробництва
Виробництво біоетанолу розвивалося з часом і сьогодні поділяється на чотири покоління, залежно від типу сировини та технологій виробництва.
1-е покоління етанолу (1G) — Традиційний етанол
- Джерело: харчові культури, такі як цукрова тростина, кукурудза, пшениця, ячмінь, цукровий буряк.
- Метод виробництва: ферментація цукрів і крохмалю за допомогою дріжджів.
- Переваги: технологія добре розвинена і широко використовується, наприклад, у США (кукурудзяний етанол) і Бразилії (етанол із цукрової тростини).
- Недоліки: конкурує з продовольчим забезпеченням, вимагає великих обсягів води та добрив, може сприяти вирубці лісів і зміні землекористування.
2-е покоління етанолу (2G) — Целюлозний етанол
- Джерело: нехарчова біомаса, зокрема сільськогосподарські відходи (кукурудзяні стебла, солома, лушпиння рису), лісові залишки, деревна тріска, енергетичні культури (міскантус, слонова трава).
- Метод виробництва: використовуються вдосконалені біохімічні та термохімічні процеси, такі як гідроліз і газифікація, для розщеплення целюлози на ферментовані цукри.
- Переваги: не конкурує з харчовими культурами, використовує аграрні відходи, має менший вуглецевий слід.
- Недоліки: складна та дорога технологія, що потребує значних інвестицій та інфраструктури.
3-е покоління етанолу (3G) — Етанол із водоростей
- Джерело: мікроводорості та ціанобактерії, які можуть виробляти велику кількість ліпідів і вуглеводів для отримання етанолу.
- Метод виробництва: використовуються генно-інженерні та вдосконалені біохімічні методи для підвищення здатності водоростей безпосередньо виробляти етанол.
- Переваги: водорості ростуть швидко, не потребують сільськогосподарських угідь, можуть поглинати CO₂ із промислових викидів.
- Недоліки: технологія ще знаходиться на стадії досліджень, її важко масштабувати через високу вартість і необхідність контрольованих умов вирощування.
4-е покоління етанолу (4G) — Синтетична біологія та уловлювання CO₂
- Джерело: використовуються генетично модифіковані мікроорганізми або технології прямого уловлювання CO₂ для синтетичного виробництва етанолу.
- Метод виробництва: завдяки біоінженерним методам мікроорганізми можуть перетворювати CO₂ або інші парникові гази в етанол. Деякі процеси використовують синтетичну біологію для підвищення ефективності ферментації.
- Переваги: потенційно вуглецево-нейтральний або навіть негативний вплив на довкілля, зменшує викиди парникових газів, не потребує великих площ або сільськогосподарських культур.
- Недоліки: досі на експериментальному рівні, має високу собівартість і вимагає складних промислових процесів для комерціалізації.
Найрозповсюдженішим є 1G і 2G біоетанол через свою доступність в плані виробництва та собівартості.
Технологія виробництва біоетанолу
Процес виробництва етанолу складається з кількох основних етапів:
Підготовка сировини
- Зернові культури (кукурудза, пшениця) або цукровмісні рослини (цукровий буряк, тростина) подрібнюються та готуються до подальшої обробки.
Гідроліз і ферментація
- Крохмаль або цукри розщеплюються за допомогою ферментів та дріжджів, унаслідок чого утворюється спирт (етанол).
Дистиляція
- Етанол відокремлюється від води та інших компонентів для отримання чистого продукту.
Зневоднення
- Для отримання безводного етанолу використовується спеціальна технологія, яка дозволяє довести його концентрацію до 99,7% і зробити придатним для використання як паливо.
Крім того, у процесі виробництва утворюються супутні продукти: біогаз і кормові добавки для тваринництва.
Використання етанолу
Етанол використовують у різних сферах:
- Як паливо – використовується у чистому вигляді або в сумішах з бензином (наприклад, Е10 – 10% етанолу, 90% бензину; Е85 – 85% етанолу).
- В автомобільній промисловості – підвищує октанове число бензину, що покращує ефективність роботи двигуна та зменшує шкідливі викиди.
- У промисловості – використовується у хімічному виробництві для створення розчинників, фарб та інших матеріалів.
- У сфері енергетики – може використовуватися для виробництва електроенергії в біопаливних установках.
У деяких країнах, наприклад, у Бразилії, етанол – основне паливо для автомобілів. Там навіть виробляють транспортні засоби, що працюють виключно на ньому.
Переваги та недоліки біоетанолу
Переваги:
- Екологічність – зменшує викиди вуглекислого газу і шкідливих речовин.
- Відновлюваність – отримується з сільськогосподарських культур, які можна вирощувати щороку.
- Зниження залежності від нафти – сприяє енергетичній незалежності країни.
- Покращення характеристик пального – підвищує октанове число і зменшує детонацію двигунів.
Недоліки:
- Використання сільськогосподарських земель – потребує великих площ для вирощування сировини.
- Можливе підвищення цін на харчові продукти – оскільки частина врожаю використовується для виробництва палива, це може впливати на ринок продовольства.
- Енергозатратність – виробництво потребує значних витрат енергії та ресурсів.
- Проблеми з інфраструктурою – для широкого впровадження біоетанолу необхідно модернізувати заправні станції та транспортні засоби.
Висновок
Біоетанол – це екологічно чиста та перспективна альтернатива викопним паливам, яка може відігравати важливу роль у розвитку зеленої енергетики.
Україна має всі можливості для розширення виробництва і використання біоетанолу, але для цього потрібні державна підтримка, інвестиції та розвиток внутрішнього ринку. Попри деякі труднощі, світова тенденція до екологічно чистих джерел енергії дає підстави вважати, що біоетанол у майбутньому стане важливим елементом енергетичної стратегії багатьох країн.