На розгляді у Верховній Раді України знаходиться проєкт Закону про основні засади державного нагляду (контролю) № 14030 від 11.09.2025. Планується, що цей Закон, у разі прийняття, замінить чинний Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Як це вплине на перевірки вмісту біоетанолу в бензинах?
Відповідно до ст. 2 поки ще чинного Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про держнагляд) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у частині додержання вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному і паливі моторному альтернативному та/або його відповідності критеріям сталості у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері.
Водночас відповідно до ст. 71 Закону України «Про альтернативні види палива» державний контроль за додержанням вмісту нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з імпорту пального та/або оптову торгівлю пальним, роздрібну торгівлю пальним, здійснює Держекоінспекція відповідно до цього Закону.
Незважаючи на колізію, саме Закон про держнагляд визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відтак чинне законодавство передбачає, що державний контроль за додержанням вмісту спирту в бензинах буде здійснюватися у встановленому Законом про держнагляд порядку, а не, наприклад, відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі – Закон про ринковий нагляд).
Однак проєкт Закону про основні засади державного нагляду (контролю) не містить прямої вказівки на те, що заходи контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у частині додержання вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному і паливі моторному альтернативному та/або його відповідності критеріям сталості здійснюються у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері.
Натомість редакція законопроєкту до другого читання містить визначення сфери державного нагляду (контролю), згідно з яким це сукупність суспільних відносин, у межах яких законом встановлено вимоги до здійснення суб’єктами господарювання господарської діяльності, зокрема в будівлях, спорудах та їх частинах, на окремих об’єктах, земельних ділянках, територіях, що перебувають у власності або користуванні чи розпорядженні таких суб’єктів господарювання.
09:30 / 11 березня, 2026Чи означає це, що перевірок з 1 липня знову не буде?
Здійснення перевірок ані в межах Закону про держнагляд, ані в межах Закон про ринковий нагляд наразі не є можливим.
Для здійснення заходів державного нагляду (контролю) використовуються уніфіковані форми актів з переліком питань. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку. Зауважимо, що наразі у переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких складено перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), відсутній Закон України «Про альтернативні види палива». Тому здійснювати заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки дотримання вимог Закону України «Про альтернативні види палива» не можуть.
У Держекоінспекції НафтоРинку неодноразово пояснювали, що наразі перевірки проводити не можуть. Там спираються на Закон про ринковий нагляд (тобто інший закон) та очікують, що перевірки будуть проводитися саме відповідно до Закону про ринковий нагляд, а не Закону про держнагляд.
Зауважимо, що державний ринковий нагляд – діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Встановлені вимоги – вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами (ст. 1 Закону про ринковий нагляд).
Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 10 Закону про ринковий нагляд). Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 затверджений перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд (далі – Перелік).
Відповідно до Переліку Держекоінспекція здійснює заходи ринкового контролю (нагляду) щодо автомобільних бензинів, дизельного, суднового та котельного палива, яке має відповідати вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив. Як відомо, у цьому Технічному регламенті немає вимог до обов’язкового мінімального вмісту біоетанолу у бензинах.
Тому Держекоінспекція вже вказувала, що контроль за додержанням вмісту нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) суб’єктами господарювання буде здійснюватися після внесення змін до нормативно-правових актів.
Як буде із штрафами?
Важливо, що якщо парламентарі та урядовці чітко передбачать, що перевірки будуть проводитися відповідно до Закон про ринковий нагляд (тобто внесуть зміни у Технічний регламент), то застосування штрафів за 1000 літрів, які прописані у ст. 14 Закону України «Про альтернативні види палива», може стати неможливим.
Це пов'язано з тим, що п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону про ринковий нагляд передбачається застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам, у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 - 51 000 грн), а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб’єкта господарювання вже накладено штраф, – у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (68 000 грн).
