З 1 травня 2025 року в усіх обсягах автомобільних бензинів, що реалізуються в місцях оптової та роздрібної торгівлі пальним, встановлюється обов’язкова частка вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) — не менше 5% об’ємних. Допускається абсолютна похибка визначення на рівні ±1%.
Зазначена вимога не поширюється на бензини з октановим числом 98 і вище та бензини, що постачаються для потреб:
- Міністерства оборони України;
- Державного агентства з управління резервами України;
- створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.
Ці нововведення передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту» від 04.06.2024 № 3769-IX (далі — Закон). За недотримання вимог законодавства встановлена відповідальність.
10:00 / 11 березня, 2025Частка біоетанолу у бензинах
Зазначимо, що бензини можуть мати і більшу частку біокомпоненту (біоетанолу), ніж 5%, адже Законом встановлена лише мінімальна. Відповідно до Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив позначення автомобільних бензинів включає назву і марку бензину та містить, зокрема, символ визначення вмісту біоетанолу: Е0, Е5, Е7, Е10.
Переваги та недоліки етанолу
Як біопаливо впливає на двигуни?
Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) у своєму звіті зазначає, що змішування бензину з етанолом є корисним для згоряння, оскільки етанол підвищує октанове число палива, є аксігенатом. Більшість автомобілів, що працюють на бензині, сумісні з низьким рівнем етанольних сумішей, таких як E5 і E10 (відповідно 5% та 10% етанолу). Високі суміші (наприклад, E85) потребують спеціалізованих автомобілів, таких як транспортні засоби з гнучким паливом (FFV). Їх активно використовують у Південній Америці, де застосування пального зі спиртом активно розвивається та вже давно є нормою.
Етанол — це легкий спирт, який горить майже непомітним полум’ям і є біорозкладним. Він має низку технічних переваг як пальне для бензинових двигунів:
- По-перше, етанол має дуже високе октанове число. Додавання етанолу покращує якість отриманого газоетанольного палива (суміші бензину з етанолом), забезпечуючи стійкість до детонації та потенційно покращуючи продуктивність двигуна.
- По-друге, етанол має високу теплоту випаровування, що забезпечує ефект охолодження двигуна. Це підвищує ефективність заповнення циліндрів, частково компенсуючи менший вміст енергії в етанолі на літр.
- Нарешті, наявність кисню в молекулі етанолу забезпечує більш однорідну суміш пального з повітрям, що дозволяє здійснювати згоряння при низькій температурі та знижує забруднюючі викиди незгорілих або частково згорілих молекул (вуглеводнів [HC], чадного газу [CO] та оксидів азоту [NOx]).
Низькопроцентні етанольно-бензинові суміші (E5, E10) можуть ефективно використовуватися у більшості звичайних бензинових двигунів без технічних модифікацій. Вищі суміші потребують певних додаткових модифікацій, як то зміна кута запалення (через вищий октан етанол може горіти довше і мати вище ККД), регулятор подачі кисню (його треба менше), контроллер холодного старту (аби пари краще запалювались на морозі) і, по бажанню, посилені впускні форсунки, так як витрати етанолу вищі на одиницю енергії.
11:39 / 12 березня, 2025Транспортні засоби, які можуть автоматично підлаштовуватись під будь-який вміст етанолу, на заході називають Flex Fuel Vehicle (FFV) — дослівно «автомобілі з гнучким пальним» (FFV), які можуть працювати на будь-якій суміші бензину з етанолом до 85% (E85) або навіть до 97%, як в Бразилії.
Попри переваги, етанол як пальне для транспорту має й певні недоліки. Етанол має меншу питому теплоту згорання ніж бензин, через що витрата залежно від концентрації може бути більшою до 25%. Його здатність окислюватися до оцтової кислоти може спричиняти корозію деяких матеріалів у двигунах, зокрема певних металів і полімерів. Крім того, у складі етанолу можуть бути металеві іони та домішки, які посилюють його агресивний вплив на матеріали.
Ще одна проблема — його висока прихована теплота випаровування, що може ускладнювати роботу двигуна в холодну погоду, особливо під час запуску. Через хімічні властивості етанолу можуть виникати труднощі з леткістю пального, а його здатність змішуватися з водою може призводити до утворення ацетальдегіду.
Зниження паливної ефективності
Проблема зниження пробігу при використанні паливних сумішей з етанолом пов’язана з тим, що молекула етанолу містить менше енергії, ніж бензин. Енергетична цінність пального визначається кількістю вуглецевих зв’язків у молекулі: бензинові молекули довші та мають більше вуглецевих зв’язків, ніж невеликі молекули етанолу, що знижує енергетичний потенціал змішаного пального.
Чистий етанол має теплотворну здатність на 35% нижчу, ніж еквівалентний обсяг бензину. Проте більшість автомобілів не працюють на чистому етанолі. Насправді використання сумішей з концентрацією етанолу понад 15-20% може спричинити пошкодження двигуна, оскільки для його роботи необхідні коригування параметрів згоряння.
У стандартній суміші E10 (10% етанолу) реальне зниження енергетичної цінності становить приблизно 3,5-5%.
Проблема поглинання води
Етанол має сильну здатність поглинати вологу з навколишнього середовища. Це стосується як чистого етанолу, так і його сумішей із бензином. Через це виробники хімічних речовин не можуть реалізовувати 100% чистий етанол — він завжди містить щонайменше 0,2% води.
Якщо у паливному баку накопичується вода, вона осідає на дні, оскільки має вищу густину, ніж пальне. Це може спричиняти серйозні проблеми для всіх типів двигунів.
Основні наслідки накопичення води:
- Розмноження мікроорганізмів. Бактерії та гриби ростуть у середовищі, де є накопичена вода. Вони живляться водою та пальним, розмножуються і виділяють побічні продукти життєдіяльності, що можуть спричиняти корозію паливних баків, засмічення фільтрів і зниження якості пального. У паливній індустрії витрачають мільйони доларів на біоциди для запобігання цим проблемам.
- Фазове розшарування. Це явище відбувається, коли етанол відокремлюється від бензину, утворюючи два окремі шари. Етанол, змішуючись із водою, осідає на дні бака у вигляді водно-етанольного шару. Якщо це станеться, пальне стане непридатним для використання, оскільки етанол і вода вже не можуть бути знову змішані з бензином.
Таким чином, хоча етанол й має певні екологічні переваги, його використання створює нові виклики насамперед для споживачів.
Екологічні недоліки етанолу
До переваг можемо віднести те, що використання біоетанолу на транспорті, виробленого на сучасних заводах, дає до 95% економії викидів парникових газів у порівнянні з аналогічним обсягом викопних палив. Економія викидів залежить від ланцюга енергії, яка використовувалась на вирощування крохмаломіської сировини і енергію випаровування спирту в бражній колоні. Сучасні заводи вже використовують пелети і біогаз.
Другою екологічною перевагою є, як вже писалось вище, відсутність будь-яких шкідливих домішок, які б утворювали отруйні чи небезпечні речовини в процесі горіння. Додавання біоетанолу до бензинів значно знижує утворення небезпечних сполук азоту через кращу спалюваність.
Третьою суттєвою екологічною перевагою біоетанолу є те, що його роблять у першу чергу із відходів агросировини — тобто з меляси, битої/пророщеної/поїденої мишами кукурудзи, як із умовно «дармової сировини». В Україні щороку втрачається/формується до 8 млн т некондиційного зерна, яке просто викидається через відсутність попиту на біоетанол.
Серед екологічних недоліків в медіа можна знайти тезу, що «недоліком етанолу є висока вартість його виробництва». Проте дана теза доволі спірна, так як біоетанол — це чи не єдине біопаливо, яке співставне по ціні з аналогічними викопними паливами. Сьогодні, наприклад, 85% етанолу на заправках Франції коштує 0,8 євро або 36 грн за діючим курсом. В Україні ж собівартість біоетанолу в 2024 році коливалась в діапазоні від 24-28 грн. Як бачимо, на практиці аргумент про дорожнечу виробництва не витримує критики.
Часто також говорять, що виробництво етанолу вимагає великих обсягів води, що може бути проблемою в регіонах, де цей ресурс є обмеженим. Згідно з коментарем головного технолога Української технологічної компанії (провідної компанії по будівництву біоетанольних і біогазових заводів) Дмитра Красуцького, сьогоднішні технології забезпечують економне мультикратне використання води, що забезпечує середнє використання на рівні 1,2-1,3 т води на 1 тонну кукурудзи. Частина з цієї води повертається в поля у вигляді дигестату. Традиційним для пострадянських спиртових заводів є виливання відпрацьованої барди в поля-бардовідстійники, внаслідок чого генерувався неприємний запах на десятки кілометрів навколо. Водночас на сучасних заводах запроваджуються безстічні схеми, які передбачають повне використання або утилізацію післяспиртової барди на біогаз, добрива та комбікорми (DDGS).
За словами Петра Циганкова, CEO технологічної компанії «Агротехнолоджі»:
«Ми зараз, і ніхто з конкурентів, навіть не розглядаємо проєкти будівництва, в яких власники не передбачають переробку післяспиртової барди на щось цінне. Такі проєкти вже не конкурентоспроможні».
«Щось цінним» в даному випадку є біогаз, який можна або доочистити до біометану та здавати в трубу (й навіть експортувати), або виробляти на місці електроенергію. Такі проєкти малої генерації вже є в Україні, вони особливо цінні через обстріли росією енергетичної інфраструктури.
Економічні виклики
Розвиток етанолової промисловості має значний потенціал для зміцнення енергетичної незалежності, адже необхідність у імпорті пального зменшується, підтримки сільського господарства та зниження викидів парникових газів.
Також, запровадження використання біоетанолу створює значні мультиплікативні ефекти в цукровій, зерновій та м’ясних галузях. Саме заради оцих самих еффектів біоетанол у транспорті запровадили такі гіганти як Китай та Індія. Якщо Китай у 2021 році обмежився лише 5%, для виробництва яких імпортує кукурудзу навіть з України, то Індія планує вже в цьому році запровадити обов’язкову частку аж до 20%, і обігнати Китай, ЄС і Бразилію за сукупним виробництвом і використанням біоетанолу.
Водночас існує низка економічних викликів, які ускладнюють стимулювання виробництва етанолу та його інтеграцію в енергетичний сектор. На початку «ери біоетанолу» в ЄС і США в 2000х роках існували великі дебати щодо переорієнтації використання сільськогосподарських культур з виробництва продуктів харчування на виробництво палива і побоювання, що це вплине на ціни на продукти харчування. Ці побоювання з року в рік перекопійовувались з одних медіавидань в інші. Проте за понад 20 років масового застосування біоетанолу провідними країнами відбувся абсолютно неочікуваний зворотній процес: широке застосування біоетанолу навпаки призвело до перевиробництва агро продукції! Як саме? Для нас це таж було подивом.
Пояснює Тарас Миколаєнко, виконавчий директор асоціації «Укрбіоетанол»:
«Спочатку впровадження біоетанолу поглинуло незатребувані надлишки агропродукції, що частково підвищило ціни й, відповідно, збільшило рентабельність агропідприємств. Зростання рентабельності повернуло значні інвестиції в аграрний сектор, підвищило його ефективність та урожайність. У результаті замість дефіциту виникло надлишкове виробництво агропродукції.
Свідками цього ми були нещодавно, коли європейські фермери блокували український аграрний експорт, маючи на складах ЄС рекордні 48 млн тонн залишків зернових. І це при тому, що порівняно з 2000-ми роками біоетанол «поглинув» понад 200 млн тонн зерна з продовольчого ринку!
Україна стала одним із головних вигодонабувачів цього процесу. Згадайте, як до 1999 року гасло «село гине» звучало з уст кожного нардепа, а після 1999-го (саме коли ЄС і США зобов’язали використовувати біоетанол у транспортному секторі) аграрна галузь несподівано стала драйвером економічного відновлення».
Графік Центру даних альтернативних палив Міністерства енергетики США, який демонструє обсяги вирощування кукурудзи за роками та частку, використану саме для виробництва паливного етанолу з 1986 по 2020 роки.
Як видно неозброєним оком, частка кукурудзи, що йшла на біоетанол була мізерною до 1999 року. І саме тоді починається стрімке збільшення аж до понад 40% в окремі роки сьогодення. Так само ми бачимо, що до 2000 року середнє вирощування кукурудзи було рівномірно незмінним і навіть мало тренди до значного падіння в 1988, 1993 та 1995 роках. Але варто було урядовцям почати програми обов’язкового використання паливного етанолу, як замість продовольчого дефіциту, яким лякали всіх паливні скептики, обсяг загальних урожаїв почав стрімко рости! І рости саме на обсяг сформованого паливним етанолом попиту. Харчова частка при цьому, аж ніяк не зменшилась.
Тож, ми можемо сміливо прогнозувати аналогічні наслідки в Україні, за умови імплементації провідного світового досвіду. І тут ми підходимо до самого цікавого: а чи переймаються наші можновладці цим самим супердосвідом?
Відсутність чіткого нормативного регулювання в Україні
30 червня 2024 року набрав чинності Закон № 3769-IX. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом було доручено забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, а також забезпечити розроблення та затвердження технічного регламенту щодо вимог до палив моторних альтернативних.
Що було вже розроблено та прийнято?
Нічого. Зазначимо, що необхідно затвердити такі порядки:
- Адміністрування обліку вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному та паливі моторному альтернативному та його відповідність критеріям сталості, перелік сировини, яка має подвійне значення при обрахунку внеску рідкого палива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання в галузі транспорту (далі — Порядок адміністрування).
- Підтвердження походження біомаси, яке мають надавати суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво та постачання біомаси для виготовлення рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання в галузі транспорту (далі — Порядок підтвердження походження біомаси).
- Підтвердження відповідності критеріям сталості рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту (далі — Порядок відповідності критеріями сталості).
Розроблення першого та другого порядків покладено на Мінрозвитку. Розроблення третього порядку було покладено на Міненерго, проте там нам повідомили, що на прохання органу Кабміном було змінено виконавця на Мінрозвитку.
Крім того, підставою для розгляду справи про правопорушення, передбачених Законом України «Про альтернативні види палива», є протокол про правопорушення. Протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені особи Держекоінспекції та Деренергоефективності у межах своєї компетенції відповідно до Закону. Форми протоколу про правопорушення повинні бути затверджені відповідними центральними органами виконавчої влади, що мають право розглядати справи про правопорушення.
Також, відповідно до Закону, Міндовкілля має бути затверджений Порядок визначення характеристик земельних ділянок, що мають ознаки природних та неприродних луків, а також обґрунтування, що збір сировини є необхідним для збереження статусу луків або не впливає на природоохоронні функції об’єктів природно-заповідного фонду.
Що каже Мінрозвитку?
У відповіді на запит НафтоРинку Мінрозвитку зазначає наступне.
Міністерством енергетики України розроблено комплексний проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії» (далі — проєкт Закону), який передбачає дуже широкий спектр змін до Закону (зокрема, що стосується визначення термінології «біопалива», «біорідини», «вдосконалені біопалива», «відновлювані види палива», «відновлювані палива небіологічного походження», «палива з біомаси» та інші).
За інформацією Міненерго, проєкт Закону узгоджено із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та готується до внесення на розгляд Уряду відповідно до вимог, що передбачені Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950. Прийняття цього законопроекту є пріоритетним на перший квартал 2025 року.
Звертаючи увагу на вищезазначене, Мінрозвитку вважає передчасним обговорення та розробку Порядку підтвердження походження біомаси, Порядку відповідності критеріям сталості, а також Порядку адміністрування до прийняття вказаних змін до Закону. Враховуючи те, що завдання розробки вищезазначених порядків є дуже об'ємним та специфічним, а також потребує проведення великої кількості консультацій із експертним середовищем у цій сфері та проведення відповідних регуляторних процедур, Мінрозвитку звернулось з проханням до Кабінету Міністрів України перенести строк виконання даних завдань на 31.12.2025.
Чи був розроблений техрегламент щодо вимог до палив моторних альтернативних?
Відповідь — ні. Держекоінспекція нам повідомила, що розроблення та затвердження технічного регламенту щодо вимог до палив моторних альтернативних належить до компетенції Міненерго, відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507.
НафтоРинок 4 березня направив запит до Міненерго, щоб з’ясувати, на якому етапі знаходиться розробка технічного регламенту, проте відповіді ми ще так і не отримали.
Проте зазначимо, що вимоги Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив позначення автомобільних бензинів від 01.08.2013 № 927 стосуються бензинів, які містять до 10% біоетанолу. На бензини з вмістом біоетанолу понад 10% ці вимоги не поширюються.
Економічні перспективи України
Експорт біоетанолу
За даними асоціації «Укрбіоетанол», в Україні працює 17 біоетанольних заводів. НафтоРинок дослідив, що крім внутрішнього ринку виробники біоетанолу працюють на експорт. Так, за підрахунками НафтоРинку, у 2024 р. експорт становив 99,3 тис. т. Основну частку експорту (87,6%) становив неденатурований біоетанол, тоді як решта припала на денатурований спирт.
15:29 / 10 березня, 2025Україна — аграрна держава
Загальновідомо, що Україна є аграрною державою. У товарній структурі експорту продовольчі товари та сільськогосподарська продукція, як і раніше, відіграють провідну роль — 59,1 % за підсумками 2024 р. Провідні позиції товарного експорту України в 2024 р. займає сировина, тобто продукція з низькою доданою вартістю.
У 2023 р. продукції рослинного походження було експортовано на $11,7 млрд, жирів та олії — на $5,6 млрд, готових харчових продуктів — на $3,3 млрд. У ТОП-3 у 2023 р. входить олія соняшникова, якої було продано на $5 млрд, кукурудза — також $5 млрд, та пшениця, яку експортували на $2,9 млрд.
Джерело: складено на основі даних Держстату та провідних агропромислових аналітичних центрів
Така тенденція насправді гальмує потенційний розвиток економіки, адже продукція з високою доданою вартістю не створюється. Україна експортує зернові культури, а імпортує продукти переробки; продає руду, а купує готові вироби з металу. Крім того, коливання світових цін на сировину мають не аби який економічний ефект. Наслідки, спричинені військовою агресією, довели, що така залежність від експорту сировини є небезпечною.
Розвиток біотехнологічних кластерів
Біотехнологічний кластер може стимулювати внутрішню переробку продукції, зокрема виробництво біопалива, харчових добавок, рослинного білка тощо. Такі кластери сприятимуть диверсифікації економіки, залученню інвестицій та створенню високотехнологічних робочих місць. Важливою умовою ефективної роботи кластерів є співпраця великих компаній із малим та середнім бізнесом. Великі підприємства можуть зосередитись на кінцевій продукції, делегуючи виробництво комплектуючих та сировини меншому бізнесу — фермерам, наприклад. Це не лише сприяє розвитку малого бізнесу, а й формує здорову конкуренцію на ринку.
Стимулювання державою потреби в біоетанолі є однією з можливостей розвитку національної економіки шляхом розвитку високотехнологічного виробництва. Проте просто законодавчо зобов’язати додавати біоетанол у бензини — недостатньо. Необхідні комплексні заходи, які стимулюватимуть створення внутрішнього ринку біоетанолу, а не просто підтримуватимуть імпорт. Держава має стимулювати внутрішню переробку. До прикладу, економісти давно кажуть про необхідність перегляду нульових ставок ПДВ для експортерів сільськогосподарської сировини і його відшкодування трейдерам у вигляді податкового кредиту.
Окремо слід виділити і недосконалість нормативної бази. Як уже було зазначено, Закон, що зобов’язує додавати біоетанол у бензини, є, але крім нього більше нічого і немає, а до запровадження обов'язку додавати біоетанол залишилося трохи більше місяця. Відсутність чітких механізмів контролю, стандартів якості, стимулюючих податкових заходів та підтримки внутрішніх виробників біоетанолу ставить під сумнів ефективність реформи. Державі необхідно створити стабільну нормативно-правову базу, яка передбачатиме фінансові стимули для переробки аграрної продукції, інвестиції у будівництво заводів з виробництва біоетанолу, а також контроль за дотриманням екологічних стандартів, збереження земель та відповідних стандартів якості.
Отже,
Потрібна не лише законодавча вимога, а й комплексна політика підтримки виробництва, модернізації інфраструктури та раціонального використання земельних ресурсів. Лише за таких умов біопаливна галузь зможе принести реальні економічні та екологічні переваги країні.
Чи готовий бензиновий ринок до біоетанолу?
Українських бензинових трейдерів за готовністю до нововведення умовно можна розділити на чотири групи:
- тих, хто давно продають бензини з українським біоетанолом та знають всі технічні та економічні тонкощі;
- тих, хто заключили контракти з іноземними НПЗ на імпорт ГОТОВОЇ суміші бензину з біоетанолом до кінця 2025 р.;
- тих, хто активно готується до змішування українського біоетанолу з бензинами різних виробників;
- та тих, хто не спішить нічого робити та чекає подивитись, як з новими викликами будуть чинити великі гравці.
Зрозуміло, що останні у меншості, але саме вони представляють регіональних гравців, які, не повірите, щойно дізнались про вимогу, й то, через новину про штрафи…
10:00 / 11 березня, 2025Що турбує трейдерів бензину
Наступний перелік питань лине майже від усіх груп оптових та роздрібних трейдерів бензинами, за виключенням «старожилів»:
- Чи є стабільною якість українського біоетанолу?
- Чи буде суміш стабільна при низьких температурах?
- Яка різниця в ціни імпортного бензину та суміші бензину з 5% біоетанолу від одного постачальника/виробника?
НафтоРинок давно досліджує цю тему та готовий поділитись інформацією, отриманою від безпосередньо від учасників ринку.
Отже, за якість товару можна і треба завжди хвилюватись, але український біоетанол декілька років експортується в ЄС, тому його якість ретельно досліджується європейцями. Виробники кажуть, що прискіпливість покупців доходить до того, що вони очікувано не довіряють нашим сертифікатам, а приїжджають на виробництво та досліджують технологію.
Щодо «Україна — не Бразилія з середньорічною температурою +27оС» і наша зима помножить біоетанольну ініціативу на нуль, варто прислухатись тих, хто торгує спиртовими бензинами більше ніж п’ять років. «Ми це все проходили, в тому числі заклики чи припущення про «зупиниться ринок». Якщо суміш складається з якісних компонентів — бензину та біоетанолу, правильно приготовлена на установках під тиском, ніякого розділу на фракції не буде. Хочете підстрахуватись — є неймовірна кількість стабілізуючих присадок, які не дадуть суміші «розшаруватись», каже один із досвідчених продавців спиртових бензинів. За його словами, 5% біоетанолу — не сама надійна пропорція. Менше ризиків при 10% та 15% спиртової частини.
Економічне питання для тих, хто буде купувати за кордоном готову суміш до кінця 2025 р. турбує ледь не кожного другого. За даними НафтоРинку, суміш бензину з біоетанолом з Німеччини буде коштувати мінімум на €5/т дорожче, ніж за звичайний бензин А-95. Більш прагматичні інші виробники, які оголошують для українських імпортерів +€20/т і навіть +€40/т та наводять аргументи щодо окремих ліній для приготування спецзамовлення для України з 5% біоетанолу.
«Дурість в тому, що ми (імпортери бензину — НР), скоріш за все, будемо платити за подорож нашого ж біоетанолу до іноземного НПЗ, а потім назад до України вже у суміші», — каже один з постачальників.
Аби «дурісті» та зайвих рухів було менше, бо нема на це ресурсів — часу та грошей у воюючій країні — запрошуємо на відверту розмову оптових та роздрібних продавців бензину з виробниками біоетанолу, яка відбудеться у Києві 3 квітня: Б2Б Зустріч «Стратегічна євроінтеграція: бензин з біоетанолом. Як працюватиме ринок пального з 1 травня». Аргументів «за» та «проти» накопичилося достатньо, потрібно вирішувати наступні кроки.
До зустрічі!
10:00 / 3 квітня, 2025
