Через тимчасову заборону на експорт бензину і дизеля, яку російська влада запровадила 21 вересня, можуть виникнути труднощі із закупівлею нафтопродуктів у країн, які останнім часом сильно залежали від поставок з РФ, зокрема у Грузії. Криза на ринку РФ, яка почалася влітку, вже призвела до подорожчання пального на грузинських АЗС, повідомляють місцеві ЗМІ. 

Згідно з даними Союзу імпортерів нафтопродуктів Грузії, у І півріччі 2023 року країна імпортувала 554,2 тис. т пального, з них 81,1% припало на паливо з Росії. У січні–червні 2023 року імпорт бензину і дизельного пального в Грузію становив 554,2 тис. тонн, що на 32,5 тис. тонн, тобто на 6,2%, вище за показник аналогічного періоду минулого року, йдеться в повідомленні.

Обсяг імпорту бензину становив 273,7 тис. тонн, а дизпального – 280,5 тис. тонн. Серед постачальників найбільша частка припадає на Росію – 81,1%. З РФ за 6 місяців року завезено 449,5 тис. тонн пального. Також бензин і дизель Грузія імпортувала з Румунії (14% поставок), Туркменістану (2%), Азербайджану (2%). Частки інших країн становили менше 1%.

Як повідомляє «Эхо Кавказа» (проєкт «Радіо Свобода»), паливна криза в Росії уже призвела до зростання цін на АЗС у Грузії: за останні два місяці пальне, що ввозиться з Росії, на заправках подорожчало на 50-60 тетрі, тоді як пальне, що ввозиться з Румунії, – на 15-20 тетрі. Згідно з даними видання, у вересні частка російського пального на ринку Грузії знизилася до 68%.

«Ті, хто залежить від кривавих енергоносіів, зокрема від пального з росіі мають розуміти, що вони неминуче стикнуться з великими проблемами. Чим раніше вони почнуть їх вирішувати, відмовившись від поставок нафтопродуктів з рф, тим краще для них», – зазначає аналітик НафтоРинку Олександр Сіренко.

Голова Союзу імпортерів нафтопродуктів Вахтанг Іобашвілі заявив «Эхо Кавказа», що з дефіцитом пального Грузія не зіткнеться, оскільки альтернатив на міжнародних ринках предостатньо, однак коштує воно дорожче. «Росія ніколи не була стабільною країною, ми просто скористалися дешевим джерелом, яке було набагато дешевшим за європейську альтернативу і дуже добре зарекомендувало себе на роздрібному ринку», – сказав він.

Іобашвілі нагадав, що в Грузії працює мережа АЗС «Ромпетрол», яка постачає бензин з румунських НПЗ. Він додав, що імпортери також працюють із болгарським НПЗ «Лукойла» та грецькими постачальниками. 

Давид Кешелава, заступник керівника Центру досліджень макроекономічної політики (ISET), зі свого боку заявив, що залежність від російського ринку вкотре зіграла злий жарт із грузинськими споживачами. «Наслідком такої політики буде те, що наша економіка вкотре зіштовхнеться з нестабільністю – бізнес, який звик до низьких цін, буде змушений терміново вносити корективи, адже паливо становить істотну частку у виробництві та транспортуванні продукції». 

Як вважає Кешелава, останні події ще раз продемонстрували, що не варто зближуватися з країною, яка використовує економічні важелі для досягнення геополітичних цілей. Він згадав зокрема про ембарго, введене проти Грузії у 2006 році.

«Замість того, щоб спрямувати зусилля на освоєння стабільного і багатого європейського ринку, ми знову витрачаємо час і ресурси на переорієнтацію на нестабільний російський напрямок, що ще більше віддаляє нас від інтеграції з ЄС», – сказав Давид Кешелава.

Нагадаємо, Росія тимчасово заборонила експорт бензину і дизельного палива в усі країни за винятком чотирьох колишніх радянських республік. Заборона не поширюється на паливо, що постачається за міжурядовими угодами до країн-членів Євразійського економічного союзу, очолюваного Москвою – Білорусі, Казахстану, Вірменії та Киргизстану. Згодом Уряд росії схвалив деякі зміни до заборони на експорт нафтопродуктів, знявши обмеження на паливо для бункерування деяких суден, а також на дизпальне з високим вмістом сірки.

Останніми місяцями Росія потерпає від дефіциту бензину та дизельного палива. Оптові ціни на пальне різко зросли, однак роздрібні ціни обмежені державою. Через це російські незалежні оператори почали закривати АЗС на тлі збитків від продажів пального.