Центральна Азія хоче прискорити перехід транспорту на електротягу, щоб знизити залежність від імпорту нафтопродуктів з Росії і поліпшити повітря в містах, повідомляє Reuters.
Країни Центральної Азії залежать від поставок моторного палива з Росії, не володіючи необхідними потужностями для переробки нафти, за винятком Казахстану. При цьому транзитна роль регіону, а з нею і попит на паливо зросли з початком російсько-українського конфлікту. Згідно з даними Reuters, поставки російських і білоруських нафтопродуктів до країн Центральної Азії та Монголії збільшилися з із 4,4 млн тонн у 2022 році до 5,8 млн тонн у 2023 році.
Парк електромобілів у центральноазіатських країнах останніми роками швидко зростає як за рахунок імпорту, так і самостійного складання машин у низці країн. Так, у Казахстані кількість легкових автомобілів на електротязі за півтора року до літа 2024 року зросла в 36 разів — до 9444 одиниць, але становить лише 0,2% від загальної кількості автомобілів, згідно з даними Бюро національної статистики країни.
Пільги на імпорт електромобілів у низці країн регіону сприяють зростанню імпорту. Уряди країн регіону хочуть у 2025-2030 роках зробити електричним щонайменше міський транспорт, включно з таксі, сподіваючись не тільки скоротити шкідливі викиди, а й заощадити на паливі.
Втім, країнам Центральної Азії доведеться подбати про збільшення електрогенерації для втілення планів із переходу на електрокари, оскільки наразі тільки в Таджикистані та Узбекистані спостерігається профіцит електроенергії, за інформацією статистичних бюро. Водночас, за оцінкою аналітиків, регіон має невикористаний потенціал виробництва енергії з відновлюваних джерел.
Влада Киргизії розраховує на тотальне впровадження електротяги.
«Є плани перевести весь Киргизстан на електромобілі. Реалізація проекту стартує наприкінці цього року або на початку наступного», — сказав у червні глава Киргизії Садир Жапаров.
Тим часом, за даними Національного статистичного комітету і ЗМІ Киргизії, в країні на грудень 2023 року було зареєстровано лише 8 тис. електрокарів, а кількість зарядних станцій становила близько 70 од. Однак країна різко наростила імпорт електромобілів у поточному році. За інформацією Нацстаткомітету, поставки електромобілів з Китаю за січень-травень 2024 року становили 9777 од. Міністерство економіки і комерції Киргизії та Корейське агентство міжнародного співробітництва (KOICA) розпочали в червні проєкт переведення державтопарку на електромобілі.
Також влада Киргизії у співпраці з китайською China Hubei Zhuoyue Group реалізує збиральний проєкт вартістю $115 мільйонів у Чуйській області. Згідно з оцінкою Академії ОБСЄ в Бішкеку, за умови заміни 100.000 автомобілів з ДВЗ на електрокари економія пального становитиме $60,25 мільйона на рік або 86.400 тонн бензину, що становить понад 10% всього імпорту автобензину 2020 року.
Тим часом уряд Таджикистану має намір збільшити частку електромобілів до 30% від загальної кількості автотранспорту до 2030 року з 0,5% у 2023 році. Очікується, що на розвиток цього проєкту в найближчі п'ять років буде спрямовано близько $21 млн. У 2023 році Таджикистан імпортував понад 1,3 тис. електромобілів, тоді як у 2022-му — 767 од. Переважно в країну ввозять електрокари китайського виробництва. Особливо інтенсивно ведеться перехід на електротягу в столиці.
Перехід таксомоторних парків Таджикистану на електромобілі призвів до скорочення попиту на LPG та зниження роздрібних цін на цей продукт.
Окрім того, президент Казахстану цього місяця підписав закон про розвиток інфраструктури для електромобілів, що визначає також правила їхньої експлуатації. Закон містить перелік об'єктів інфраструктури, правила експлуатації електромобілів, проєктування та встановлення зарядних станцій, вимоги безпеки, правила руху електротранспорту. Закон також передбачає звільнення електромобілів і гібридних транспортних засобів з електричними двигунами від плати за паркування.