Нові санкції ЄС проти російської нафти вдруге з 2022 року змінюють географію торгівлі дизельним пальним, посилюючи напругу на ринку через низькі запаси, високий попит і очікувану зміну потоків постачання з Індії на Близький Схід, повідомляє Reuters.
Нові обмеження
Ситуація на ринку дизпального ускладнилася після запровадження Європейським Союзом 18-го пакету санкцій проти Росії. Нові обмеження, спрямовані на скорочення доходів Москви від експорту енергоносіїв, включають заборону на імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської нафти, яка набуде чинності у 2026 році.
Мета — закрити лазівку, якою Росія користувалася після того, як ЄС припинив основний імпорт російської нафти та нафтопродуктів після початку війни РФ проти України у лютому 2022 року.
У 2021 році на Росію припадало 40% імпорту дизпалива до Європи — майже чверть споживання регіону.
Щоб компенсувати дефіцит після санкцій 2022 року, Європа збільшила імпорт дизеля з Китаю, Індії та Туреччини. Однак ці країни, у свою чергу, різко наростили імпорт дешевої російської нафти, що фактично означало опосередковані закупівлі ЄС російських нафтопродуктів.
Хто постраждає
Найбільше від нової заборони постраждає Індія. У 2024 році індійські НПЗ забезпечували 16% європейського імпорту дизпального та авіагасу. При цьому 38% імпорту нафти в Індію у 2024 році надходило з Росії (дані Kpler).
Туреччина відчує менший вплив, оскільки російську нафту там переважно використовують НПЗ, орієнтовані на внутрішній ринок. Ті ж, що експортують паливо до Європи, зазвичай переробляють неросійську нафту.
Хто виграє?
Найімовірнішими переможцями стануть країни Перської затоки: Саудівська Аравія, ОАЕ та Кувейт. Новий заборон ЄС не стосується країн, які є нетто-експортерами нафти, навіть якщо вони купують російську сировину.
Це дозволить їхнім НПЗ збільшити експорт до Європи і відібрати частку ринку в індійських конкурентів.
Найімовірнішим наслідком цих санкцій (деталі яких ще уточнюються) стане реструктуризація світових потоків дизпалива. Індійським НПЗ доведеться шукати нові ринки збуту, тоді як Європа, ймовірно, ще більше збільшить залежність від постачальників із Близького Сходу.
