Майже чотири місяці стоять сухими останні 460 заправок «Привату». Стели вимкнено, як і в цілому немає електрики на АЗС, на об’єктах відсутній персонал, якому власник заборгував навіть мінімальну зарплатню, на деяких відсутня навіть охорона. Апокаліптичну картинку прикрашає на колонках ще не вицвіла реклама застосунку Jet, який теж тепер не працює.

З’єднайте з власником «Авіас»!

Інформації про «Приват» дуже мало, бо, по-перше, компанія після арешту одного з власників - Ігоря Коломойського та звинувачень з переслідуваннями інших акціонерів стала ще більш закритою. А конкурентам на руку падіння такого гіганта, бо на голову впала можливість відтягнути собі колишніх поціновувачів ANP, Avias, «Мавекс», Sentosa Oil, ЮКОН, Rubix, ЗНП, «Елін»  - АЗС «Привату». Проте затягнена пауза в роботі мережі спричинила колапс на локальних ринках. Власники примудрились перед виходом навигравати тендерів на постачання пального держкомпаніям й лишили з носом підприємства, які здійснили передоплату. У грудні 2024 - січні 2025 рр. до редакції НафтоРинку часто дзвонили з регіональних громад з вимогою з’єднати з власником «Авіасу». Невідомо яким чином, але пошук заправок «Привату» в гуглі видавав номер редакції. «У нас шкільний автобус не виїхав за дітьми через непрацюючу АЗС!» - кричала в трубку жіночка з мерії м. Ружин Житомирської області, яка намагались знайти власника ТОВ «Армерія Ойл». Без перебільшень і не нагнітаючи й без того неспокійний стан у країні, варто визнати, що є локації АЗС «Привату», де вони - єдині в регіоні пункти заправки, у тому числі це прифронтові зони. Тому краще щоб вони якнайшвидше запрацювали, аби погасити соціальну напруженість.

Непопулярна річ - податки. Так, компанії «Привату» ніколи не очолювали податкові рейтинги, а тепер відрахування від них до бюджету і зовсім нульові. Проте, можливо, новий власник/орендар виправить ситуацію й громади отримають живі гроші до бюджету?

Ба більше, на таку кількість заправок припадає не менше за 2000 працівників, з яких більшість й досі сидить без роботи (пістолетники, касири, водії та інші). Враховуючи сім’ї цих тимчасово безробітних, кількість проблем для держави зростає в рази.

Кому по силах 460+ АЗС «Привату»?

Але хто це буде, кому дістанеться участь підняти велику кількість заправок по Україні? Мова йде про 460+ АЗС, які були зупинені у грудні 2024 - січня 2025 рр. Чи буде це оренда, оренда з продажем чи чистий продаж - зараз не так важливо. Цікаво розібратись, хто добіг до власників АЗС «Привату» та з якою пропозицією. Отже, кому по зубам майже 15% АЗС України?

 

  • Логічно було би припустити, що не проти подвоїти свої активи ОККО, але, виходячи з останніх новин з АМКУ, галичани роблять ставку на преміальний ринок і зараз дуже зайняті орендою/купівлею столичної мережі KLO.
  • А чи хочуть самі власники KLO лишатися в марафоні ритейлу пального чи вже сходять з дистанції - їй-Богу, поки немає розуміння.
  • WOG ще пару років буде віддавати кредити. Власники проспали можливості та є заручниками неефективної моделі бізнесу, коли при однакових умовах конкуренти масштабуються, а компанія не має можливості вкладати кошти через борги.
  • На жаль, здулись, не розквітнув, австрійські акціонери AMIC . Не видно запалу на інвестиції, працюють на виживання. Авансовий внесок податку на прибуток настільки захитав фінансову структуру мережі, що компанія прийняла рішення про припинення програми допомоги військовим Mavic від AMIC (дрони надавались ЗСУ протягом двох років), але не зупинили щорічний кінофестиваль австрійського кіно. Також не варто забувати про арешт корпоративних прав, який, очевидно, не надихає на розвиток австрійців в Україні.
  • Так само зі скепсисом оцінюємо можливості SOCAR. Компанія сконцентрувалась на ефективності поточної кількості АЗС мережі та не було помічено ні однієї спроби купити бодай якийсь об’єкт з початку війни.
  • «БРСМ-Нафта» могла би приміряти на себе «Приват», точніше - переобладнати ті АЗС під свій формат, але, здається, їх більше цікавить регіональні кластери, переважно області на Заході. З іншого боку, БРСМ, як одні з найкращих рітейлерів, суттєво змогли би розширити власні практики та напрацювання з продажу непаливних товарів на АЗС.
  • Можливо взялась би за проєкт «Укрнафта», тим паче держкомпанія зібрала одну з потужних в Україні команд фахівців, але:
    1. політично не наважиться;
    2. багато перетинів з власними об’єктами, які треба першочергово розвивати,
    3. останні новини про перехід Сергія Корецького в Нафтогаз (приступає до керування НАКом з 14 травня) суттєво змістили пріоритети менеджерів.
  • Для UPG - все може бути, бо в компанії є робочі інструменти - це великі обсяги імпорту (топ-3), розвинута інфраструктура в Україні та в Польщі (термінали), власний парк залізничних та автоцистерн. Але це не формат для UPG, яка останні 10 років росла виключно за рахунок будівництва сучасних комплексів.
  • Parallel теж могла би, але певно в них достатньо зараз поточних задач з управління мережею з п’яти брендів.
  • Щодо Sunoil/СВОЇ - важко оцінити. З їх плюсів - є власне виробництво, але цей козир не дає впевненість що вони зможуть потягнути 460 АЗС.

З танкеру на АЗС

Крім сталих роздрібних продавців претендентами на Авіас та ANP можуть бути оптові компанії. Багато трейдерів та імпортерів пального дивиться у бік ритейлу, але їх проблема у тому, що їх погляд проходить тільки через призму більшої маржі в порівнянні з гуртовим бізнесом. Бо АЗС нині - це не завжди пальне на першому місці. Нині успіх заправки залежить від локації, набору першокласних сервісів, кухні, кави, і в кінці - маркетингу пального. Цю науку навряд чи хтось опанує екстерном, вона приходить виключно через досвід, а точніше через досвід роботи на українських АЗС під час війни. Тому оптовики, звісно, можуть зайти в роздрібний проєкт грошима, але чи буде він успішним - малоймовірно.

Ніколи не було і ось знову

Очевидно, що власнику «Привату» треба якнайшвидше домовлятись з тими, хто пропонує орендувати/купити мережу. По-перше, зняти соціальну напругу в регіонах, де немає альтернативи крім поодинокої станції ANP або Avias. По-друге, з кожним днем простою станція, як і мережа - дешевшають. Це стосується як незадіяного обладнання, за яким потрібен догляд, якого наразі немає, так і прекрасної пам’яті клієнтів, в яких за чотири місяці сформувалась картинка непрацюючої АЗС (там якісь проблеми, а значить, навіть якщо вони запрацюють, то їх треба уникати). Ну, а потенційним покупцям НафтоРинок радив би зосередитись на двох простих речах:

  • бути спортивними, бо у власника періодично виникає велика спокуса подробити мережу й продати частинами, а за деякі з них пропонують неринково шалені кошти;
  • бути обачливими, перевірити десять разів документи на АЗС перед підписанням угоди та особливо перед відправкою коштів.

Врешті, український ринок АЗС вперше переживає вихід такого великого гравця. Все може бути.