Навесні 2023 року ТОВ «ЕЛ ПІ ДЖІ СЕРВІС» (далі — Товариство), директор — Жеріков Станіслав, завезло через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» партію скрапленого газу загальною вагою майже 170 т та загальною вартістю понад 110 тис. Євро (4,28 млн грн).
Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту, укладеного з підприємством SVF DIS TICARET LIMITED SIRKETI в особі директора Євгенія Буряка.
Переміщення товару відбулося на підставі сертифіката (паспорта) якості, виданий Orlen Lietuva, рахунків фактури (інвойсів) та міжнародних автомобільно-транспортних документів.
01.03.2023 Енергетична митниця отримала лист від 17.02.2023 від представництва АТ «Orlen Lietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії.
З метою перевірки законності ввезення LPG на адресу Товариства Енергетичною митницею був направлений запит до представництва АТ «Orlen Lietuva» в Україні. З отриманої відповіді встановили, що зазначений сертифікат (паспорт) якості видавався підприємству UAB NAFTOS DUJOS на 19,5 т газу. Однак фактично Товариством з наданням цього сертифікату було ввезено на митну територію України майже 170 т газу, що на 150 т перевищує кількість відвантаженого за даним сертифікатом якості товару.
Таким чином, Енергетична митниця вважає, що директор Товариства вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України LPG з приховуванням від митного контролю у кількості 150 т вартістю 109,52 тис. Євро (3,78 млн грн) шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, чим вчинив порушення митних правил, передбачених ч. 1. ст. 483 Митного кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність (штраф в розмірі від 50 до 100% вартості товару з конфіскацією).
Що вирішив суд
Подільський районний суд міста Києва (постанова від 01 грудня 2025 року у справі № 758/9723/24) зауважив, що згідно із ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Суд зазначив, що відповідно до ч. 2, 3 п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005 підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
Порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.
Власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.
Судом встановлено, що 14.06.2022 року між підприємством SVF DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Продавець) та підприємства Товариством було укладено контракт купівлі-продажу товару.
Відповідно до п. 1 зазначеного контракту саме Продавець товару за цим контрактом зобов'язується надати покупцю сертифікат про походження товару. Згідно із положенням п. 4 контракту продавець бере на себе відповідальність з навантаження товару на транспортний засіб та доставку на таможений термінал.
Указане свідчить про те, що за умовами укладеного контракту, всі документи надавались підприємством SVF DIS TICARET LIMITED SIRKETI як продавцем, зокрема сертифікат якості. При цьому, Товариство як покупець приймало товар в тій кількості та тієї якості, яка відповідала умовам укладеного контракту, про що продавцем було надано необхідні товаросупровідні документи.
Отже, директор Товариства ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості від в компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов`язку його отримувати.
Доводи митниці, які зводяться до того, що за отриманих відомостей від Orlen Lietuva є підстави вважати, що товар, ввезений Товариством на підставі сертифікату (паспорту) якості у більшій кількості, аніж зазначено у вказаному сертифікаті (паспорті), суд вважає необґрунтованими, оскільки, як встановлено судом, товаросупровідні документи на товар надавалися продавцем, а тому покупець, імпортуючи товар до України, надав до митних органів України ті товаросупровідні документи, які у відповідності до Контракту надавалися продавцем.
Варто зауважити, що на підставі наданих перевізником до митних органів України товаросупровідних документів в пункті пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці, у митниці не виникло підстав вважати, що імпортований Товариством товар завозиться на підставі документів, що містять неправдиві відомості. Зазначений товар було пропущено та ввезено для вільного обігу на митній території України.
Також в матеріалах справи відсутні документи, які вказують на те, що Товариством було ввезено на територію України товар у кількості більшій, ніж та, на яку видано відповідний сертифікат якості.
Окрім того суд звертає увагу, що паспорт якості не є документом, який посвідчує кількість, а фізико-хімічні показники товару, тому сертифікати якості не містять відомостей про вагу/об`єм товару, а стосуються його фізико-хімічних властивостей.
Оскільки Енергетичною митницею не доведено вчинення директором товариства умисних дій, спрямованих на приховування товарів від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, суд дійшов висновку про недоведеність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Постанова апеляційного суду
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та наголосив, що паспорт якості не є документом, який посвідчує кількість або вагу товару, а засвідчує його фізико-хімічні показники.
Розбіжність у сертифікаті якості, який за своєю природою не призначений для підтвердження ваги чи кількості, не може бути достатнім доказом подання неправдивих відомостей щодо ваги та кількості товару, що є обов`язковим елементом об`єктивної сторони правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України.
Суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.
