Нещодавно підприємства, установи, організації та особи, на яких поширюється чинність Технічного регламенту щодо вимог до палив моторних альтернативних (далі – Технічний регламент), почали отримувати текст проекту Технічного регламенту. НафтоРинок проаналізував документ та звертає увагу на ключові аспекти.
На що націлений Технічний регламент?
Відповідно до п. 1 Технічного регламенту цей Технічний регламент встановлює обов’язкові вимоги до якості та обігу палив моторних альтернативних і рідких біопалив (біокомпонентів), що виробляються, імпортуються та вводяться в обіг на території України для використання в двигунах внутрішнього згоряння транспортних засобів. Вимоги регламенту поширюються на біопаливо рідке (біокомпоненти), призначене для додавання до автомобільних бензинів та дизельного палива, а також на готові альтернативні моторні палива, отримані шляхом змішування традиційних нафтопродуктів з біокомпонентами або такі, що повністю складаються з біопалива.
Дія цього Технічного регламенту поширюється на:
- автомобільні бензини з об’ємним вмістом біоетанолу понад 10% (включаючи паливо типу Е85);
- дизельні палива з об’ємним вмістом метилових ефірів жирних кислот (біодизелю) понад 7% (включаючи суміші B10, B20, B30 та чисте біодизельне паливо B100);
- чисті рідкі біопалива (біокомпоненти), що використовуються як моторні палива (біоетанол, біодизель тощо);
- інші види рідкого палива з біомаси (наприклад, гідроочищена рослинна олія).
До набрання чинності цим Технічним регламентом реалізація через роздрібну мережу автозаправних станцій зазначених видів палива не дозволяється, адже на них не поширюються вимоги Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив.
Зауважимо, що відповідно до проекту постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до палив моторних альтернативних» набирає чинності через шість місяців з дня її опублікування.
З повним текстом проекту Технічного регламенту можна ознайомитися тут.
Що не так з Технічним регламентом?
Відсутність уніфікованості
Перше, що привертає увагу, – це термінологічна непослідовність у вживанні поняття «палива моторні альтернативні», закріпленого у Законі України «Про альтернативні види палива». У Технічному регламенті зустрічаються різні словосполучення, як-от: «палива моторні альтернативні», «альтернативні моторні палива», «альтернативне паливо», «автомобільне паливо альтернативне», «паливо» тощо, що створює правову невизначеність щодо об’єкта регулювання.
Зазначимо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України» від 6 вересня 2005 р. № 870 проект акта повинен відповідати таким вимогам:
- логічна послідовність викладу;
- взаємозв'язок нормативних положень;
- відсутність суперечностей у тексті проекту акта, узгодженість його положень з актами законодавства;
- оптимальна стислість викладу нормативних положень. Кожне слово повинне нести смислове навантаження;
- доступність для розуміння;
- точність та уніфікованість термінології, дотримання мовних норм;
- зменшення до мінімуму кількості актів з одного питання.
Також варто сказати, що відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про правотворчу діяльність», який вводиться в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану, терміни та поняття, що вживаються у нормативно-правовому акті, мають бути уніфіковані впродовж усього його тексту (без використання синонімів та словосполучень, що мають подібне лексичне значення), зокрема:
- однакові слова чи словосполучення мають вживатися для позначення однакових термінів і понять та узгоджуватися з термінологією, що вживається в інших нормативно-правових актах, що регулюють відповідну сферу суспільних відносин;
- для різних термінів та понять мають вживатися різні слова чи словосполучення.
Таким чином, у процесі правотворчості доцільно чітко дотримуватися термінології, вже закріпленої у нормативно-правових актах вищої та рівної юридичної сили. Наприклад, варто послідовно використовувати словосполучення «палива моторні альтернативні», як це передбачено Законом України «Про альтернативні види палива», та уникати варіацій на кшталт «альтернативне паливо», «автомобільне паливо альтернативне» тощо. Аналогічний підхід необхідно застосовувати і до інших понять у Технічному регламенті.
Неточності у формулюваннях
Відповідно до п. 9 Технічного регламенту:
...Життєвий цикл обігу біопалива повинен забезпечувати скорочення викидів парникових газів не менше, ніж на визначений відсоток у порівнянні з еквівалентним викопним паливом (згідно з чинними нормами ЄС цей показник становить, наприклад, не менше 50-65% для нових виробництв, залежно від виду біопалива, а з 1 січня 2026 року - не меньше 80%)...
Фраза «чинні норми ЄС» є невизначеною і не має конкретного юридичного змісту. У нормативно-правовому акті слід чітко посилатися на конкретні норми – наприклад, положення директив ЄС. До того ж, варто враховувати, чи є такі норми обов'язковими до застосування на території України.
Відповідно до п. 10 Технічного регламенту:
Виробник палив моторних альтернативних зобов’язаний підготувати і підтримувати в актуальному стані технічну документацію, яка підтверджує відповідність продукції (палива) всім встановленим вимогам (якісним, екологічним, процедурним). Технічна документація повинна бути достатньо повною і детальною, щоб органи з оцінки відповідності чи ринкового нагляду могли прослідкувати шлях продукції від сировини до палива та переконатися у дотриманні вимог і має включати зокрема…
Незрозуміло, що саме мається на увазі під «Технічна документація повинна бути достатньо повною і детальною». Фраза нечітка, оціночна, допускає довільне тлумачення з боку контролюючих органів.
Пропозиція альтернативного формулювання наступна:
Технічна документація має бути оформлена у спосіб, що забезпечує простежуваність походження палива та відповідність...
У пп. 10 п. 10 Технічного регламенту:
…Не зважаючи на те, що декларація оформлюється після проведення оцінки відповідності, виробник повинен підготувати необхідні відомості для її заповнення, наприклад, у технічному файлі може бути заготовлений бланк декларації з заповненими технічними даними, що залишиться тільки підписати після завершення процедур.
Таке формулювання звучить надто побутово та неофіційно для нормативно-правового акта. У документах такого рівня не допускається використання конструкцій типу «наприклад», «може бути заготовлений», «залишиться тільки підписати», адже це створює розмитість і суб’єктивність у тлумаченні норм.
Інші невідповідності
У п. 9 Технічного регламенту:
Альтернативні моторні палива, що містять біокомпоненти, та рідкі біопалива повинні відповідати критеріям сталості, встановленим законодавством України та актами, що визначають міжнародні зобов’язання.
Проте, беручи до уваги визначення поняття «критерії сталості», яке надане у Законі України «Про альтернативні види палива», критеріям сталості мають відповідати рідкі біопалива (біокомпоненти), а не палива моторні альтернативні.
Також, у Технічному регламенті наведено визначення поняття «екологічний клас (Євро3, Євро4, Євро5)», а саме:
екологічний клас (Євро3, Євро4, Євро5) - критерії, за якими визначають рівень екологічної безпеки автомобільного палива альтернативного
Однак у Технічному регламенті щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив наведено інше визначення:
екологічний клас (Євро3, Євро4, Євро5) - критерії, за якими визначають рівень екологічної безпеки автомобільного бензину та дизельного палива
Тобто, визначення зазначеного поняття у проекті Технічного регламенту не узгоджується із відповідним визначенням у вже чинному акті законодавства.
Висновки
Ст. 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 зазначив, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.
У Рішенні від 21 липня 2021 року № 4-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України вказав на те, що згідно зі сталим розумінням принципу верховенства права одним із його складників є юридична визначеність, що вимагає, з-поміж іншого, чіткості та зрозумілості норм права, зокрема в аспекті передбачності їх змісту та правовідносин, що будуть врегульовані цими нормами. Доступність учасникам суспільних відносин акта права для ознайомлення не гарантує доступності його змісту, якщо припис такого акта викладений неякісно, зокрема нечітко або суперечливо.
Проект Технічного регламенту щодо вимог до палив моторних альтернативних, розроблений Держенергоефективності, потребує доопрацювання з урахуванням принципу верховенства права, насамперед у частині юридичної визначеності, а також відповідно до вимог нормопроектувальної техніки.
Наведені у цьому матеріалі зауваження не є вичерпними та можуть бути доповнені в рамках подальшого опрацювання Технічного регламенту.
