Ефективність закону визначається не лише його змістом, а й наявністю дієвого механізму реалізації. Законодавча норма без механізму примусу або санкційних інструментів фактично втрачає обов’язковість. Тож чи справді варто продавцям бензину хвилюватися через ризик штрафу за торгівлю бензином без біокомпоненту з 1 травня?
На кого можуть накласти штраф?
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про альтернативні види палива» правопорушеннями у сфері альтернативних палив є, зокрема:
- Недотримання вимог щодо відпуску з місць роздрібної торгівлі пальним на митній території України всіх обсягів бензинів автомобільних з вмістом нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів);
- Недотримання вимог щодо відпуску з місць оптової торгівлі пальним на митній території України всіх обсягів бензинів автомобільних з вмістом нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів).

Що таке «місця торгівлі пальним»?
Визначення понять «місце оптової торгівлі пальним» та «місце роздрібної торгівлі пальним» можна знайти у Законі України № 3817-IX. Отож,
- Місце оптової торгівлі пальним – об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання пального, у тому числі для змішування пального або змішування пального і добавок (присадок) до пального, та оптової торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування. Місце оптової торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем оптової торгівлі пальним;
- Місце роздрібної торгівлі пальним – об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник; спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним.
Чи будуть штрафувати оптових трейдерів бензину?
Найбільше питання штрафів хвилює оптових продавців, тому зосередимося на них.
Відповідно до ст. 29 Закону № 3817-IX оптова торгівля пальним за відсутності місць оптової торгівлі здійснюється:
- з місця/в місці зберігання пального, оптової торгівлі пальним, в якому ліцензіат здійснює придбання та/або отримує послуги із зберігання пального, за умови що відпуск пального здійснюється суб’єктом господарювання, який отримав відповідно ліцензію на право зберігання пального, на право оптової торгівлі пальним у такому місці;
- у транспортному засобі, на якому переміщується та/або в якому зберігається пальне.
Як бачимо, законодавець не ототожнює здійснення торгівлі з місць оптової торгівлі та у транспортному засобі.
Коли можна не боятися штрафу?
Змоделюємо ринкову ситуацію.
Ви продаєте пальне фермеру або іншому суб'єкту господарювання за договором шляхом привезення бензину бензовозом з Європи. У вас є ліцензія на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі. Чи можете ви у такому випадку продати бензин Е0?
Відповідь – так. Виходячи з того, що бензовоз є транспортним засобом, а у розумінні ПКУ – акцизним складом пересувним, він не є об’єктом нерухомого майна або єдиним (цілісним) майновим комплексом, й, відповідно, за визначенням Закону № 3817-IX не є місцем оптової торгівлі пальним.
Водночас звертаємо увагу, що здійснювати оптову торгівлю не з місць оптової торгівлі можна лише при наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі. Якщо у вас є лише ліцензія на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, то здійснювати торгівлю можливо виключно з місць оптової торгівлі. Штрафна санкція за недотримання цієї вимоги на сьогодні становить 680 000 грн (п. 15 ч. 2 ст. 73 Закону 3817-IX).
Чому зараз Держекоінспекція не штрафуватиме за торгівлю без біокомпоненту?
Держекоінспекція – це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. У своїй діяльності вона керується Конституцією та законами України, зокрема законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі – Закон про ринковий нагляд) та «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі – Закон про загальну безпечність).
Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 10 Закону про ринковий нагляд). Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 затверджений перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд (далі – Перелік).
Відповідно до Переліку Держекоінспекція здійснює заходи ринкового контролю (нагляду) щодо автомобільних бензинів, дизельного, суднового та котельного палива, яке має відповідати вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив. Як відомо, у цьому регламенті немає вимог до обов’язкового мінімального вмісту біокомпоненту у бензинах.
Крім того, як вже повідомлялося, для того, аби відповідні уповноважені органи державної влади могли застосовувати штрафні санкції до суб’єктів господарювання, необхідні затверджені форми протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповіді на запит НафтоРинку Держекоінспекція повідомила, що станом на 28.04.2025 форма протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до вимог Закону України «Про альтернативні види палива» не затверджена.
Держекоінспекцією розроблено проєкт наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження форми протоколу про правопорушення, передбачені частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 14 Закону України «Про альтернативні види палива» та надіслано для погодження до Міндовкілля. Наразі проєкт наказу погоджується із заінтересованими органами.
Враховуючи відсутність затвердженого Технічного регламенту щодо вимог до палив моторних альтернативних (далі – Технічний регламент) і внесних змін до переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, контроль за додержанням вмісту нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) суб’єктами господарювання буде здійснюватися після прийняття відповідного Технічного регламенту та внесення змін до нормативно-правових актів, – повідомила Держекоінспекція у відповіді на запит НафтоРинку.
Затвердження Технічного регламенту
НафтоРинок направив запит до Секретаріату Кабінету Міністрів України для отримання інформації щодо проєкту Технічного регламенту. У відповіді повідомляється, що проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до палив моторних альтернативних» в установленому порядку опрацьовується Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів для проведення експертизи на відповідність зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції, у тому числі міжнародно-правовим, та праву Європейського Союзу (acquis ЄС).
Держенергоефективності повідомило, шо листом від 03.04.2025 Держенергоефективності надіслало проект акта заінтересованим органам виконавчої влади, зокрема, Міністерству розвитку громад та територій України, Міністерству економіки України, Міністерству фінансів України, Міністерству цифрової трансформації України, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерству енергетики України, Антимонопольному комітету України, Державній екологічній інспекції України та Урядовому офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції листом від 01.05.2025 № 10786/0/2-25 повідомив, що проект акта не суперечить зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, у тому числі міжнародно-правовим, та праву Європейського Союзу.
Мінцифри надало НафтоРинку висновок про проведення цифрової експертизи, з яким можна ознайомитися тут.
Мінекономіки повідомило, що зазначений проєкт постанови було погоджено Мінекономіки із зауваженнями та Держенергоефективності надано висновок за результатами опрацювання проєктів актів на предмет впливу реалізації актів на показники економічного і соціального розвитку, а також відповідності зобов’язанням України за Угодою про заснування Світової організації торгівлі.
У Мінфіні НафтоРинку зазначили, що органом у встановленому порядку було розглянуто проєкт постанови та надано висновок Держенергоефективності.
Мін'юст повідомив, що вказаний проєкт акта Уряду для проведення правової експертизи до Мін’юсту не надходив.
Держенергоефективності листом від 05.05.2025 звернулось до Державної регуляторної служби України з проханням надати роз’яснення щодо наявності у проекті акта регуляторних норм та застосування регуляторних процедур відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Проект акта буде надіслано Мін’юсту для проведення правової експертизи після отримання роз’яснень Державної регуляторної служби України, опрацювання зауважень та проведення узгоджувальних процедур відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України.

Планові та позапланові перевірки
З Планом здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2025 р., який затверджується відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», можна ознайомитися на сайті Держекоінспекції. До прикладу, згідно з планом ОККО перевірятимуть у серпні 2025 р., а WOG – у листопаді 2025 р.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові – у розповсюджувачів та виробників такої продукції (ч. 3 ст. 23 Закону про ринковий нагляд). Особливості (підстави) проведення позапланових перевірок характеристик продукції надані у ст. 24 Закону про ринковий нагляд. З секторіальним планом Держекоінспекції на 2025 р., який затверджується відповідно до вимог Закону про ринковий нагляд, можна ознайомитися на сайті органу.
Для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об’єкта, де розміщується продукція. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу. Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт (ст. 231 Закону про ринковий нагляд). Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.04.2019 № 667 були затверджені типові форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції.
Консультативна підтримка суб’єктів господарювання
Звертаємо увагу, що п. 8 ч. 1 ст. 17 Закону про ринковий нагляд на посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, покладено обов’язок у межах своєї компетенції надавати суб’єкту господарювання безоплатну консультаційну підтримку з питань здійснення ринкового нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 р. № 75 був затверджений Порядок надання органами державного ринкового нагляду безоплатної консультаційної підтримки суб’єктам господарювання з питань здійснення державного ринкового нагляду (далі – Порядок).
Відповідно до Порядку консультації суб’єктам господарювання органи державного ринкового нагляду надають після отримання письмового звернення від суб’єкта господарювання. Письмові консультації надаються органом державного ринкового нагляду не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня реєстрації звернення.
Інформація, наведена в цій статті, має виключно інформаційний характер і не є юридичною, податковою чи іншою професійною консультацією або рекомендацією.