На тлі нестачі пального влада Росії вирішила переводити операторів АЗС на прямі контракти з НПЗ. Це може посилити позиції нафтових компаній і призвести до скорочення кількості незалежних АЗС, на які припадає 60% заправок країни, пише російське видання «Коммерсант».
Подробиці
Російський ринок нафтопродуктів продовжує змінюватися під впливом паливної кризи, яка триває з початку літа. На тлі нестачі бензину, перебоїв у роботі нафтопереробних заводів та адміністративного втручання відбувається зміна механізмів продажів пального.
Біржа втрачає вплив
Російська біржа, яка раніше була основним інструментом формування цін та розподілу ресурсу, поступово відходить на другий план. Натомість зростає роль двосторонніх контрактів між виробниками та операторами АЗС.
У короткостроковій перспективі це дозволяє скоротити кількість перепродажів та спрямовувати дефіцитний ресурс безпосередньо споживачам, кажуть експерти.
Нафтові компанії отримують додаткові прибутки
Найбільшими вигодонабувачами від нової моделі можуть стати вертикально інтегровані нафтові компанії (ВІНК), які контролюють видобуток, переробку, логістику та роздрібний продаж пального.
За оцінками джерел «Коммерсанта», зниження нормативу обов'язкових біржових продажів бензину до 2% дозволить перевести до прямих каналів реалізації близько 5 млн т пального на рік.
Навіть за незначного збільшення маржі це може приносити виробникам пального десятки мільярдів рублів додаткового доходу щороку. Показники прибутковості вже демонструють зростають.
За даними консалтингової компанії «Ейлер», EBITDA гуртових продажів бензину на внутрішньому ринку РФ у липні зросла на 32% порівняно з червнем — до 41,3 тис. руб. на тонну. Для дизельного пального зростання становило 42% — до 51,4 тис. руб. на тонну.
Аналітики зазначають, що прямі контракти дозволяють виробникам скоротити транзакційні витрати, ефективніше управляти логістикою та залишати собі частину маржі, яка раніше діставалася продавцям-посередникам.
Незалежні АЗС скаржаться на нестачу пального
Наприкінці липня Російський паливний союз (РПС), який представляє інтереси роздрібних мереж, звернувся до прем'єр-міністра РФ Михайла Мішустіна зі скаргою на проблеми із закупівлею пального.
За даними РПС, навіть придбані та попередньо оплачені на біржі партії часто відвантажуються зі значними затримками або взагалі не постачаються після неодноразового перенесення термінів. Натомість доступними залишаються лише невеликі обсяги за цінами, які у 1,5–2 рази перевищують біржові.
У Російському паливному союзі зазначають, що приватним компаніям належить близько 60% із 25 тис. АЗС країни, хоча за обсягами продажів вони поступаються мережам великих нафтових компаній.
За словами представників регіональних паливних асоціацій, у деяких регіонах уже працює лише 50–60% незалежних заправок. Основною причиною називають різке збільшення розриву між крупногуртовими та дрібногуртовими цінами, що позбавляє незалежних операторів можливості конкурувати з мережами АЗС, які належать ВІНК.
Білоруське пальне не рятує ситуацію
Однією з небагатьох альтернатив для незалежних операторів залишається імпортне пальне, насамперед із Білорусі. Однак його вартість значно перевищує ціни ресурсу, який отримують вертикально інтегровані компанії.
У мережі «Нефтьмагистраль» заявляють, що через використання імпортного ресурсу ціни на їхніх АЗС приблизно на 20 руб./л вищі, ніж у мережах нафтових компаній. За таких умов споживачі переорієнтовуються на заправки ВІНК, що призводить до падіння реалізації та змушує незалежних операторів скорочувати витрати.
Проблеми з постачанням зачепили навіть франчайзингові станції. За даними учасників ринку, партнерські АЗС «Газпром нефть» у Воронезькій області та вздовж траси М-4 «Дон» останніми тижнями не отримували бензин попри наявність прямих контрактів з нафтовою компанією.
Роль незалежних трейдерів скорочується
Ще одним наслідком реформи стає витіснення незалежних трейдерів. Учасники ринку вважають, що компанії, які спеціалізувалися виключно на перепродажі біржового ресурсу, поступово втрачатимуть позиції.
Разом із цим ринок ризикує втратити частину інфраструктури, яку забезпечували трейдери: фінансування запасів, зберігання пального, дроблення великих партій та організацію регіональної логістики.
Водночас джерела «Коммерсанта» повідомляють про посилення позицій трейдерів, пов'язаних із великими нафтовими компаніями. Саме такі структури останніми місяцями стали одними з найбільших учасників торгівлі на російській біржі.
Ринок входить у нову фазу
На думку експертів, російський ринок нафтопродуктів уже вступив у фазу довгострокової структурної перебудови. Найімовірнішим сценарієм є збереження моделі прямих контрактів між виробниками та великими споживачами навіть після завершення нинішньої кризи.
Така система може підвищити керованість поставок і зменшити ризик локальних дефіцитів, однак водночас вона робить ціноутворення менш прозорим, ускладнює вихід на ринок нових учасників та посилює залежність незалежних АЗС від нафтових компаній.
Найбільші ризики експерти бачать для невеликих регіональних мереж АЗС, які не мають власної логістичної інфраструктури та доступу до прямих контрактів із виробниками. У разі збереження нинішніх тенденцій частина таких операторів може зникнути з ринку.
