27 травня 2026 року ВРУ прийняла Закон України «Про публічні закупівлі», який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев’ять місяців з дня набрання ним чинності. 1 червня Закон був направлений на підпис Президенту України.
Водночас у період дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення замовником закупівель, як і раніше, визначаються КМУ.
Найважливіша зміна: зникло правило «10%»
У поки що чинному ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку не частіше ніж один раз на 90 днів за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41).
Натомість у новому ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачається, що зміни до публічного договору або рамкової угоди можуть бути внесені протягом строку їх дії без проведення нової процедури закупівлі з підстави зміни ціни публічного договору або ціни за одиницю товару / послуги внаслідок зміни таких показників (пп. а п. 1 ч. 5 ст. 56):
- індексу цін, встановленого згідно із законодавством органами державної статистики;
- або курсу іноземної валюти;
- або біржових котирувань чи показників міжнародних цінових агентств, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, регульованих цін (тарифів) і нормативів;
- або середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед»;
- або ставок податків і зборів та/або умов щодо надання пільг з оподаткування – пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування – пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
- або індикативів та умов, передбачених у типовому публічному договорі конкретного предмета закупівлі, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
При цьому жодних обмежень щодо строків та розміру зміни ціни у зазначеному випадку не встановлено. Також із Закону прибрали згадку про Platts та ARGUS та натомість встановили, що перелік біржових котирувань чи показників міжнародних цінових агентств визначається Кабінетом Міністрів України.
Важливо, що зміни вносяться відповідно до порядку, передбаченого у публічному договорі або рамковій угоді.
Коригування нецінових умов
Новий Закон дозволяє три варіанти дій (пп. б п. 1 ч. 5 ст. 56):
- Зменшення обсягів закупівлі: з пропорційним зменшенням ціни (наприклад, через урізання фінансування замовника або після коригування та затвердження проєктної документації).
- Продовження строку на початку року: строк дії договору та виконання зобов'язань можна продовжити на строк, достатній для проведення нової закупівлі на початку наступного року. Обмеження: обсяг не може перевищувати 20% ціни початкового договору, а видатки на цю ціль мають бути затверджені.
- Продовження строку через об'єктивні обставини: якщо виникли документально підтверджені причини (форс-мажор, затримка фінансування з бюджету). Обмеження: загальний строк рамкової угоди з усіма змінами не може перевищувати 4 роки; ціна публічного договору при цьому збільшуватися не може.
Внесення змін до публічного договору або рамкової угоди, що передбачені цим пунктом, може здійснюватися лише за умови, якщо порядок внесення змін передбачено в публічному договорі або рамковій угоді на момент укладення.
Додаткова закупівля у того самого постачальника
У разі виникнення необхідності закупівлі додаткової кількості того самого товару, додаткового обсягу робіт чи послуги у того самого суб’єкта господарювання, якщо таку кількість не було включено до предмета закупівлі за публічним договором, дозволяється закупівля у того самого постачальника, якщо його неможливо змінити з економічних або технічних причин (вимоги щодо взаємозамінності чи сумісності з наявним обладнанням) та зміна суб’єкта господарювання спричинить суттєві незручності або значне дублювання витрат для замовника (п. 2 ч. 5 ст. 56).
Важливо: збільшення ціни договору через додаткову закупівлю не може перевищувати від ціни початкового договору на момент його підписання.
Непередбачувані обставини
Щоб скористатися цим пунктом (п. 3 ч. 5 ст. 56), мають існувати три умови одночасно:
- Потреба у змінах викликана обставинами, які неможливо було передбачити під час підписання (за умови добросовісного виконання договору), і це не є наслідком дій чи бездіяльності сторін.
- Внесення змін не змінює виду договірного зобов’язання та змісту договору (крім умов, виконання яких є неможливим через непередбачувані обставини).
- Збільшення ціни (як одноразове, так і сукупне) не перевищує 50% від початкової вартості договору або рамкової угоди.
Зміна сторони (Правонаступництво)
У разі зміни суб’єкта господарювання, з яким замовник уклав публічний договір, внаслідок правонаступництва (переходу прав та обов’язків до іншого суб’єкта господарювання) за умови, що така зміна не призведе до зміни інших умов такого публічного договору та не має на меті ухилення від виконання положень цього Закону та умов публічного договору.
Малозначні зміни ціни
Внести зміни можна у разі виникнення документально підтвердженої необхідності, якщо вартість зміни є меншою за обидва ліміти одночасно:
- 10% від початкової ціни договору.
- 140 тисяч євро (для товарів і послуг) або 5 404 тисячі євро (для робіт).
Вартість зміни ціни – це різниця між новою та початковою ціною. Якщо ви вносите кілька таких змін поспіль, рахуватиметься чиста сукупна вартість всіх змін разом узятих відносно першої редакції договору.
У межах цього пункту категорично не можна погіршувати якість предмета закупівлі, зменшувати кількість товарів чи обсяг робіт.
Інші несуттєві зміни
Закон дозволяє вносити несуттєві зміни до публічного договору (п. 6. ч. 5 ст. 56). Тут головне – це звірятися з критеріями суттєвості, визначеними у частині шостій цієї ж статті Закону.
При цьому зміна умов публічного договору, спричинена відступленням права грошової вимоги (застосування механізму факторингу), зокрема зміна реквізитів сторін, не вважається суттєвою (ч. 7 ст. 56).
