Правка до Держабюджету на 2026 рік Кузьміних Сергія передбачає доручити Кабінету Міністрів України визначити термін «лікарські засоби спрощеного відпуску», які дозволені до відпуску без рецепта лікаря та без обов’язкової реалізації через аптеки,за умови дотримання спеціальних вимог визначених законодавством.
«У більшості країн світу, зокрема в ЄС, така практика — звична норма. Безрецептурні препарати — знеболювальні, жарознижувальні, антисептики — можна придбати у супермаркетах, магазинах, на заправках. Кожна країна має свої національні особливості: обмежений перелік ліків, чіткі стандарти зберігання, а іноді навіть обов’язкову присутність фармконсультанта», — зазначив народний депутат на сторінці у Facebook
Критика ініціативи
Багато хто розцінює можливе спрощення вимог до місць роздрібного продажу лікарських засобів як потенційно небезпечне. Адже діяльність аптеки передбачає наявність визначеного пакета дозвільних документів, обов’язкову ліцензію та забезпечення роботи кваліфікованого персоналу.
Крім того, уже майже традиційною стала практика внесення подібних «спірних» ініціатив через правки до законів, предмет регулювання яких не має жодного зв’язку з предметом відповідних змін. Нагадаємо, наприклад, про відтермінування штрафів за недодавання біоетанолу в бензин чи вимогу про мінімальну середню зарплату на АЗС у розмірі 16 тис. грн (так звані «соєві правки»). Але чи відповідає це вимогам законодавства?
Зазначимо, що відповідно до ст. 83 Конституції України порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст. 95 Конституції України).
Згідно із ст. 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні.
Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту.
Ст. 40 Бюджетного кодексу України встановлений предмет регулювання закону про Державний бюджет України.
Також Конституційний Суд України у Рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказав, що зі змісту положень Конституції України та Бюджетного кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій.
Отже, доволі сумнівним є включення до закону України про Державний бюджет України доручень Кабінету Міністрів України, що не стосуються бюджетних правовідносин.
