З початку повномасштабного вторгнення в Україні значно виросла кількість осіб з інвалідністю. На жаль, війна росії збільшує кількість людей з інвалідністю в Україні. За даними Пенсійного фонду України (ПФУ), що були надані НафтоРинку, станом на 1 січня 2025 року на обліку в органах ПФУ знаходилися 2,42 млн осіб. Станом на 1 січня 2022 року це число становило 2,25 млн осіб.
З огляду на масштабні наслідки агресії для здоров’я значної кількості українців, особливо актуалізується потреба у посиленій увазі до дотримання вимог інклюзивності під час проєктування, будівництва та експлуатації будівель і споруд для гарантування кожній людині — без винятку — можливість безпечного, зручного й гідного перебування у відповідних просторах.
Вимоги до інклюзивності на АЗС
Отож вимоги до інклюзивності будівель та споруд викладені у ДБН В.2.2-40:2018. У цьому матеріалі ми опишемо основні положення цієї ДБН, які варто врахувати для забезпечення комфортного перебування відвідувачів заправки.
Обов'язковість застосування ДБН
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про будівельні норми» застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов’язковим для всіх суб’єктів містобудування. Суб’єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
15:14 / 2 червня, 2025Вимоги ДБН В.2.2-40:2018
Символ доступності
При проєктуванні установ, організацій і підприємств елементи будівель та території повинні ідентифікуватись міжнародним символом доступності, зокрема:
- доступні паркувальні місця;
- доступні зони посадки;
- доступні входи, якщо доступні не всі входи до будівлі;
- спеціалізовані місця у загальних туалетах;
- доступні ліфти та інші підйомні пристрої;
- доступні зони безпеки;
- доступні проходи в розрахунково-касовій зоні та в інших місцях обслуговування.
Покажчики напрямку, що вказують шлях до найближчого доступного елемента, повинні бути забезпечені в межах розумного пристосування у наступних місцях:
- недоступних входах у будівлю;
- недоступних громадських туалетах, душових, ванних кімнатах;
- ліфтах, не пристосованих для осіб з інвалідністю;
- виходах і сходах, які не є шляхами евакуації для осіб з інвалідністю.
Загальні вимоги до будівель
У зоні обслуговування відвідувачів громадських будівель і споруд різного призначення слід передбачати місця для осіб з інвалідністю із розрахунку не менше ніж 5% загальної місткості закладу або розрахункової кількості відвідувачів, у тому числі і при виділенні зон спеціалізованого обслуговування МГН у будівлі.
Замкнутий простір будівлі (окремі санітарно-гігієнічні та туалетні кімнати з окремим входом тощо), в яких людина може залишитися одна, повинні бути обладнані двобічнім зв'язком із диспетчером або черговим. У таких приміщеннях (кабінах) повинно бути передбачено аварійне освітлення.
Всі елементи доступності для осіб з інвалідністю повинні виконуватися згідно з санітарно-гігієнічними вимогами ДБН Б.2.2-12, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15. Конструкції, деталі та обладнання будівель і споруд, опорядження стін і стель, покриття підлог всіх приміщень, а також сходів, коридорів слід передбачати із матеріалів, що відповідають вимогам ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-10, ДБН В.1.2-11. Світлові елементи будівель і споруд повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-28.
Паркувальні місця
На відкритих індивідуальних автостоянках слід виділяти не менше ніж 10% місць (але не менше одного місця) для транспорту осіб з інвалідністю. Ці місця повинні позначатися дорожніми знаками та горизонтальною розміткою відповідно до Правил дорожнього руху з піктограмами міжнародного символу доступності.
Місця для паркування особистого автотранспорту осіб з інвалідністю або транспорту, який перевозить осіб з інвалідністю, рекомендується розміщувати поблизу входу до будівель і споруд, але не далі ніж 50 м.
Ширина зони для паркування автомобіля особи з інвалідністю повинна бути не менше ніж 3,5 м.
Розміри паркувальних місць, які розташовані паралельно бордюру, повинні забезпечувати доступ до задньої частини автомобіля, щоб використовувати пандус або підйомний пристрій. 3 місця парковки рекомендується передбачати безперешкодний доступ до тротуару. Майданчики зупинки для посадки або висадки з транспорту осіб з інвалідністю слід передбачити на відстані не більш ніж 30 м від входів до громадських будівель і споруд.
Двері
Під час нового будівництва усі входи в будівлю чи споруду, призначені для громадського користування, повинні бути доступними.
Двері доступного входу повинні мати ширину у просвіті:
- під час нового будівництва – не менше ніж 0,9 м;
- під час капітального ремонту або реконструкції – не менше ніж 0,8 м.
Під час капітального ремонту чи реконструкції кількість доступних входів у будівлю повинна становити:
- за наявності одного (головного) входу – не менше ніж 1;
- за наявності двох і більше входів – 50% від кількості входів (включаючи головний вхід).
При цьому слід передбачати тактильні та візуальні елементи доступності, що містять міжнародний символ доступності та спрямовують до доступного (доступних) входів.
Важливим є і контрастне маркування зовнішніх дверей. У разі збігу за кольором дверей та фасаду будівлі зовні та всередині приміщення, збігу кольору дверного полотна із кольорами інших об’єктів екстер’єру/інтер’єру необхідно наносити контрастне маркування так, щоб двері можна було легко ідентифікувати візуально (відрізнялись за кольором від кольору фасадної конструкції). Додатково на дверях контрастно виділяють сторону відчинення, ручку тощо.
Пороги та пандуси
Вхідні та внутрішні двері необхідно проєктувати без порогів. За необхідності влаштування порогів висота кожного елемента порога не повинна перевищувати 0,015 м. При цьому слід виконувати скоси/пандус не більше ніж 0,3 м у довжину і максимальним похилом 8 % (1:12). Усі пороги повинні бути контрастно виділені.
Каса та місця обслуговування
Місця, де відбуваються комунікації між відвідувачами та персоналом або місця надання/отримання послуг повинні бути доступними для всіх категорій користувачів. Рекомендується облаштовувати відповідні місця в двох рівнях з такими параметрами:
- перший рівень — висотою 0,75м–0,8м та вільним простором поруч для маневрування користувачів не менше ніж 1,5 м від місця комунікації та простором для ніг біля самої стійки;
- другий рівень — висотою 0,95 м–1,1 м.
За наявності декількох ідентичних місць (приладів, пристроїв) обслуговування відвідувачів 5% їхньої загальної кількості, але не менше одного, повинні бути запроєктовані так, щоб ними могла скористатися особа з інвалідністю.
При проєктуванні інтер’єрів, підбиранні та розміщенні приладів і пристроїв, технологічного й іншого обладнання слід виходити з того, що зона досяжності для відвідувача у колісному кріслі повинна знаходитися в межах:
- не вище ніж 1,4 м і не нижче ніж 0,3 м від підлоги при розташуванні збоку від відвідувача;
- не вище ніж 1,2 м і не нижче ніж 0,4 м від підлоги при фронтальному підході.
Поверхня столів індивідуального користування, прилавків і інших місць обслуговування, що використовуються відвідувачами на кріслах колісних, повинна знаходитися на висоті не більше ніж 0,8 м над рівнем підлоги.
Кнопки та розетки
Прилади для відчинення і зачинення дверей, горизонтальні поручні, а також ручки, важелі, крани і кнопки різних апаратів, отвори торговельних і квиткових автоматів та інші пристрої усередині будівлі слід встановлювати на висоті не більше ніж 1,1 м і не менше ніж 0,85 м від підлоги і на відстані не менше ніж 0,4 м від бічної стіни приміщення або іншої вертикальної поверхні.
Вимикачі й розетки в приміщеннях слід проєктувати згідно з ДСТУ IEC TR 60083 та передбачати на висоті 0,8 м–1,1 м від підлоги. Допускається розташування розеток на висоті не менше ніж 0,4 м. Такі елементи електричного обладнання потрібно виділяти контрастним кольором. Розетки над робочою поверхнею в кухнях житлових будинків та громадських будівель допускається розташовувати на іншій висоті згідно з технологічними потребами.
Санітарно-гігієнічні приміщення
У туалетах загального користування (окремо для чоловіків і жінок) слід передбачити:
- універсальну кабіну з можливістю заїзду і маневрування в ній осіб з інвалідністю, які пересуваються кріслом колісним;
- кабіну для МГН, які не користуються кріслом колісним, проте потребують підтримки у вигляді поручнів з обов’язковим відкриванням дверей назовні;
- один з пісуарів потрібно розміщувати на висоті 0,4 м від підлоги;
- один з умивальником потрібно розміщувати на висоті 0,55 м від підлоги.
Рекомендується в туалетах загального користування передбачати:
- кабіну для осіб з маленькими дітьми, обладнану тримачем для дитини;
- кабіну для дітей та осіб невеликого зросту, обладнану дитячим унітазом висотою не більше ніж 0,34 м.
Також передбачені вимоги до універсальних санітарно-гігієнічних приміщень.
Відповідальність за недотримання вимог будівельних норм
Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлена відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення у розмірі:
- 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (для проектної організації), тобто майже 300 тис. грн у 2026 році;
- 18 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (для експертної організації), тобто майже 60 тис. грн у 2026 році;
Ч. 3 ст. 2 цього Закону встановлює, що за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень суб’єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто майже 150 тис. грн.
