Казахстан зупинив проєкт будівництва газопереробного заводу (ГПЗ) на Карачаганаку за участю чинних акціонерів та шукає нових інвесторів, прагнучи залучити національні компанії, повідомляє Reuters з посиланням на заяву пресслужби Міністерства енергетики країни.
Подробиці
Міненерго Казахстану не уточнило, з якої причини проєкт з іноземними акціонерами було згорнуто. Казахстан має конфлікти з міжнародними нафтовими компаніями через витрати, пред’явивши їм багатомільярдні позови у 2023 році.
У письмовій відповіді на запит Reuters Міністерство енергетики Казахстану зазначило, що питання врегулювання арбітражного спору з консорціумом KPO «має конфіденційний характер і не підлягає офіційному оприлюдненню».
Розробку родовища Карачаганак здійснює міжнародний консорціум Karachaganak Petroleum Operating (KPO) у складі: Shell (29,25%), Eni (29,25%), Chevron (18%), Лукойл (13,5%) та КазМунайГаз (10%).
У 2024 році влада Казахстану домовилася з акціонерами, які здійснюють розробку великого нафтогазового родовища Карачаганак, про будівництво ГПЗ потужністю до 4 мільярдів кубометрів на рік з введенням його в експлуатацію у 2028 році.
Переробка в Росії
Наразі сировинний газ із Карачаганаку постачається для переробки на Оренбурзький ГПЗ у РФ. Для цього казахстанський QazaqGaz і російський Газпром, якому належить Оренбурзький ГПЗ, створили на паритетних засадах спільне підприємство КазРосГаз.
На запит Reuters казаххстанське Міненерго уточнило, що сировинний газ із Карачаганаку постачається Оренбурзьому ГПЗ у межах договору купівлі-продажу, укладеного між Karachaganak Petroleum Operating (KPO) та КазРосГазом до 27 січня 2038 року. Міністерство також зазначило, що наразі тривають переговори щодо продовження дії цієї угоди.
