Казахстан відмовився виконувати рішення суду щодо стягнення з російського «Газпрому» $1,44 млрд на користь «Нафтогазу України», заявивши про відсутність юрисдикційного зв’язку справи з республікою, повідомляє російське агентство «Интерфакс» з посиланням на слова міністр юстиції Казахстану Єрлана Сарсембаєва.
Подробиці
Рішення суду Міжнародного фінансового центру «Астана» (МФЦА) про визнання арбітражного рішення у спорі між російським «Газпромом» та українським «Нафтогазом» не підлягає виконанню на території Казахстану, оскільки справа не має юрисдикційного зв’язку з республікою, заявив Єрлан Сарсембаєв.
Нагадаємо, суд у Казахстані дозволив стягнути з «Газпрому» $1,4 млрд на користь «Нафтогазу», повідомила українська держкомпанія минулого тижня.
«Правові механізми республіки не передбачають розгляд спорів, не пов’язаних із її юрисдикцією, тому зазначене рішення суду МФЦА не буде виконуватися на території Казахстану», — йдеться в коментарі глави Мін’юсту, наданому агентству «Интерфакс-Казахстан».
Сарсембаєв пояснив, що у справі відсутні базові елементи юрисдикційного зв’язку з МФЦА: «Газпром» не є учасником фінансового центру, спірна угода не була укладена в МФЦА, спір не регулюється правом МФЦА, а сторони не укладали угоди про передачу питань визнання та виконання судових рішень до суду МФЦА.
Водночас, за його словами, конституційний закон «Про Міжнародний фінансовий центр “Астана”» обмежує юрисдикцію суду МФЦА конкретними категоріями спорів, пов’язаних із діяльністю центру та переданих йому на розгляд за згодою сторін.
Сарсембаєв додав, що судовий наказ було винесено в односторонньому порядку — без участі відповідача.
«Це не остаточне рішення: воно має повідомний характер і не набрало законної сили. Відповідач має право протягом 14 днів із моменту отримання рішення подати заяву про його скасування, після чого відбудеться повноцінний розгляд за участю обох сторін. Говорити про будь-яке виконання на цьому етапі передчасно», — пояснив він.
За словами глави Мін’юсту, Казахстан є учасником Нью-Йоркської конвенції 1958 року, згідно з якою виконання іноземних арбітражних рішень здійснюється відповідно до процесуальних норм держави виконання.
«У нашому випадку це Цивільний процесуальний кодекс Республіки Казахстан, стаття 503 якого встановлює, що заява про примусове виконання подається до суду за місцем розгляду спору, або за місцем знаходження органу юридичної особи, або, якщо місцезнаходження невідоме, — за місцем знаходження майна боржника. Місцезнаходження “Газпрому” відоме. Це важливий процесуальний орієнтир, який не може бути проігнорований», — сказав Сарсембаєв.
Раніше заступник міністра юстиції Казахстану Даніель Ваїсов у коментарі агентству «Интерфакс-Казахстан» зазначав, що суд МФЦА, який виніс рішення щодо судового спору між «Газпромом» і «Нафтогазом України», не є частиною судової системи Казахстану.
