Під час переговорів президентів Казахстану та Туреччини Касима-Жомарта Токаєва Реджепа Таїпа Ердогана у вівторок обговорювалося, зокрема, збільшення експорту казахстанської нафти через нафтопровід Баку–Тбілісі–Джейхан (БТД), повідомила пресслужба президента Казахстану.
Подробиці
У першому півріччі 2025 року Казахстан збільшив експорт нафти через БТД на 13% — до 785 тис. тонн. Сировина доставляється танкерами з порту Актау, який потребує модернізації для нарощування обсягів. Експорт також обмежений вимогами до якості нафти.
У планах розвитку Казахстану до 2029 року передбачено створення транскаспійського нафтопроводу і морських терміналів на узбережжях Каспію з метою нарощення перевезень до 20 млн тонн на рік.
Диверсифікація
Попри зростання видобутку нафти у 2025 році, зокрема завдяки родовищу Тенгіз, Казахстан поки не здатен суттєво диверсифікувати експорт через залежність від транзитних країн і геополітики. Основні експортні маршрути проходять через Росію: це Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), який веде до Чорного моря, та нафтопровід Атирау–Самара, з’єднаний із системою російської «Транснефть».
У січні–червні 2025 року видобуток нафти та газоконденсату в Казахстані зріс на 11,6% — до 49,9 млн тонн. Близько 70% обсягів забезпечують Кашаган, Тенгіз і Карачаганак. Експорт за півріччя становив 39,684 млн тонн, з яких лише 2,357 млн тонн (5,9%) пішли в обхід російських портів — частка залишилася незмінною.
За інформацією Reuters, КТК залишається головною експортною артерією, його частка зросла до 83% проти 81% торік. За словами голови КТК Миколи Горбаня, альтернатив маршруту з такими обсягами й економічною доцільністю просто не існує. Водночас, попри збільшення пропускної здатності до 83 млн тонн на рік, КТК має надлишкові потужності й постраждав від атак дронів.
