15 вересня 2026 року були опубліковані тексти законопроєктів № 16063 та № 16062 від 11.09.2026, ініціаторами яких є Сергій Корецький.
Про що законопроєкт № 16063?
Законопроєкт № 16063 пропонує доповнити частиною 7 статтю 452 Митного кодексу України про те, що Держмитслужба здійснює з Міненерго обмін інформацією щодо експортно-імпортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з нафтою та нафтопродуктами на підставі прийнятих спільних рішень, що оформлюються окремими протоколами міжвідомчих угод про інформаційний обмін.
У пояснювальній записці зазначається, що наразі положеннями Митного кодексу України не врегульовано питання виконання митними органами законодавства у сфері МЗНН, зокрема щодо налаштування інформаційного обміну в режимі реального часу між базами даних митного оформлення нафти та/або нафтопродуктів, що ввозяться на митну територію України, та інформаційними ресурсами системи МЗНН.
Водночас варто зауважити, що частиною 12 статті 7 Закону України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» вже передбачено, що структура та формат даних, що передаються та приймаються в порядку інформаційної взаємодії, строк їх передачі, процедури взаємодії інформаційних систем та порядок внесення змін до них визначаються Міненерго та Держмитслужбою шляхом прийняття відповідних спільних рішень, що оформлюються окремими протоколами.
Водночас варто зазначити, що ще під час розгляду проєкту Закону про МЗНН Головне юридичне управління Апарату ВРУ цю норму критикувало та зазначало, що Конституція України не передбачає можливості прийняття органами державної влади спільних актів. Тому, уповноважуючи органи державної влади на видання спільних актів, законодавець презюмує спільну компетенцію таких органів, що не відповідає вимозі юридичної визначеності закону (стаття 8 Конституції України).
Вважаємо, що недоліком запропонованої законопроєктом редакції є незрозуміла правова форма механізму, оскільки одночасне використання понять «спільні рішення», «протоколи» та «міжвідомчі угоди» не дає змоги однозначно визначити, який саме документ встановлює порядок такого обміну та яке юридичне значення має кожен із зазначених документів. Важливо також зважати на вимоги Закону України «Про публічні електронні реєстри», зокрема статей 7, 34, 43, які встановлюють правила електронної інформаційної взаємодії.
Тому наразі не дуже зрозуміло, яким чином прийняття нового закону сприятиме налагодженню інформаційної взаємодії між центральними органами виконавчої влади.
Податковий законопроєкт № 16062
Законопроєктом, зокрема, пропонується доповнити новим пунктом статтю 73 ПКУ про те, що структура та формат даних, що передаються та приймаються в порядку електронної інформаційної взаємодії в межах виконання Закону України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів», строк їх передачі, процедури взаємодії інформаційних систем та порядок внесення змін до них визначаються ДПС та Міненерго шляхом прийняття відповідних спільних рішень, що оформлюються у встановленому порядку.
Така редакція породжує питання щодо дотримання вимог частини другої статті 19 та статті 8 Конституції України, оскільки закон не визначає правової форми, юридичної природи та процедури прийняття таких «спільних рішень», а також не встановлює достатніх меж повноважень відповідних ЦОВВ щодо визначення строків передачі даних і подальшої зміни встановлених ними правил. У цьому випадку також потрібно враховувати й вимоги Закону України «Про публічні електронні реєстри», зокрема в частині порядку електронної інформаційної взаємодії.
Додатково у пункті 231.6 статті 231 ПКУ пропонується прописати, що не приймаються та не реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизні накладні/розрахунки коригування, складені платником акцизного податку та/або складені на платника акцизного податку, у якого за даними Міненерго встановлено недостатність суми фінансового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів».
