Колишній в. о. першого заступника голови правління ПАТ «Укртатнафта» Руслан Ляпка подавав позов до інтернет-видання «Дзеркало тижня» (ZN.UA) на обґрунтування якого зазначив, що на вебсайті відповідача було опубліковано матеріал, в якому йшлося про зміну запобіжного заходу щодо нього та повідомлення йому про підозру у фінансових махінаціях, пов’язаних з діяльністю підприємства, керівником якого він був.
Позивач посилався на те, що за відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили щодо нього, видання в оспорюваній статті порушило його немайнове право на використання імені, та просив суд зобов’язати відповідача видалити згадану публікацію.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив.
Позиція Верховного Суду
У постанові КЦС ВС від 10 вересня 2025 року у справі № 757/19417/23 зазначив, що частиною четвертою статті 296 ЦК України передбачено, що ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фатуллаєв проти Азербайджану» від 22 квітня 2010 року наголошено, що пункт 2 статті 6 Конвенції не забороняє владі інформувати суспільство про здійснювані кримінальні розслідування, проте вимагає робити це із максимальною обережністю та обачністю, які необхідні для дотримання принципу презумпції невинуватості.
З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач порушив немайнове право позивача на використання його імені у розумінні частини четвертої статті 296 ЦК України, розмістивши дані про ім'я та прізвище позивача як особи, яка затримана та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в оспорюваному інформаційному матеріалі за відсутності обвинувального вироку щодо позивача, який набрав законної сили.
Предметом позову у цій справі є захист особистого немайнового права на використання імені, яке охороняється відповідно до частини четвертої статті 296 ЦК України. При цьому порушення прямої законодавчої заборони на використання імені підозрюваної чи обвинуваченої особи до набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї не може тлумачитись як критика у засобах масової інформації чи висвітлення її слів та вчинків.
Таким чином, колегія суддів, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, вважає, що зазначення імені позивача у публікації на офіційному сайті відповідача до набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо позивача є прямим порушенням норми частини четвертої статті 296 ЦК України незалежно від того, чи є така особа публічною.
Також колегія суддів звертає увагу, що справи про захист гідності, честі чи ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації (права на відповідь) відрізняється від справ про захист особистого немайнового права на використання імені, яке охороняється відповідно до частини четвертої статті 296 ЦК України, а тому суду не має значення першоджерело такої інформації, коли це стосується особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, однак щодо якої відсутній обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.
КЦС ВС дійшов висновків, що використання (обнародування) імені особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, допускається виключно після набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї, незалежно від публічного статусу особи чи суспільного інтересу до інформації. Захист порушеного права на ім'я здійснюється шляхом видалення персональних даних з публікації, а не видалення публікації повністю, що забезпечує баланс між правом особи та свободою медіа інформувати суспільство.
З огляду на викладене КЦС ВС змінив судові рішення суду в частині задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача видалити всю публікацію, шляхом зобов’язання відповідача видалити в оспорюваній публікації посилання на ім’я позивача.
Виконання постанови суду
«Дзеркало тижня» вже виконало вимогу та видалило посилання на ім'я ексменеджера «Укртатнафти».
Зазначимо, що ім'я Руслана Ляпки згадується у багатьох новинах на просторах інтернету, у тому числі і інших публікаціях «Дзеркала тижня».
