Упродовж більш ніж трьох років повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну значна кількість громадян та суб’єктів господарювання зазнали матеріальних втрат унаслідок знищення або пошкодження об’єктів житлової, комерційної та критичної інфраструктури. Загальна сума завданих збитків оцінюється в декілька сотень мільйярдів доларів.
Чи є шанси на компенсацію? Як працює українське та міжнародне право у цьому напрямі? Юридичні особи досі поза системою компенсації? Розбираємо по черзі.
Що передбачено національним законодавством?
У 2023 році був прийнятий Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».
Цей Закон встановлює правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження або знищення окремих об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з моменту набрання чинності Указом Президента України про введення воєнного стану. Закон також регулює створення та ведення Державного реєстру пошкодженого і знищеного майна.
Дія Закону щодо компенсації не поширюється на об’єкти, що на 24.02.2022 перебували на тимчасово окупованій території України.
Але важлива деталь: компенсація передбачена тільки для фізичних осіб – громадян України.
Мінрозвитку у відповіді на запит НафтоРинку підтвердило, що:
Станом на сьогодні законом не передбачено компенсацію за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна, власниками яких є юридичні особи.
Поряд з тим, відповідно до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380, юридичні особи, які є, зокрема, власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління можуть подати інформаційне повідомлення про знищене або пошкоджено майно через електронний кабінет користувача на Порталі Дія.
Міжнародно-правовий аспект: резолюція Генеральної Асамблеї ООН
НафтоРинок звернувся із запитом на інформацію до Секретаріату Кабінету Міністрів України з проханням роз'яснити наявні механізмі оцінки та відшкодування збитків. У відповіді Мін'юсту повідомляється наступне.
Задля комплексного відшкодування збитків, втрат та шкоди, завданих агресією Російської Федерації, Україна разом з міжнародними партнерами працює над впровадженням міжнародного компенсаційного механізму, необхідність створення якого була визнана резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14 листопада 2022 року A/RES/ES-11/5 «Furtherance of remedy and reparation for aggression against Ukraine».
Реєстр збитків
На підставі резолюції Комітету Міністрів Ради Європи про встановлення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року (далі – Резолюція) було створено Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр збитків).
Реєстр збитків слугує для документального обліку доказів та інформації, що стосуються заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, всім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.
Відповідно до положень Резолюції робота Реєстру, включаючи його цифрову платформу з усіма даними про заяви та докази, що містяться в ньому, має стати першою складовою майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним інструментом у співпраці з Україною (далі – Компенсаційний механізм). Точна форма майбутнього Компенсаційного механізму підлягає визначенню, але вона може включати комісію з розгляду заяв і компенсаційний фонд, уповноважені розглядати заяви та виносити рішення та/або виплачувати компенсацію за збитки, втрати чи шкоду, спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.
Хто може подавати заяви?
02 квітня 2024 року Реєстр збитків почав приймати перші заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Російської Федерації проти України. Враховуючи значні обсяги збитків, велику кількість заявників, особливості технічного впровадження Реєстру збитків, а також з огляду на доступність доказів, які заявники можуть надати на підтримку своєї заяви, можливість подання заяв щодо різних категорій відкривається поетапно.
На офіційному вебсайті Реєстру зазначається, що процес подання заяв відкрито для однієї категорії заяв, а саме щодо пошкодженого та знищеного житлового нерухомого майна. Цю категорію було обрано, оскільки вона є найбільш підготовленою з точки зору наявних доказів у необхідній електронній формі, а також з огляду на складний процес розробки цифрових систем Реєстру.
Реєстр готується до запуску 12 нових категорій заяв, зокрема щодо смерті та зникнення близьких членів сім'ї, вимушеного внутрішнього переміщення, знищення інфраструктури України, а також низки додаткових категорій, пов'язаних з пошкодженням та знищенням майна.
Зі всіма категоріями можна ознайомитися тут.
Серед іншого передбачені такі категорії:
- A3.5 Втрата приватного підприємництва (зокрема для фізичних осіб, які зареєстровані як ФОП);
- C1.1 Пошкодження або знищення критичної інфраструктури;
- C1.2 Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури;
- C1.5 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (не пов'язане зі збитками для бізнесу);
- C3.4 Інші економічні втрати (для юридичних осіб).
В уряді очікують, що можливість подання заяв за усіма затвердженими категоріями буде доступною протягом року.
Заяву можна подати тільки через Дію
Усі заяви до Реєстру збитків подаються через вебпортал Дія з використанням форм заяв, затверджених для кожної категорії. Юридичні особи зможуть подавати свої заяви тільки через представників.
Із затвердженим переліком категорій заяв, усіма формами та правилами подання заяв, а також іншою інформацією про Реєстр збитків можна ознайомитися на офіційному вебсайті Реєстру збитків.
Національна нормативно-правова база
На національному рівні механізм подання заяв до Реєстру збитків врегульований Порядком подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – Порядок подання заяв), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 року № 365 (далі – постанова КМУ № 365).
Відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 365 технічну можливість подання заяв до Реєстру збитків забезпечує Мінцифри. У міру готовності Реєстру збитків до відкриття кожної конкретної категорії заяв Порядок подання заяв змінюється (доповнюється). Мінʼюст, здійснюючи регулярну взаємодію з Реєстром збитків, у межах компетенції активно долучається до процесу погодження змін до постанови КМУ № 365, сприяючи якнайшвидшому відкриттю наступних категорій заяв.
Роль Реєстру збитків
Важливо розуміти, що Реєстр збитків не є судом, трибуналом чи компенсаційною комісією. Він не розглядає заяви, що надходять до нього, по суті, і не призначає жодних компенсацій. Це будуть функції майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який ще належить створити. Реєстр є лише першим кроком на шляху до такого механізму.
Вішкодування збитків у судах України
З судовою практикою Веховного Суду щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії проти України, можна ознайомитися тут.
Ще у 2019-2020 роках Велика Палата ВС розглядала справи щодо пред’явлення позову до держави України у зв’язку з пошкодженням / викраденням майна під час проведення АТО (постанови ВП ВС від 4 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц та від 22 вересня 2020 року у справі № 910/378/19). ВП ВС у цих справах, проаналізувавши національне законодавство та практику ЄCПЛ, дійшла висновку, що держава Україна не несе відповідальності за збитки, завдані внаслідок терористичних актів чи військових дій.
Передбачене у ст. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» право на відшкодування відповідно до закону шкоди, заподіяної терористичним актом, не породжує легітимного очікування на отримання від держави України відшкодування за пошкоджене / викрадене в період проведення АТО майно незалежно від того, на якій території – підконтрольній чи непідконтрольній Україні – мав місце вказаний акт.
Чи можуть українці звернутися до суду з позовом до РФ?
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Водночас судова практика Верховного Суду свідчить про те, що звертатися до суду з позовом до РФ можна.
ВС у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц вказав, що унаслідок військової агресії РФ проти України порушено невід'ємне право на життя людей, передбачене положеннями статті 27 Конституції України, статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
РФ порушує норми міжнародного права, оскільки вчиняє збройну агресію проти України, тому на неї не поширюється судовий імунітет, вона не може посилатись на імунітет від судового переслідування в Україні.
Підтримання юрисдикційного імунітету РФ позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ у своїй практиці наголошує: якщо застосування державного імунітету обмежує право на доступ до суду, необхідно оцінювати, чи є таке обмеження виправданим за обставинами справи (рішення у справах Sabeh El Leil v. France, Oleynikov v. Russia). Хоча надання імунітету має легітимну мету – забезпечення поваги до суверенітету та сприяння добрим міждержавним відносинам, збройна агресія РФ проти України, що є грубим порушенням міжнародного права, виключає можливість посилання на такі цілі.
Таким чином, звернення до національного суду є для громадян України єдиним ефективним і доступним способом захисту порушених прав, а відмова у розгляді таких справ через посилання на імунітет суперечить суті права на судовий захист.
Актуальні рішення
В Україні вже є низка судових рішень, якими задовільняються позови до РФ.
До прикладу, рішенням Господарського суду у Запорізької області від 02.02.2023 у справі № 908/1100/22(908/2455/22) позов про відшкодування майнової шкоди було задоволено. Позов стосувався викрадення військовими держави-агресора зі складських приміщень і зернотоків та знищення врожаю зернових у загальному розмірі 3 812 140 896,11 грн, що еквівалентно 130 307 773,95 доларів США згідно з висновком експерта. Крім того, суд видав наказ про примусове стягнення з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь позивача в рахунок відшкодування збитків грошових коштів у згаданому розмірі.
Нагадаємо, що «РУР ГРУП С.А.» також вимагало в суді від РФ 23,2 млн грн за пошкоджене майно. У травні 2024 року компанія зверталася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації з вимогами про стягнення 23,2 млн грн, що відповідає 622 тис. доларам США.
Проблема виконання рішень судів України
Якщо суд задовільнить ваш позов про відшкодування завданої шкоди, то наступним етапом стане виконання рішення суду. Варто сказати, що на сьогодні успішних випадків стягнення коштів немає.
Верховний Суд вказує, що існує три перспективні шляхи:
- Визнання рішення українського суду шляхом застосування процедури визнання та допуску до його примусового виконання в іноземній країні, в якій є майно країни-агресора або юридичних та фізичних осіб, які беруть участь у фінансуванні війни на боці агресора.
- Виконання рішень суду в Україні шляхом застосування загальних процедур примусового виконання усередині країни – в межах об'єднаного виконавчого провадження Міністерством юстиції України.
- Шляхом застосування Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією рф проти України. Втім у такому Реєстрі рішення українського суду розглядатиметься як один з доказів завдання шкоди та її розміру, що не виключає можливість комісією з відшкодування здійснити оцінку цих обставин самостійно.
Верховний Суд зазначає, що наведене не виключає можливість запровадження окремими країнами світу власних правил та процедур.
У підсумку
Юридичні особи, як і фізичні особи в більшості випадках, фактично не мають можливості отримати відшкодування збитків, завданих внаслідок агресієї РФ. Основні проблемні аспекти стосуються, зокрема, міжнародно-правової кваліфікації збройного конфлікту в Україні, правових підстав та особливостей створення та наповнення фонду для фінансування компенсаційного механізму, а також визнання та ваги рішень українських судів у міжнародно-правовому полі.
