Уряди найбільших країн-споживачів нафти дедалі частіше вдаються до непрозорих домовленостей з Іраном та іншими видобувними державами в Перській затоці для забезпечення постачань енергоносіїв на тлі війни та перекриття Ормузької протоки, передає агентство Reuters.
Подробиці
З початку бойових дій на Близькому Сході 28 лютого почалися перебої з постачанням сирої нафти з країн Перської затоки. Це стало серйозним ударом для крупних економік Азії, яка приблизно на 60% залежала від імпорту з Близького Сходу.
Перекриття Ормузької протоки триває вже тринадцятий тиждень, і великі азійські імпортери, схоже, пристосувалися до нової реальності, уклавши угоди з постачальниками в Перській затоці (часто за згодою Тегерана), щоб забезпечити життєво важливі постачання нафти, хімічної продукції та добрив через протоку.
Рух танкерів
В останні дні після прямих контактів між лідерами країн-покупців та Іраном кілька нафтових танкерів перетнули Ормузьку протоку, причому деякі з них вимкнули транспондери, щоб уникнути виявлення.
Зокрема, за даними Reuters, танкер під прапором Панами з 2 мільйонами барелів кувейтської та еміратської нафти минулого тижня пройшов через протоку і попрямував до Японії. Це, ймовірно, є результатом переговорів прем'єр-міністра Санае Такаїті з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном.
Тегеран також уклав угоди з Китаєм, Іраком та Пакистаном про вивезення нафти і LNG із Перської затоки.
Непрозорі розрахунки
Структура цих двосторонніх і тристоронніх угод багато в чому є непрозорою, зазначає агентство. Значна частина таких угод укладається поза традиційною системою торгівлі нафтою в американських доларах. Для розрахунків використовуються інші валюти або бартер. Така практика посилює фактичний контроль Ірану над судноплавством в Ормузькій протоці.
Окрім того, зміни в моделях торгівлі ослаблюють домінування долара у світовій торгівлі нафтою.
Тегеран прагне закріпити цей вплив на торгівлю через Ормузьку протоку в угоді з Вашингтоном, проте президент США Дональд Трамп категорично відкидає таку вимогу.
Спеціалісти тим часом вважають, що, чим би не завершилося збройне протистояння, структура світової торгівлі нафтою вже змінилася, і це надовго.
Націнка за ризик
Перетин Ормузької протоки, ймовірно, тепер буде постійно прив’язаний до геополітичних ризиків. Це призведе до подорожчання близькосхідної нафти та змусить імпортерів переглянути питання надійності постачань, вважають аналітики. У цих умовах країни-покупці активніше переходитимуть до прямих угод із регіональними виробниками, створення механізмів ціноутворення, які захищають покупців від волатильності, та забезпечення доставки сировини через Ормузьку протоку.
Ознаки такого зсуву вже є помітними. Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді у п'ятницю відвідав ОАЕ для обговорення довгострокових контрактів. Це може сигналізувати про більш широкий розворот до двосторонньої енергетичної дипломатії в Азії.
У нинішніх обставинах є всі підстави очікувати, що Китай, Індія, Південна Корея, Японія та інші залежні від імпорту країни поглиблять відносини з країнами Перської затоки, включаючи Іран.
