Під час війни в Україні ринок енергоносіїв стикнувся з різкими змінами. Передусім, це зниження споживання через військові дії. Ринок пального втратив майже третину (по деяких нафтопродуктах - й більше), ринок природного газу - знизився як мінімум на чверть. Крім того, ринок газу отримав нові обмеження щодо експорту, що призвело до змін в структурі пропозиції на внутрішньому ринку. Події внутрішнього ринку, разом із динамікою в Європі мали вплив на внутрішні ціни. Великі компанії в межах ринків та кон’юнктури приймали рішення щодо оптимальних умов торгівлі, залучаючи біржові інструменти. Зокрема «Нафтогаз» з минулого року використовує послуги «Української енергетичної біржі» у якості ключового майданчика з торгівлі природним та скрапленим газом. Як вплинуло на ринок закріплення «Нафтогазу» на біржі НафтоРинок запитав в генерального директора УЕБ Олександра Коваленко.
НафтоРинок: Чому, на вашу думку, «Нафтогаз» обрав саме УЕБ? Чим якісно відрізняється УЕБ від інших бірж?
Олександр Коваленко: Після запровадження нового законодавства з регулювання товарних бірж, як відомо, кількість бірж суттєво зменшилася, бо отримати ліцензію і працювати далі змогли лише дійсно професійні організації, що відповідають жорстким вимогам. З них лише УЕБ має більш ніж п’ятирічний досвід організації торгів на ринку природного газу. За цей час ми досить багато досягли. Зараз на УЕБ представлені різні напрямки торгівлі газом, які працюють на двох окремих торгових системах. Короткостроковий ринок природного газу УЕБ був запущений у 2020 році по європейських правилах, з використанням стандартизованих контрактів. На середньо- та довгостроковому ринку поки що контракти не стандартизовані, але ми працюємо в даному напрямку і вже запускаємо стандартизовані місячні та тижневі продукти. Тому, без зайвої скромності та перебільшення, можу сказати, що в організації торгівлі енергоресурсами ми провідні і найкращі у багатьох аспектах, тому вибір УЕБ очевидний.
Здається, що всі зараз усвідомлюють, що торги «Нафтогазу» на УЕБ є прозорими та конкурентними, що не можна було сказати про попередній майданчик, який використовувався. До того ж, думаю, що комплаєнс став одним з ключових факторів для «Нафтогазу» для роботи на УЕБ.
Які засоби відсікання недобросовісних клієнтів-продавців має біржа?
Окрім стандартної процедури акредитації за напрямком, компанії проходять комплаєнс-перевірку на УЕБ відповідно законодавства про фінмоніторинг. «Нафтогаз», зі свого боку, перевіряє потенційних контрагентів перед торгами та направляє до УЕБ «білий список» - ті компанії, виключно які можуть приймати участь по позиціях «Нафтогазу». Потім адміністратор їх підвантажує в торгову систему. Критерії внутрішнього комплаєнсу учасників та самі списки виключення є публічною інформацією відповідно до законодавства, що розміщена на сайті УЕБ.
Форма грошового забезпечення участі - гарантійний внесок. До початку торгів учасники вносять гарантійний внесок, який складає 5% від заявленого обсягу купівлі-продажу. Протягом періоду торгів учасники можуть здійснювати купівлю та продаж лотів за будь-якою із допущених позицій у межах внесеного ними гарантійного внеску. Сума гарантійного внеску є розміром штрафних санкцій для сторони угоди при невиконанні своїх зобов’язань. У секціях торгівлі стандартизованими продуктами виконання угод відбувається через біржу.
Чи вважаєте ви торги «Нафтогазу» активізуючим фактором оптового ринку газу?
Ми вже бачимо підвищену активність не лише компаній, що хотіли би продавати Нафтогазу, інших учасників ринку. Приміром, на перших торгах Нафтогазу, крім позицій, сформованих власне «Нафтогазом», було представлено позиції ще 9-ти компаній. На даних торгах було представлено 14 унікальних учасників, що заявились на дані торги. Ми розуміємо, що торги «Нафтогазу» в даному випадку виступають певним каталізатором попиту та пропозиції на ринку газу. На практиці це має позитивний ефект для значно ширшої сукупності компаній, ніж тільки потенційні продавці «Нафтогазу».
Зараз «Нафтогаз» закуповує газ у спільній секції з іншими учасниками, на рівних з усіма умовах. І ті компанії, які виходять продавати Нафтогазу на цих же торгах не обмежені у свободі участі по позиціях інших компаній покупців. Крім того, ініціатор позиції може брати участь по позиціях інших компаній, за умов подання заявки та достатності гарантійного забезпечення. Так досягається максимальна концентрація попиту та пропозиції, у одній торговій сесії.
Тому відповідь однозначно «так», «Нафтогаз» активізує ринок.
Відомо, що в торгах брали участь мінімум 25 компаній. А скільком з них вже вдалося реалізувати ресурс?
Наразі це 15 компаній, серед них відомі видобувники. Зараз в «білому списку» Нафтогазу знаходиться 38 контрагентів, він постійно оновлюється, тому маємо певність, що новим учасникам також вдасться укласти угоди на торгах.
Як ви оцінюєте ринкову ціну, що склалася зараз? Чи задовільняє вона видобувні компанії? Які цінові тенденції можна очікувати найближчим часом?
Ми чітко розуміємо, що цінові очікування продавців та покупців на ринку, що були до війни і зараз – це різні речі. Так, різниця між внутрішньою ціною та імпортним паритетом часом досягала 45%, з цього боку компанія могла продавати на зовнішніх ринках дорожче. Але зараз йде війна введені відповідні обмеження щодо заборони експорту. Ціна, яка склалася зараз, чітко відповідає існуючому попиту, який значно обвалився, та пропозиції, яка не так суттєво змінилась. Маємо профіцит, якщо говорити про вільний ринок. Тому ціна така і вона ринкова. Проте чи задовільна вона для кожного окремого учасника – це індивідуальне питання для кожного.
Наразі вже протягом декількох тижнів ціна коливається в діапазоні 10500-10800 грн. без ПДВ. Можемо обережно спрогнозувати, що до липня ціна має залишитися на такому ж рівні, але на більш тривалі періоди важко прогнозувати. Ми слідкуємо за цінами на європейських ринках постійно, але, як сказано вище, український ринок та європейський зараз – різні речі.
Нещодавно ми здійснювали розрахунки в частині порівняння цін, за якими закуповував «Нафтогаз» на УЕБ, та приведених значень котирувань європейського хабу до кордону з Україною, які виступають орієнтовним індикативом ціни на імпортний ресурс. Так, приміром, протягом квітня-травня, за даними розрахунками, «Нафтогаз» мав альтернативну економію порівняно з імпортним паритетом, закуповуючи газ на УЕБ, у розмірі 2 млрд. грн. за рахунок того, що ціна, сформована на УЕБ, була нижчою на 20-47% в цей період.
Як змінився український ринок під час війни, на вашу думку? Наскільки різними є наш та європейський ринок в плані ціни?
Безумовно, вплив покупця на ринок зріс. В контексті цього зараз у ЗМІ пишуть, що «Нафтогаз» встановлює ціни на УЕБ. Я не розглядаю це твердження в суто негативному вимірі, адже це учасник ринку, який зараз сконцентрував переважну його частину. Відповідно, більший обсяг – більший вплив на ціну, це очевидна річ. Параметри даних торгів не врегульовані якимось спеціальним нормативним актом, це звичайна секція, де учасники згоджуються або ні на пропозицію іншої сторони і в процесі торгів вони «уторговуються» до рівня ціни, який задовільнить обидві сторони. Тому ціни Нафтогазу є результатом вільного ціноутворення на УЕБ, як і будь-яких інших учасників ринку і найкраще в цій ситуації те, що «Нафтогаз», як гравець, що має вплив на цінові тенденції, задає їх на прозорому, конкурентному і регульованому ринку.
Також із тенденцій можна зазначити, що за рахунок участі таких державних компаній, як «Укрнафта», Оператор ГТС та «Нафтогаз», зросла частка торгівлі у ПСГ. Так, за 5 місяців 2023 року вона складає 67%.
Зв’язок між внутрішнім та зовнішнім ринком залишається в динаміці зміни ціни, проте самі рівні цін значно віддалені. Фактором таких змін стала заборона експорту на початку війни. Нещодавно також було прийнято рішення про сертифікати походження природного газу, що вже відмінено, але це вплинуло на імпорт. Тобто ринок регулюється законами воєнного часу.
Але ж і європейський ринок перебудувався. Змінилися потоки природного газу кардинально. Європейська система тепер перебудовується в протилежному напрямку із транспортування зі Сходу на Захід і це впливає на ціноутворення. Для європейського ринку характерне зараз зниження частки довгострокових контрактів, що пов’язано з ціновою нестабільністю та досягненням цілей декарбонізації.
Для України, яка уже практично 10 років живе в умовах війни, довгострокові контракти не були характерні раніше і відсутні зараз. Після війни, я маю надію, що вони стануть мірилом стабільного розвитку внутрішнього оптового ринку.
Які плани УЕБ найближчим часом?
Ми завжди маємо багато планів по безлічі напрямків. Стосовно природного газу, ми усвідомлюємо, що є потреба наданні ринку чітких індикативів.
Саме тому ми вважаємо, що зараз слушний момент запустити торгівлю стандартизованими продуктами відповідно до європейської практики. Спочатку це будуть два стандартні продукти: тиждень і місяць, які будуть торгуватися разом з внутрішньодобовими продуктами та продуктами «на добу наперед» за технологією двостороннього зустрічного аукціону. Контракт з умовами поставки є стандартизований. Сподіваємося, що саме з цього напрямку почнеться повна перетрансформація нашого торгового ринкового простору в аналогічну модель кращих європейських ринків.
Нафтогаз крім природного газу є активним гравцем ринку LPG. Чи змінилась кількість покупців скрапленого газу через війну?
Так, певне просідання обсягів відбулося, але не критичне, як по природному газу. Загалом за воєнний 2022 рік продано 110 тис. т. скрапленого газу, що на 17% менше за попередній рік. Весь 2022 рік продавцем-ініціатором позицій було «Укргазвидобування». Якщо говорити про кількість покупців, то вона знизилася приблизно рівнозначно обсягам, на мою думку, реагуючи на загальний спад ринку після початку повномасштабного вторгнення, що було певною паузою для його перебудови. Але загалом маємо і мали непогані показники активності за напрямком – від близько 30 компаній-учасників аукціонів у перші місяці після лютого 2022 до більше 45 наразі. Це за місяць, а на одному аукціоні наразі представлені орієнтовно 30 компаній, у березні 2022 було близько 25.
Наразі аукціони на УЕБ ініціює «Укрнафта» також, що більш пожвавило торги за даним напрямком. Орієнтовно однакова кількість компаній у місяць придбає скраплений газ в «Укргазвидобування» та в «Укрнафти», 40% це одні і ті ж компанії, що закуповують ресурс у обох ініціаторів у різних частках на ринкових умовах. За нашими спостереженнями, з нових компаній до 10 купують скраплений газ переважно в «Укрнафти». Тому певний стабільний фундамент, напрацьований роками завдяки співпраці з Укргазвидобуванням нікуди, скажімо так, не зміщений за рахунок нових аукціонів.
Чим відрізняються клієнти УГВ та «Укрнафти»?
Якщо говорити практично, у травні цього року угоди укладали з «Укргазвидобуванням» та «Укрнафтою» по близько 30 компаній з кожною. Всього – 48 учасникам вдалося купити ресурс. З них 13 компаній придбавали скраплений газ у обох ініціаторів торгів. Середній місячний обсяг придбання однією компанією за місяць складає близько 420 т. Які це компанії – ми розкривати не можемо через вимоги конфіденційності інформації.
Спілкувався Олександр Сіренко
