Заборона ЄС на імпорт російської нафти морем призвела до суттєвого збільшення поставок сировини з Іраку, повідомляє Argus.
Іракська нафта Basrah вже стала популярною альтернативою сорту Urals. Згідно з даними Argus, поставки сорту Basrah з Іраку до північно-західної Європи та Середземномор’я у січні-листопаді зросли на 49%, до майже 640 тис. барелів на добу.
Іракська суміш Kirkuk, більшу частину якої продає регіональний уряд Курдистану, є ще однією альтернативою російській нафті для середземноморських нафтопереробників, оскільки вона відвантажується з турецького порту Джейхан. Збільшення поставок сорту Kirkuk до Європи стримує суперечка між федеральним урядом Іраку в Багдаді та регіональним урядом Курдистану. В останні місяці це призвело до того, що більше обсягів сорту Kirkuk було продано покупцям в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні за нижчими цінами, щоб конкурувати Urals.
Перспективи збільшення поставок сирої нафти з Лівії до ЄС покращилися. Країна збільшилася видобуток до приблизно 1,2 млн барелів на добу, згідно з даними державної нафтової компанії NOC. Влітку він падав до 560 тис. барелів на добу. Відновлення обсягів видобутку дозволило країні підтримувати експорт сирої нафти на рівні близько 1 млн барелів на добу. Учасники ринку кажуть, що тепер вони вважають Лівію надійним постачальником. Середземномор'я залишається основним експортним ринком для Лівії, а за ним йде північно-західна Європа. У серпні партія легкої нафти Es Sider прибула до Німеччини вперше мінімум з 2010 року, повідомляє Argus. Відтоді Німеччина регулярно отримує партії Es Sider. Попит на цей сорт з боку європейським компаній може ще більше зрости у 2023 році після того, як 5 лютого набуде чинності заборона ЄС на імпорт російських нафтопродуктів.
Ще одним джерелом поставок для Європи є Алжир. Він збільшив експорт нафти Algerian Saharan Blend у січні-листопаді цього року на 11%, до 408 тис. барелів на добу. Причому 78% обсягу було відправлено на ринки північно-західної Європи та Середземномор’я.