Через пошкодження термінала Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) внаслідок атаки безпілотників Казахстан скоротив видобуток нафти у грудні на 6%, а експорт — на 19%, повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
Подробиці
Казахстан скоротив видобуток нафти та газоконденсату 1-28 грудня на 6% порівняно з середнім показником листопада — до 1,93 мільйона барелів на добу, повідомило джерело в галузі, знайоме з оперативною статистикою.
Казахстан змушений знижувати виробництво сировини на каспійських родовищах через обмеження експорту системою Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), чорноморський термінал якого постраждав 29 листопада внаслідок удару безпілотника.
За даними джерела, зниження добового виробництва нафти та газоконденсату за 28 днів грудня відзначено на Тенгізі — на 10% до рівня листопада (до 719 800 барелів), на Карачаганаку — на 12% (до 241 300 барелів).
Експорт казахстанської нафти через КТК впав за 1–28 грудня порівняно з середнім показником попереднього місяця на 19% — до 1,1 мільйона барелів на добу, за інформацією джерела.
КТК, через який експортується близько 80% казахстанської нафти, відвантажує сировину лише з одного з трьох причалів — ВПП-1, тоді як ВПП-2 виведений з експлуатації після атаки безекіпажних катерів (БЕК) 29 листопада, а ВПП-3 перебуває на плановому ремонті.
Казахстану доводиться перенаправляти частину свого нафтового експорту з КТК на інші маршрути, зокрема в трубопровід Баку-Тбілісі-Джейхан (БТД), до Китаю через Атасу-Алашанькоу та до Німеччини нафтопроводом «Дружба».
Джерело також повідомило, що поставки казахстанської нафти трубопроводом Атирау-Самара, який використовується для відвантаження сировини через російські порти до Німеччини та інших країн Євросоюзу, у грудні зросли майже на чверть порівняно з листопадом — до 255 500 барелів на добу.
Chevron, основний акціонер Тенгіза, у січні розпочав розширення родовища вартістю близько $48 мільярдів, але плани з нарощування виробництва нафти до 1 мільйона барелів на добу зіткнулися спочатку з претензіями ОПЕК+ щодо скорочення видобутку, а потім з обмеженнями на експорт через відсутність альтернативи КТК.
КТК з’єднує родовище Тенгіз на заході Казахстану та низку інших із морським терміналом у Південній Озереєвці поблизу Новоросійська. Акціонерами КТК є Росія, якій належить 31%, Казахстан (20,75%), Chevron (15%) та приватні компанії.
