Сполучені Штати у четвер оголосили про набуття чинності санкцій проти сербської нафтової компанії NIS (Naftna Industrija Srbije), що має російських власників. Це рішення спонукало сусідню Хорватію припинити постачання нафти, викликавши занепокоєння, що єдиний нафтопереробний завод країни може зупинити роботу протягом кількох тижнів, передає Reuters.
Подробиці
Без нових поставок сировини НПЗ NIS, який забезпечує більшість потреб Сербії в пальному, не зможе працювати після 1 листопада, заявив президент Сербії Олександр Вучич у телевізійному зверненні. Він додав, що наразі сховища заповнені, а наявних запасів вистачить, щоб забезпечити країну до кінця року.
«Це надзвичайно серйозні наслідки для всієї нашої держави. Йдеться не лише про роботу однієї компанії», — сказав Вучич.
Відстрочки більше не діють
Компанія NIS, у якій «Газпром нефть» і «Газпром» володіють 44,9% та 11,3% акцій відповідно, а уряд Сербії — 29,9%, керує єдиним у країні нафтопереробним заводом у місті Панчево.
Сербія імпортує російську нафту, яку вона переробляє на НПЗ в Панчево потужністю 4,8 млн тонн.
США ще у січні оголосили про санкції проти NIS, однак потім неодноразово відкладали їх.
«Спеціальна ліцензія Міністерства фінансів США, яка дозволяла безперебійну операційну діяльність, наразі не продовжена», — повідомила NIS у заяві.
Зупинка постачання
Оператор трубопроводу JANAF, який транспортує нафту з Хорватії, оголосив про припинення поставок до Сербії і заявив про намір розширити діяльність на інші ринки.
Голова правління JANAF Стьєпан Аданич повідомив, що контракт із NIS забезпечував 30% доходів компанії, і якщо санкції залишаться чинними, JANAF може втратити приблизно 18 млн євро до кінця року.
Зв’язки з РФ
Хоча Сербія є кандидатом на вступ до ЄС, вона зберігає тісні енергетичні зв’язки з Росією. Наслідки санкцій серби вже відчули на АЗС.
Клієнтам програми лояльності NIS повідомили, що оплата пальним картками American Express, Mastercard і Visa тимчасово неможлива, а журналісти Reuters бачили, як покупцям відмовляли в обслуговуванні.
«Ми вже пережили санкції у 1990-х. Сподіваюся, цього разу все не буде так тяжко», — сказав 58-річний белградський житель.
Без доступу до трубопроводу JANAF Сербія має обмежені можливості для імпорту нафти у великих обсягах, кажуть трейдери. Потенційні альтернативи — постачання баржами по Дунаю, залізницею або автотранспортом, але навряд чи вони компенсують втрату основного маршруту.
Попри це, директорка роздрібного напрямку NIS Бояна Радоєвич заявила, що АЗС продовжують працювати, а компанія має достатньо нафти для підтримки роботи НПЗ у Панчеві (біля Белграда).
«Жодних обмежень на продаж пального немає, тому людям не варто робити запаси», — сказала Радоєвич.
Економічні наслідки для Сербії
За оцінками трейдерів, NIS забезпечує близько 80% попиту Сербії на дизель і бензин та понад 90% — на авіаційне й мазутне паливо. Країна також майже повністю залежить від російського газу.
Белградський економіст Мілош Здравкович зазначив, що NIS у 2023 році додала близько 2 млрд євро до держбюджету, або близько 12% усіх доходів.
Національний перевізник Air Serbia також може зазнати втрат, зазначив консультант Зоран Кусовач, адже авіакомпанія не зможе створювати великі запаси пального чи здійснювати хеджування цін на авіаційне паливо, що зазвичай допомагає скорочувати витрати.
Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр повідомив державному телеканалу HRT, що Хорватія готова придбати NIS, аби вирішити кризу.
«Ми простягаємо руку співпраці», — сказав він.
