Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» (АПЕБ) закликала уряд терміново розробити план безперервного забезпечення пальним прифронтових областей через руйнування АЗС, зокрема спростити використання пересувних заправок та скасувати сплату наперед внесків з падатку на прибуток для заправок, які були пошкоджені внаслідок бойових дій. Про це йдеться у заяві АПЕБ, оприлюдненій на її вебсторінці.
Подробиці
Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» (АПЕБ) заявила про необхідність невідкладних заходів для забезпечення стабільного доступу до пального в регіонах, де паливна інфраструктура зазнає руйнувань внаслідок російських атак.
У зверненні асоціації зазначається, що після чергової хвилі ударів було знищено та пошкоджено низку автозаправних станцій на напрямку Харків – Полтава. Нагадаємо, в ніч з 24 на 25 липня російські збройні сили атакували чотири АЗС в селищі Чутове на трасі Полтава-Харків, на кордоні Полтавської та Харківської областей. Під удари потрапили «БРСМ-Нафта», AMIC та Ukrnafta.
За даними місцевого депутата, на Харківщині знищено понад 80 АЗС, а ділянка траси Харків – Полтава залишилася без жодної працюючої заправки.
За оцінкою АПЕБ, ситуація стає дедалі складнішою та створює ризики втрати фізичного доступу до пального в окремих громадах і на важливих транспортних маршрутах.
Асоціація наголошує, що підстав для розмов про загальнонаціональний дефіцит пального наразі немає. Водночас У АПЕБ звертають увагу, що наявність ресурсу в країні не гарантує його доступності для споживачів у прифронтових районах, де АЗС зазнають регулярних обстрілів.
План безперервного забезпечення
Асоціація запропонувала низку першочергових кроків. Серед них – розробка загальнонаціонального плану безперервного паливозабезпечення із визначенням альтернативних каналів постачання, механізмів оперативного перерозподілу ресурсу між громадами та пріоритетного забезпечення критичних служб.
Пересувні АЗС
АПЕБ виступає за внесення змін до законодавства для використання пересувних АЗС як резервного інструменту забезпечення пальним у разі знищення або пошкодження стаціонарних об’єктів. Зміни мають дозволити чинним ліцензованим операторам реєструвати пересувну АЗС як резервний засіб паливозабезпечення; використовувати її як додатковий об’єкт до чинної ліцензії; змінювати місце роботи за повідомним принципом; оперативно вводити її в експлуатацію після знищення або пошкодження стаціонарної АЗС.
Скасування авансових внесків
Також Асоціація закликає скасувати сплату наперед внесків з падатку на прибуток для АЗС, які були пошкоджені внаслідок бойових дій або фактично не здійснюють діяльність. В АПЕБ вважають, що сплата таких платежів ускладнює відновлення об’єктів та зменшує ресурси для підтримання роботи паливної інфраструктури.
Умови для відновлення та військове страхування
Крім того, асоціація пропонує запровадити спеціальні умови для відновлення АЗС у високоризикових регіонах, зокрема прискорені дозвільні процедури, пільгове фінансування, компенсацію витрат на захисні споруди та механізми відшкодування збитків від атак.
Також Асоціація пропонує запровадити страхування воєнних ризиків. В АПЕБ вважають, що ефективна система страхового захисту може бути створена лише за участі трьох сторін – держави, страхового ринку та паливного бізнесу.
Паливний бізнес має надавати об’єктивні дані про об’єкти й ризики, впроваджувати погоджені заходи безпеки, інженерного захисту та аварійного реагування, а також брати участь у формуванні географічно диверсифікованого страхового портфеля.
Страхові компанії мають розробити єдині підходи до оцінювання ризиків, страхових тарифів і врегулювання збитків, сформувати страховий пул та залучити можливості українського й міжнародного перестрахування.
Держава має забезпечити нормативну основу, часткове гарантування або перестрахування катастрофічного рівня збитків, підтримку страхових премій для підприємств у високоризикових регіонах, а також участь у фінансуванні заходів захисту.
«У цій моделі держава не замінює страховий ринок і не бере на себе всі ризики. Її завдання — покрити ту частину воєнного ризику, яку приватний ринок об’єктивно не може прийняти самостійно», — зазначається в заяві.
Що передувало
Раніше співзасновник «Нової пошти» запропонував податкові компенсації для бізнесу через атаки РФ, а головний редактор НафтоРинку Олександр Сіренко закликав тимчасово скасувати авансовий платіж податку на прибуток АЗС, які працюють за 100 км від лінії бойового зіткнення.
Тим часом засновник Martin Володимир Порайко закликав запровадити державне страхування постачань нафтопродуктів після атаки на LPG-танкер біля берегів Румунії.
