Питання якості пального на АЗС вельми актуальне для України, що підтвердять чи не всі водії. Пальне, що не відповідає стандартам якості Євро-5, досі потрапляє в баки автівок. Про це свідчать результати останніх досліджень Інституту споживчих експертиз. Інститут упродовж певного часу відібрав зразки пального на АЗС відомих і не дуже мереж, які працюють у різних цінових сегментах. У серпні Інститут проаналізував якість дизпального (ДП), а в жовтні — бензинів, доступних на вітчизняному ринку. Із 11 зразків «дизеля» один виявився некондиційним за показником частки сірки, яка в рази перевищувала норму, однак продавався на АЗС мережі-дискаунтера. У жовтні Інститут проаналізував ситуацію в бензиновому сегменті: з 13 зразків, відібраних на АЗС, що працюють в нижньому ціновому сегменті, три не відповідали стандартам (теж за вмістом сірки). Тому якщо справдяться прогнози щодо повернення популярності бензину через зниження на нього акцизу (тобто зниження ціни), українського автомобіліста можуть чекати неприємні несподіванки…

Великі українські мережі АЗС вимушені приділяти контролю якості пального дуже багато уваги, адже навіть одна помилка може похитнути віру клієнтів у якість, що в умовах високої конкуренції є недопустимим. Своїм досвідом з НафтоРинком поділилася мережа Shell, яка не залишає пальне без нагляду від заводу до баку автомобіля.

Від НПЗ до нафтобази

  «Перед тим як відпустити партію пального, НПЗ робить контрольну перевірку, і лише після неї видає паспорт якості із зазначенням всіх фізико-хімічних показників продукту. Shell співпрацює тільки з тими виробниками та постачальниками, які мають хорошу репутацію на ринку та високоякісний продукт, — розповідає Роман Тимофтей, директор з матеріально-технічного постачання. — Наразі бензин і дизпальне для своєї брендової лінійки ми імпортуємо з Литви та Білорусі. У лінійці наших основних продуктів ми маємо як імпортовану продукцію, так і локальну з Кременчуцького НПЗ, з яким глобальна команда Shell Catalyst & Technologies, що займається технологією продукції, співпрацює вже багато років».

А послідовність «маршруту» енергоресурсів від виробника до клієнта така. Коли НПЗ відвантажує пальне в цистерни, їх опечатують і відправляють залізницею на нафтобазу. На кожній станції такі вантажі оглядають співробітники охорони "Укрзалізниці". Весь цикл поставок пального у мережі Shell контролюється від пункту нафтопереробного заводу до складу, а звідти – до автозаправних станцій.

При прийомі партії пального на нафтобазі цистерни оглядають, перевіряють цілісність пломб, після чого визначають, чи відповідає фактичний обсяг нафтопродуктів зазначеному в документах. Наступний крок — відбирання зразків та їх аналіз відповідно до державних стандартів, а також стандартів Shell.

Від нафтобази до АЗС

На нафтобазі якість пального перевіряється мінімум двічі: під час приймання і при зливі в бензовоз. «За нашими правилами, при наповненні автоцистерни на нафтобазі з кожного відсіку відбирається проба пального, вимірюється щільність і температура продукту», — далі розповідає Роман Тимофтей. — Кришки люків автоцистерни і зливні патрубки опечатуються одноразовими пломбами». До речі: на всіх транспортних засобах встановлено GPS-обладнання для стеження за пересуванням машин у режимі реального часу.

По прибуттю бензовоза на заправку представник оператора перевіряє наявність і цілісність пломб, звіряє їхні номери, контролює відповідність обсягів нафтопродуктів.

Лабораторія на колесах

Для того щоб контролювати якість пального безпосередньо на АЗС, використовуються спеціальні мобільні лабораторії. Вони регулярно відбирають зразки й роблять аналіз. Це внутрішній моніторинг, який є обов’язковим (за законом) і став системною нормою для Shell в Україні.

Shell використовує таку лабораторію з 2009 року. Серцем мобільної лабораторії є прилад ERASPEC. Завдяки інфрачервоному просвічуванню він дає можливість отримувати чимало інформації: визначати щільність, цетанове число, вміст масової частки ароматичних вуглеводнів у дизпальному та понад 15 показників бензину, включаючи октанове число, вміст бензолу, ароматичних домішок та ін. Згідно із законодавством, аналізи пального в мобільній лабораторії здійснюють представники третьої сторони — компанії Bureau Veritas Group.

Мобільна лабораторія

Функція мобільної лабораторії — забезпечити максимальне охоплення й оперативність аналізу нафтопродуктів задля забезпечення надійної якості пального по всій країні. Мобільна лабораторія Shell може обробити за робочий день зразки з 20 різних точок.

Як розповідають у Shell, завдяки перевіркам нафтопродуктів на всіх етапах їхнього шляху від НПЗ до «пістолета» мобільна лабораторія вкрай рідко виявляє на АЗС пальне з відхиленнями від норми будь-яких показників. «Існуюча система контролю гарантує, що на наших АЗС продаються нафтопродукти найвищої якості, включаючи унікальне преміальне пальне Shell V-Power із технологією Dynaflex», — додає Роман Тимофтей.

Як зазначає старший лаборант мобільної лабораторії, головний технолог в спільному проєкті «Інспекторат Україна» та Shell Володимир Шифрін, водії не повинні йти на компроміс щодо якості пального, ризикуючи станом власного автомобіля. «Для мене зайвим підтвердженням високої якості нафтопродуктів від Shell є робота самої мобільної лабораторії, — констатує Володимир Шифрін. — Мікроавтобус лабораторії за умовами контракту заправляється лише на АЗС компанії і ніколи не мав проблем з паливною системою».

Європейська якість

За словами представників компанії «Інспекторат Україна», за останні п’ять років у мережі Shell міцно закріпився стандарт Євро-5, і проблем з якістю пального просто немає. Як зазначається в останньому дослідженні Інституту споживчих експертиз, бензин А-95 на станції Shell мав октанове число 96,5, уміст сірки — 7 мг/кг (норма — 10 мг/кг) та частку ароматичних вуглеводнів 28,5% (норма — не більше 35%). Отож, за результатами перевірок, основні показники нафтопродуктів, що продаються на АЗС компанії, відповідають цьому стандарту і навіть перевершують його.

АЗС Shell за адресою м. Київ, Столичне шосе, 20. Фотограф – Сергій Мотрій