В травні 2023 року після майже двомісячної перерви в Києві щодня лунають повітряні тривоги. Частина сповіщень небезпідставна: ворог щонайменше дев’ять разів направляв на столицю кляті ракети та не менш кляті «мопеди». За даними Повітряних сил України, тільки у ніч на 16 травня росія здійснила чергову масовану атаку по Україні, більшість летіло в бік столиці:
- 6 аеробалістиних ракет «Кинджал»;
- 9 крилатих ракет «Калібр»;
- 3 балістичні/зенітні ракети;
- 6 ударних БПЛА Shahed-136/131;
- 3 БПЛА «Орлан», SuperCam.
Журналісти підрахували, що це обійшлось країні-терористу щонайменше у $119,08 млн.
Київ – місто-мільйонник, де розташована більшість з органів законодавчої, виконавчої та судової влади. Крім того, тут працюють центральні офіси нафтогазових видобувних та трейдерських компаній державного та приватного сектору. Столицю надійно захищають вітчизняні та іноземні ППО. Дякувати Богу та ЗСУ, нічні атаки по Києву останнім часом закінчуються для росіян поразкою, всі повітряні цілі збивають.
Але комплексів ППО не вистачає для захисту всієї території, де живуть українці. Щодня під ракетними та артилерійськими обстрілами міста та населені пункти Сумщини, Харківщини, Донбасу, Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей. Гинуть люди. ГИНУТЬ ДІТИ!
Сьогодні вночі, 22 травня був атакований з повітря форпост м. Дніпро. Атака здійснювалась 16-ма ракетами різних типів та 20-ма ударними дронами «Shahed-136/131». На жаль не всі повітряні цілі цієї ночі було збито ППО.
Травень 2023 року має увійти в історію як дата, коли на дев’ятий рік російсько-української війни та на п’ятнадцятий місяць з початку її другої активної фази український Уряд зробив недосконалу, але все ж таки першу офіційну спробу заборонити купувати російські нафтопродукти. Як запрацюють зміни, що нещодавно внесені в закон №1147, ринок має відчути з 21 травня. Основні сподівання покладені на Енергетичну митницю України, яка має тепер більш ретельно та прискіпливо перевіряти походження пального, яке пересікає український кордон (що заважало це робити раніше – певно, ще одна загадка цієї війни. Невже потрібна була постанова?).
Наразі пропонуємо вкотре достукатись до совісті тих компаній, які попри найстрашнішу за історію Незалежності України війну, продовжують робити вигляд, що купуючи пальне виробництва рф, вони не спонсорують тероризм.
Отже, давайте припустимо, що власник російської компанії свято вірить своєму підстаркуватому президенту та його ідеї з СВО (чи як там зараз на росії називають кривавий напад на Україну). Тоді наш «нєфтяник», від пального якого через санкції відмовились більшість партнерів в Європі, не тільки у вигляді податків фінансує російський бюджет, а в агонії, наслухавшись діда путіна, віддає всю виручку на російські військові спецфонди. Тобто продане за кордон російське пальне – це гроші на закупку та виготовлення зброї, тих самих ракет, які гатять майже щодня й щоночі по українських містах. Українські імпортери, які нишком через посередників, через нерезів платять цьому божевільному за пальне - в тому числі, платять терористам за вбивства.
НафтоРинок проаналізував поточні ціни на російське пальне, яке продається з дисконтом $100-200/т до європейських котирувань у травні. Враховуючи нетбеки, ми підрахували, що виробник з рф отримує близько $340 за тону скрапленого газу, до $400 за дизпальне, та близько $600/т за бензин (Мозир, спиш?).
На перший погляд, гроші невеликі. Але все залежить від обсягу. Якщо з Санкт-Петербурга до Риги заходить «тридцятка» (танкер 30 тис. т) дизелю, яку потім бензовозами привезли до України з казахськими документами, то на виручені з продажу кошти армія вбивців може виготовити, наприклад, ще один «Кинджал».
Продаж 20 залізничних цистерн з російським дизелем забезпечить 120-ми мінометами та БК на місяць активних дій на фронті проти наших захисників. Декілька залізничних составів з газпромівським пропан-бутаном виробництва Оренбургського ГПЗ, що перетинає західний кордон України з казахським паспортом, зробить «касу» на виготовлення гордості російського воєнпрому - САУшки «Гвоздіка».
НафтоРинок зробив декілька досліджень на тему «як Україна обходиться без російських нафтопродуктів». На жаль, це далеко не так, українські компанії продовжують їх купувати, дещо змінилась логістика. Нас вразили дані щодо поставок скрапленого газу з Польщі, Литви та Латвії, куди щомісяця росія експортує більше 60 тис. т LPG для реекспорту в тому числі до України. Щодня кордон перетинає 70-90 газовозів, більшість яких везуть газ із сумнівними документами. Велику небезпеку, на наш погляд, несуть поставки дизпального з Турречини, Румунії та Болгарії (та й в цілому обсяги що надходять в акваторію Дунаю потрібно перевіряти). Ми дуже хотіли б помилитись, але за нашими припущеннями 20-30% імпорту до України – це російське пальне з підробленими паспортами, які до 21 травня не дуже вимагали митники. Його завозять українські компанії, підпис на платіжках – українських менеджерів, які в той же час почувши сповіщення повітряної тривоги мають бігти з дітьми в укриття.
НафтоРинку не треба розказувати про дешеве пальне й «хороших руських». Частина редакції з Донбасу, наші домівки вдруге з 2014 року в окупації, не все житло вціліло. Тому успіхи «Лукойла» чи «Роснєфті», основних постачальників пального в Україну до 2022 р, нас цікавлять менше всього. До речі, ми не віримо, що пальне виробництва цих компаній й досі не продається на українських АЗС, справа не в залишках, а в логістиці, совісті та корупції.
З хороших новин, наші вчора «мінуснули» ще один літак Су-35. Це одна з дорогих військових «іграшок», вартість якої сягає близько $100 млн. Проте три «Панамакси» з російським дизелем злиті в Туреччині, а потім звідти малими танкерами спрямовані в бік України, як ми підрахували, можуть вирішити й таку, на перший погляд, складну задачу.
Погані новини ми знаходимо в статистиці руху пального, зокрема маршрути експорту нафтопродуктів виробництва країни-терориста. «Нефтянка» й досі є основним джерелом прибутку російського бюджету, поточних санкцій поки недостатньо. За даними ГУР Міноборони України, росія на місяць виготовляє 25 «Калібрів», два «Кинджали», 35 ракет Х-101, п’ять балістичних ракет 9М723 до «Іскандер-М». За цінами цієї пекельної зброї з відкритих джерел щоб закрити бюджет нам потрібно лише збільшити втричі закупку пального в терористів, або почекати зростання цін на нафту.
Дивна штука: українці показали всьому світу, що голими руками можуть зупинити танки, а відмовитись від російського пального так і не змогли. Для цього нам знадобились зміни в закон. Це такий же сором, як і надприбутки на літрі пального під час війни. Менше з тим, якщо наша власна санкція все ж таки запрацює, то потрібно її ширити на інші країни, які зараз через низькі ціни збільшили поставки російського пального.
Коротше кажучи, «Енергетичка», не підкачай!
P.S. «Методичка» протидії поставок російського LPG тут.
Які напрямки поставок дизпального на предмет виявлення паспорту країни терориста - дивитись тут.
#nonrussianorigin
#nonbelarusianorigin
