Що нового в умовах ліцензування обігу пального?

Гетманцев — людина року

Народний депутат Данило Гетманцев за кількістю ініціатив, які змінили роботу ринку нафтопродуктів цього року, заслуговує на найвищі визнання. Він є автором законопроєкту про збільшення в рази акцизів, які тепер у всіх на очах з гаслом «всі гроші на армію» вбивають не росіян, а ринок колись дешевого скрапленого газу на користь дорогого бензину, точніше його продавців. Крім того, Данило Олександрович поки не до кінця реалізував спробу прорядити роздрібний ринок на користь великих мереж шляхом збільшення податків (запровадження авансових внесків з податку на прибуток для АЗС). Правда на момент написання матеріалу цей законопроєкт й досі не підписав Президент України Володимир Зеленський. Але один законопроєкт редакторства Гетманцева все ж таки минув непомітно як для суспільства, так і для учасників ринку, які тільки-но почали стикатись із змінами в правилах ліцензування. НафтоРинок зосереджує увагу на ключових змінах, зазначених в нормах Закону, який діє вже майже чотири місяці.

До кінця 2024 р. діють два закони

Отже, 27 липня 2024 року в Україні набув чинності парламентський Закон України № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Проте деякі норми Закону, які також вплинуть на суб’єктів ринку пального, набувають чинності і вводяться в дію з 1 січня 2025 року.

Так, з 1 січня 2025 року втрачають чинність Закон України № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет і пального» від 19 грудня 1995 року та Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом, коньячним та плодовим, алкогольними напоями й тютюновими виробами» від 19 грудня 1995 року. Однак стаття 8 Закону залишатиметься в силі до набрання чинності статтею 33 нового Закону.

Відповідно, до 31 грудня 2024 р. будуть діяти два ЗУ: № 481/95-ВР від 1995 р. та № 3817-IX від 2024 р. Положення старого Закону застосовуватимуться лише в частині, що не суперечить новим нормам.

Що нового в новому Законі?

Згідно зі статтею 30 ЗУ № 3817-IX для поміщення пального у митні режими імпорту, реімпорту, експорту, переробки на/за межами митної території, суб’єкт господарювання повинен мати одну з діючих ліцензій:  на право виробництва, зберігання, зберігання для власного споживання та/або промислової переробки, на право оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

Держмитслужба перевірятиме дані про ліцензії суб'єктів у Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального. Усі митні формальності виконуватимуться з урахуванням актуальної інформації про діючі ліцензії, що Держмитслужба отримуватиме від ДПС.

У статті 41 Закону деталізовані види ліцензій, серед яких ліцензії:

• на право виробництва пального;
• на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним;
• на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним;
• на право роздрібної торгівлі пальним;
• на право зберігання пального;
• на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Підприємства, які мають безстрокові ліцензії, видані до 1 січня 2025 року, повинні оновити відомості про них у Єдиному реєстрі. Це потрібно зробити під час чергової сплати за ліцензію, термін якої припадає на перший період починаючи з 1 січня 2025 року, подавши всі відомості, визначені Законом (третьою, четвертою та п'ятою частинами 43 статті). Податкова служба внесе ці дані до реєстру без прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Крім того, з 27 липня — дня набуття чинності Закону — були дещо змінені умови ліцензування. Ці норми діють вже майже чотири місяці.

Тепер річна плата за ліцензії становить:

Виробників пального відокремили

У статті 26 Закону зазначено, що не вважається виробництвом пального змішування пального, яке класифікується за різними кодами згідно з УКТЗЕД, у результаті якого отримується пальне, що відноситься до одного з кодів УКТЗЕД пального, що змішувалося, змішування скрапленого газу, визначеного у підпункті 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПКУ, а також змішування пального (крім скрапленого газу) і добавок (присадок) до пального в обсязі до 1 відсотка включно. Тому для цієї діяльності тепер не потрібна ліцензія на право виробництва пального.

Натомість достатньо мати одну з наступних ліцензій: на право зберігання пального, на право зберігання пального для власного споживання та/або промислової переробки, чи на право оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Можливе зберігання пального без ліцензії

Нові правила регулюють зберігання пального для потреб власного споживання та/або промислової переробки. Підприємства, які зберігають пальне для власних потреб або для подальшої переробки, матимуть спрощені умови ліцензування.

Якщо пальне зберігається в ємностях об’ємом до 250 літрів (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), і загальна місткість не перевищує 500 літрів, ліцензія на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки є безоплатною (частина друга статті 53). Якщо зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки здійснюється у споживчій тарі об’ємом до 60 літрів (наприклад, у каністрах або балонах), то отримувати ліцензію взагалі не потрібно (частина п'ята статті 28).

Головне: всі ліцензії надаються безстроково (раніше — строком на 5 років для більшості ліцензій).

Штрафи зросли на 30%

До того ж були підвищенні суми штрафів (приблизно на 30%), передбаченні за здійснення господарської діяльності без наявності відповідної ліцензії (стаття 73 Закону), а саме:

За що можуть анулювати ліцензію

Також був значно збільшений перелік підстав для припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (стаття 46 Закону), зокрема:

1. Наявність інформації про здійснення контролю над суб’єктом господарювання резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України;
2. Факт проведення розрахунків в іншій формі, ніж безготівкова, при здійсненні оптової торгівлі пальним, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;
3. Факт здійснення ліцензіатом - суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право виробництва, оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, крім ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки — зберігання та/або реалізації необлікованого пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об’єм необлікованого пального більш як на 5 відсотків перевищує обсяг обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, — більш як на 15 відсотків) чи більш як на 2 відсотки об’єм відповідного резервуара;
4. Факт здійснення ліцензіатом - суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зберігання необлікованого пального, встановлений контролюючим органом в ході перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або у рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об’єм необлікованого пального перевищує 10 відсотків обсягу залишків пального.

З повним переліком підстав для припинення дії ліцензії можна ознайомитися тут.