З 1 травня 2025 року Середземне море стало п’ятою зоною контролю за викидами у світі — після Балтики, Північного моря, Північної Америки та Карибського моря США. Граничний вміст сірки в морському паливі знижується з 0,5% до 0,1%. Нові вимоги до використання бункерного пального в регіоні суттєво вплинуть на попит на мазут, вважають аналітики Vortexa.
Подробиці
Нові правила призвели до сповільнення імпорту низькосірчистого мазуту (VLSFO) в ключові бункерні порти Середземномор’я та Північно-Західної Європи з початку цього року, оскільки він не відповідає новим вимогам щодо вмісту сірки. Водночас імпорт високосірчистого мазуту (HSFO) залишається стабільним, оскільки судна з встановленими скруберами й далі використовують це пальне.
З лютого розрив між попитом на VLSFO і HSFO у Середземномор’ї скоротився, що звузило спред між ними в портах Альхесірас та Гібралтар, свідчать дані Argus Media.
Як вважають в Vortexa, судновласники, чиї судна не оснащені скруберами, ймовірно, перейдуть на використання низькосірчистого морського газойлю (LSMGO). Ще однією альтернативою є біопаливні суміші типу B24 або B30.
Альтернативою низькосірчистого газойлю може стати ультранизькосірчистий мазут (ULSFO), проте наразі попит на цей продукт залишається низьким через недодстатні обсяги виробництва. Причиною є обмежена пропозиція «солодкої» нафти (зі вмістом сірки менше 0,2%), яка забезпечує високий вихід ULSFO. Виробництво такого мазуту, ймовірно, залишатиметься низьким через обмеженість поставок потрібної сировини, зазначають аналітики Vortexa.
