Війна на Близькому Сході спричинила масштабні збої у світових поставках нафти та газу через пошкодження і зупинку заводів зі зрідження природного газу (LNG), НПЗ, паливних терміналів та інших об’єктів. На їхній ремонт та відновлення знаходиться щонайменше $25 млрд. Про це повідомила аналітична компанія Rystad Energy у своєму звіті.
Подробиці
Згідно з оцінками Rystad Energy, на ремонт та відновлення енергетичної інфраструктури Перської затоки станом на сьогодні потрібно щонайменше $25 млрд. Ця сума ґрунтується на первинній оцінці пошкоджених об'єктів і, як очікується, зростатиме, адже війна на Близькоому Сході продовжується. Основними статтями витрат, за прогнозами аналітиків, стануть інженерні та будівельні роботи, а також закупівля обладнання та матеріалів.
Критична ситуація спостерігається у промисловому місті Рас-Лаффан в Катарі. Руйнування ліній зрідження природного газу S4 та S6 призвело до оголошення форс-мажору та скорочення потужностей на 17%, що еквівалентно приблизно 12,8 млн тонн на рік.
За даними експертів, лише капітальних інвестицій буде недостатньо для відновлення об'єкта, а повна реконструкція може тривати до п'яти років. Це зумовлено тим, що великогабаритні газові турбіни, необхідні для приводу основних холодильних компресорів LNG, постачаються лише трьома виробниками у світі. Станом на початок 2026 року ці виробники мають заборгованість за замовленнями терміном від двох до чотирьох років через високий попит, спричинений електрифікацією дата-центрів та виведенням з експлуатації вугільних електростанцій.
«Відновлення регіону Перської затоки визначатиметься не стільки фінансовим капіталом, скільки структурними обмеженнями. У той час як деякі активи можуть бути відновлені протягом місяців, інші можуть залишатися в неробочому стані роками», — зазначив Аудун Мартінсен, голова відділу досліджень ланцюгів постачання Rystad Energy.
За його словами, особливе занепокоєння викликають іранське офшорне родовище Південний Парс та катарський об'єкт у Рас-Лаффані. Масштаб пошкоджень та тривалі терміни виконання замовлень на критично важливе обладнання можуть уповільнити відновлення в Катарі. Водночас Іран через санкції буде змушений покладатися на китайських та внутрішніх підрядників, що може виявитися повільнішим і дорожчим.
