Експорт російської нафти, який є ключовим джерелом доходу для режиму Владіміра Путіна, відновлюється попри відмову від сировини багатьох європейських покупців, передає Bloomberg.
Поставки нафти з Росії знижувалися з 24 лютого, коли країна почала військове вторгнення до України. Однак за перші сім днів квітня продовжили відновлення, яке розпочалося попереднього тижня, повідомляє Bloomberg News, що відстежує усі морські поставки нафти.
В перші 7 днів квітня поставки досягли майже 4 млн бар./добу, що є найвищим рівнем з початку цього року. Це майже на чверть більше, ніж за попередній тиждень.
Така ж закономірність стосується і надходжень від експортного мита, які російська держава отримує від закордонних поставок. Станом на 8 квітня вони досягли найвищого рівня з початку року.
Завдяки комбінації більших обсягів експорту та збільшення мита, що сплачується за барель у квітні, Кремль заробив приблизно $230 млн на експорті нафти морем за тиждень, за закінчився 8 квітня, підрахували аналітики Bloomberg.
Європейські нафтові компанії, включаючи Shell Plc і TotalEnergies SE, заявили, що припинять закупівлю російської нафти через війну в Україні. США повністю припинили купувати російську нафту, а Велика Британія наслідує цей приклад до кінця року. Попередні дані свідчать, що ці заходи мають свій вплив та призводять до зміни географій поставок.
Все більше російської нафти йде в Азію, де покупців спокушають великими знижками. Російську нафту перевантажують з маленьких танкерів у Середземному морі до великих супертанкерів та скеровують до Азії.
До війни Росія була другим за величиною експортером нафти у світі після Саудівської Аравії, щодня поставляючи майже 5 бар./добу, приблизно 60% якої транспортувалося морем. У найближчі місяці Bloomberg планує систематично відстежувати потоки нафти з Росії, щотижня надаючи уявлення про те, як війна впливає на географію поставок.
Традиційні ринки Північно-Західної Європи для російського експорту з Балтійського моря швидко зникають, оскільки покупці самостійно санкціонують московську нафту. Половина суден, які завантажувалися в північно-західних російських портах Приморськ і Усть-Луга минулого тижня, або прямують до Азії, або не показують кінцеві пункти призначення. Bloomberg припускає, що вони можуть або прямувати до Азії через Суецький канал.
Експорт з чорноморського терміналу в Новоросійську різко зріс за минулий тиждень, піднявшись до трохи менше 800 тис. бар./добу, що більш ніж утричі перевищує обсяги відвантаження попереднього тижня.
Більшість вантажів із Новоросійська перебувають у Середземноморському регіоні, який включає чорноморські порти Болгарії та Румунії, де вивантажено три із семи танкерів.
З 21 судна з нафтою Urals, завантаженого в Приморську, Усть-Лузі та Новоросійську за перший тиждень квітня, шість прямують до Індії, чотири мають невідоме призначення, а решта планують доставити свої вантажі в межах Європи.
Вантажі з арктичного порту Мурманська все ще знаходять покупців в портах північно-західної Європи. Звідти за перші 7 днів квітня вийшло три танкери, які попрямували до Роттердама в Нідерландах або Вільгельмсхафена в Німеччині.
Поставки з трьох російських портів на Тихому океані переважно спрямовуються до Китаю, лише зрідка йдуть в інше місце.
Дешева російська нафта, яка продається з рекордними знижками, знаходить покупців в Індії. Вперше за два роки танкер Aframax здійснює рейс із Балтики до азіатської країни. Судно прямує до Вадинара (Індія) з вантажем нафти марки Urals, завантаженої з Приморська. Ще довший рейс здійснює танкер Suezmax Matala, який прямує з Мурманська на російському арктичному узбережжі, до Парадіпа на східному узбережжі Індії. Очікується, що ця подорож триватиме більше місяця.
Однак часом доставляти російську нафту - це не так просто. Наприклад, танкер Beijing Spirit перетнув Атлантичний океан з нафтою ЛУКОЙЛу, завантаженою в порту Варандей на Баренцевому морі, і спочатку направився до Філадельфії. На півдорозі через океан він повернув назад, прямуючи до Середземного моря, щоб зрештою розвантажитися на НПЗ ЛУКОЙЛу ISAB на італійському острові Сицилія.