Казахстан наростив експорт нафти та газоконденсату в напрямку Європи у 2025 році до 65,7 млн тонн порівняно з 61,4 млн тонн у 2024 році. Про це повідомило Reuters із посиланням на дані Бюро національної статистики Казахстану.
Подробиці
Загалом експорт нафти та газоконденсату з Казахстану у 2025 році зріс до 76,0 млн тонн з 71,0 млн тонн роком раніше. Зростання експорту відбулося завдяки збільшенню видобутку сировини минулого року на 14% — до 99,6 млн тонн. Зокрема, видобуток на великому родовищі Тенгіз зріс на 40%, а на Кашагані — на 5%, згідно з даними Ситуаційно-аналітичного центру паливно-енергетичного комплексу (САЦ ПЕК РК).
Бюро нацстатистики формує дані про експорт на основі оформлених митних декларацій, тому ці відомості можуть відрізнятися від інших офіційних джерел, що надають інформацію про обсяги здачі сировини для транспортування, зазначає Reuters.
Поставки нафти та газоконденсату з Казахстану до країн Азії зросли у 2025 році до 8,2 млн тонн (з 7,3 млн тонн у 2024-му), тоді як поставки до країн Америки впали до 1,5 млн тонн з 2,0 млн тонн роком раніше.
Основним напрямком відвантажень залишається Італія, хоча її частка в загальному обсязі скоротилася до 38% (28,9 млн тонн) з 43% (30,7 млн тонн) у 2024 році. Казахстанська нафта постачається до Італії для місцевих переробників, а також у транзитний хаб — порт Трієст, який приймає морські партії для прокачування споживачам в Австрії, Німеччині та Чехії через нафтопровід TAL.
Експорт казахстанської нафти до Нідерландів 2025 року зріс до 10,6 млн тонн (з 7,7 млн тонн), до Румунії — до 5,3 млн тонн (з 4,5 млн тонн), до Франції — до 5,6 млн тонн (з 5,3 млн тонн).
У Румунії казахстанська нафта постачається на заводи Rompetrol та Vega, де основним акціонером є KMG International (дочірня структура «Казмунайгаз»).
Головним маршрутом вивозу нафти залишається система Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) з перевалкою на танкери в порту Південної Озереєвки в Росії. Також експорт здійснюється через порт Актау (транспортування в нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан та до Махачкали), транзитом через Атирау-Самара до Новоросійська та Усть-Луги, нафтопроводом Атасу-Алашанькоу до Китаю та залізницею до Узбекистану.
Попри зростання фізичних обсягів, вартість експортної нафти та газоконденсату у 2025 році знизилася до $40 млрд порівняно з $42,9 млрд у 2024 році, за оцінкою бюро статистики.
