Суд залишив у силі штрафи для АЗС в Одеській області на 1,4 млн грн за торгівлю пальним без ліцензії, порушення правил застосування РРО та інші порушення. Про це повідомило Головне управління ДПС в Одеській області.
Подробиці
П’ятий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову компанії, яка оскаржувала податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки АЗС.
Після перевірки заправки податкова служба застосувала до товариства штрафні санкції на загальну суму 1,393 млн грн. Зокрема, штраф у розмірі 1 млн грн накладено за порушення вимог щодо реєстрації акцизного складу, 360 тис. грн — за порушення статті 29 закону №3817-IX, 32 тис. грн — за порушення статті 28 цього закону та 1020 грн — за ненадання документів під час перевірки.
Що виявила перевірка
Актом перевірки встановлено роздрібну торгівлю пальним і його зберігання без відповідних ліцензій, проведення контрольної закупівлі бензину без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО), використання неоформленої праці, незареєстрований акцизний склад та ненадання документів контролюючому органу, йдеться у повідомленні ДПС.
Суд першої інстанції задовольнив позов товариства та скасував податкові повідомлення-рішення. Однак П’ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 жовтня 2025 року задовольнив апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області, скасував рішення першої інстанції та повністю відмовив товариству в задоволенні позову.
Рішення апеляції
Колегія суддів дійшла висновку, що податкова служба мала підстави вважати особу, яка здійснила продаж пального під час перевірки, уповноваженим представником товариства. Відмова цієї особи ознайомитися з наказом і направленням на перевірку та підписати акт не спростовувала належного пред’явлення документів, а свідчила про ухилення від надання пояснень, зазначено в судовому рішенні.
Окремо суд врахував відеозапис заправлення автомобіля працівником АЗС, а також повідомлення про прийняття цієї особи на роботу, подане самим товариством до податкового органу. Ці докази підтвердили, що на момент перевірки людина, відпускала пальне, була працівником підприємства. Суд першої інстанції не надав належної оцінки цим обставинам.
Чи була суборенда?
Апеляційний суд також критично оцінив пояснення товариства щодо передачі АЗС в оренду іншій компанії. Зокрема, директор підприємства повідомив про додаткову угоду, якою змінювалася дата договору суборенди, однак не згадував про неї під час подання заперечень на акт перевірки та їх розгляду податковою службою.
Крім того, в документах про передачу АЗС були відсутні дані щодо порядку обліку й передачі залишків пального та початкові показники сумарних лічильників паливороздавальних колонок на момент підписання акта приймання-передачі. На думку суду, це ставило під сумнів реальність господарських відносин і правову мету укладення договору.
У підсумку апеляційний суд визнав, що товариство не надало належних доказів протиправності дій податкового органу, а його пояснення та документи не спростували встановлених порушень.
