До ринку LPG нікому нема діла: влада втричі підняла акциз та має намір встановити в Україні рекордну ставку в Європі, роздрібних продавців обклали новими податками. НафтоРинок адресував актуальні питання відомому трейдеру газом Станіславу Батраченко з BVS, аби спрогнозувати, чого чекати далі.
НафтоРинок: Минув рік з моменту підвищення акцизів на скраплений газ. Давайте підведемо підсумки: по-перше, кажуть, парламентський лоббіст підняття податків купив квартиру в Парижі. В той же час у воюючій Україні населення отримало утричі більший акциз на LPG – €173/1000 л і рухаємось до рекордного в Європі - це по-друге. А як ці зміни вплинули на Вашу компанію та на ринок загалом?
Станіслав Батраченко (сумно сміється): У мене не має інформації про не рухомість держслужбовців або законодавців, але я можливо знаю, чому так виходить. По-перше зараз, в інформаційний час, щось сховати фактично неможливо.
По-друге, і це не тільки про депутатів, саме поняття влада - це іспит, який надається людині та є змога його вдало пройти виключно тільки при умові проходження спочатку іспиту грошима. Що я маю на увазі. Влада завжди вище за гроші, там інші цінності, зовсім інші, яких не має на рівні багатства. А коли людина при владі прагне гроші, вона відповідно випадає з того рівня – її позбавляють влади, такий закон природи. У нас є яскравий приклад, Янукович. Він отримав владу але захотів грошей – природа позбавила його влади.
У мене є численні приклади, коли люди пройшли, проходять достойно іспит владою. А саме яскрава спокуса, це коли ти чиновник, любого рангу, а до тебе приходять СЕО або власники бізнесів, такі «модні» та на дорогих машинах, а цей чиновник усвідомлює, що він вирішує, як буде дихати цей бізнесмен далі, з'являється стан вищості «я такий крутий, а грошей не маю – хочу мати багато грошей». У цьому випадку порушується закон природи, про який говорив вище. Закінчується це погано. Є вихід для нашого умовного чиновника, кидати установу та йти займатися бізнесом. Там радісно тебе зустрінуть всі коли пекла, який ти повинен пройти, а може й започаткував, і все буде добре та не будуть твою не рухомість рахувати, як злочин.
Щодо ринку газу, то перший шок учасників ринку та кінцевих користувачів, як реакція на найбільший акциз в світі - пройшов. Пристосування до нової реальності проходить болісно хоча на перший погляд сторонній людині не видно.
Ринок LPG наразі в жорсткій стагнації, причому по всім напрямках: як в автогазі, комунально-побутовому( балони та опалення), в інфраструктурному (закриття ГНС, цистерни та авто-газовози без роботи), та в ГБО (припинення встановлення ГБО на авто).
13:59 / 19 вересня, 2025Для автогазу – головна умова, це наявність в авто ГБО. Встановлення ГБО, це інвестиція подальшу економію на паливі. Висока ціна на автогаз виключає перспективу встановлення ГБО. Спеціалізовані СТО втратили до 70% роботи. Ринок автогазу на початку чергової стагнації з причини виходу з обороту ГБО, яке застаріло або транспортний засіб вийшов з експлуатації. Прогнозую ще більші наслідки в майбутньому для цього сегменту.
Комунально-побутовий газ завжди був альтернативою для населення у відсутності природного газу в домогосподарстві, підприємстві. Мобільність даної енергії (балонів - НР) надавали додаткові можливості населенню, аграріям, дорожникам, будівельникам та зварювальникам, це найкоротший перелік користувачів, які використовують скраплений газ в балонах. Після початку блекаутів в тилу та в прифронтових районах, це єдина енергія, на яку можна розраховувати кожному. Що таке на фронті балон або «балончик» з газом, нехай краще розкажуть військові.
Інфраструктура галузі скрапленого газу за три роки скоротилася в рази. «Вирізають» ГНС на металобрухт, а ГНП взагалі припинять своє існування, а це вже небезпечно для життя людей. Балони треба перевіряти та ремонтувати, а без ГНП це не можливо.
Взагалі компанії, які спеціалізувалися виключно на скрапленому газі, це як власники АГЗП, сервісні компанії, оптова торгівля та комунально-побутовий газ (балони) - зараз збиткові.
Підсумовуючи можна зробити висновок, що галузь, яка має найвищий акцизний податок в світі, буде вмирати.
НР: Чи відповідає нинішнє співвідношення акцизних ставок на бензини та скраплений газ європейській практиці, де LPG має нижче податкове навантаження через соціальні та екологічні чинники, враховуючи, що у 2026 році з новим витком збільшення акцизу співвідношення продовжить зменшуватися на користь бензинів?
С.Б.: Згідно Директиви ЄС середній акцизний податок на скраплений газ дорівнює в межах €67-70 на 1000 л. В більшості країн Європи на комунально-побутовий газ податок відсутній взагалі з причини, що скраплений газ прирівняний, як альтернативна енергія до природного газу та електроенергії для опалення та приготування їжі.
НР: Дивно, але ніхто вголос не визнає, що ринок газу вже скоротився майже вдвічі від довоєнних показників. Наскільки державні заходи підтримки та стимулювання ринку скрапленого газу відповідають реальним потребам у період, коли найдоступнішому серед видів пального LPG влада лишила цінових переваг, а удари по інфраструктурі створюють додаткові ризики?
С.Б: Відсутність відповідної уваги зі сторони влади до скрапленого газу, до біоетанолу, це нормально для України. На мою думку це склалося з причини самої альтернативності цих продуктів до традиційних видів енергії, які мають величезне лобі та гроші. Для виправлення треба мати відповідних держслужбовців, законодавців з державницьким поглядом енергетичної незалежності України, вони є, але не достатньо. Так, я згоден, що більшість ГНС, це підземні сховища, які більш безпечніше ніж нафтобази, а біоетанол, це взагалі вітчизняне виробництво. Це наші енергетичні безпекові інструменти.
НР: Податкова політика є головною темою дискусій серед учасників ринку та викликає незадоволення через суперечливі кроки. Постає питання справедливості в запровадженому авансу податку на прибуток. Чи вважаєте ви доцільним переглянути ставки для прифронтових територій? Адже, наприклад, у Нікополі кількість діючих станцій значно менша, ніж у Києві, і кожне закриття має критичний вплив на життєдіяльність регіону, тоді як ставка для всіх однакова.
С.Б.: В країні, яка воює, кожне рішення, що стосується пільг або надмірних податків має зворотні наслідки і завжди в гіршу сторону. Таких прикладів, на жаль, багато. Треба кошти – знищуємо галузь. Надають пільги – з’являються зловживання. На мою думку, в країні з ринковою економікою, підприємствам необхідно надати одинакові, збалансовані правила, а ринок збалансує витрати або доходи.
Чим ближче до фронту ціна частіше вища, ніж в інших регіонах. Звісно, це не гарантує безпекову сторону діяльності та в більшості випадків все частіше тільки збитки та людські втрати, на жаль. Наше підприємство має гіркий досвід. Два наших працівника та місцева дівчинка загинули під час доставки балонів в селі, поблизу кордону з рф в Чернігівський області від мінометного вогню. Заборонити працювати в небезпечних районах це найлегше. Найчастіше приймає рішення сам виконавець. Моя відповідь на ваше питання – правила мають бути одинакові для всіх.
НР: Чи вважаєте, що ця норма сприяє виведенню частини ринку у тінь, оскільки монопаливним станціям значно складніше витримати податкове навантаження, ніж багатопаливним?
С.Б.: Монопаливні станції приречені, на жаль, особливо газові. З причини, що сфера надання послуг має трансформацію, еволюцію, з’явилися автозаправні комплекси. Це еволюційні процеси, яких вимагає ринок з високою конкуренцією.
НР: Уточню: чи правильно це, враховуючи досвід Європи? Чи мають права газові бочки взагалі на життя? Чому тоді не оголосити, що це не заправки і не давати їм дозволи на запуск, не видавати ліцензію?
С.Б.: На мою особисту думку нам ще треба навчитися працювати за однаковими правилами, без корупції, тоді тільки думати за можливі пільги, це дуже тонка та хитка діяльність, надання пільг.
НР: Наскільки доцільно посилювати податковий тиск на скраплений газ – соціальне пальне – у період війни, враховуючи, що його традиційно споживають люди з нижчими доходами, а мобілізація чоловічого населення додатково зменшує реалізацію газу?
С.Б.: Як я казав вище, працювати за єдиними правилами, це єдине правильне рішення, але якщо враховані рівні податкові правила. Наприклад, Податковий Кодекс передбачає податок з прибутку у відсотках згідно отриманого прибутку та ПДВ, а не фіксованої суми з АЗС. Маю надію, що тимчасово. Що стосується скрапленого газу, як соціального палива, тут один висновок. Коли середня оплата праці громадянина України буде наближена до європейської, тоді наявний акцизний податок на автогаз можливо має сенс. На комунально-побутовий в більшості країн Європи нуль акцизу.
Також є протиріччя в Україні між наданими пільгами на електрику та природний газ для фізичних осіб та на комунально-побутовий скраплений газ, який є альтернативою даним енергіям в опалені, нагрівання води та приготуванні їжі та має найвищий податок у світі. Скраплений газ в не рівних економічних умовах зараз однозначно.
НР: Чи можете оцінити вплив окупації територій, міграції населення та мобілізації на ринок скрапленого газу та виділити найбільш актуальні проблеми, що з цим пов’язані?
С.Б.: Зменшення території та відсутність покупців, для всіх це трагедія. Збідніння населення, це головний чинник зниження діяльності для всіх галузей. Наприклад, Постанова КМУ, яку я називаю «гуманітарний газ». Це добра допомога від держави, але не до кінця враховано ментальність та фінансові можливості місцевих громад.
Наприклад, наше підприємство взяло участь в проекті в двох областях, але виконано в рази менше від реальної потреби. До речі, на сайті Президента України опублікована інформація про допомогу від Саудівської Аравії в розмірі $400 млн, з яких $300 млн – це у вигляді скрапленого газу.
Давайте подумаємо як це зробити: Україна зараз має можливість отримувати об’єми через державний термінал. Є відповідна Постанова КМУ, яка регулює постачання населенню, також податкова має інструмент (СЕАРП) для запобігання зловживань, маємо підприємства з відповідними дозволами, місцеві громади мають технологію контролю постачання та головне почалося постачання газу в балонах згідно Постанови КМУ, отже вже є досвід.
Залишилося тільки завезти скраплений газ. Якій державній установі достатньо сил виконати постачання, щоб населення України отримало газ в балонах? З цим питанням живимо третій рік.
НР: Як кардинально змінилися напрямки імпорту та логістичні маршрути LPG після запровадження санкцій ЄС проти російського газу? На які країни орієнтується зараз український ринок і з якими викликами це пов’язано?
С.Б.: До початку повномасштабного вторгнення ресурс в більшості отримували зі сходу, зараз з заходу та з півдня. Логістика змінилася але вже все налагоджено та маємо інфраструктурні резерви для збільшення постачання. Звісно головним балансуючим джерелом є вітчизняне виробництво, але зростає вплив з півдня. Взагалі зміна логістичного напрямку вимагає змін в нормативних документах. Це по-перше: редагування та зміна Технічного регламенту згідно нових джерел постачання та вимог європейських норм та стандартів. Також очікуємо нову редакцію Інструкції №332, яка буде більш адаптована в роботі з різним програмним забезпеченням в обліку. Це вимоги часу.
З приводу санкційних дій відносно ресурсу агресора. На початку повномасштабного вторгнення скраплений газ російського походження був зупинений, але все одно частково ринок України отримував через країни транзитери. Асоціація скрапленого газу 16.01.23 звернулася до КМУ України про факт збільшення надходження та з фіксацією джерел постачання та надала відповідно пропозиції переліку дій з припинення постачання. Також Енергетична Митниця почала ретельніше перевіяти сертифікати походження скрапленого газу.
НР: Заборона на експорт LPG до Польщі з рф не діє на 29 групу бутанів. З Білостоку та Сокулка тривають постачання газу до України, проте порівняно з попередніми роками – більш тяжкого. Що з цим робити? До того ж Argus в російськомовному виданні прямо пише про постачання російського LPG в Україну через Туреччину. Чи вважаєте ви, що існуючого регуляторного механізму достатньо для боротьби з такими схемами, чи потрібні додаткові заходи з боку держави?
На сьогодні маю надію, коли Польща зупинила надходження російського та білоруського ресурсу до своєї країни, це забезпечило зупинку надходження до України сухопутним шляхом. Але це ж тимчасова історія. Що стосується морського постачання, хочу звернутися до імпортерів, що у час цифрового контролю, все фіксується прозоро та можливо встановити початкове джерело. Однозначно будуть наслідки. Як зараз, знаю, багато хто шукає документи для Митниці на газ з Балтики, імпортований ще у 2022-2023 рр., який скоріш за все був російським.
НР: Як, на вашу думку, буде розвиватися ринок автогазу в Україні в найближчі 2-3 роки? Які ключові чинники (податкова політика, безпека, євроінтеграція, відбудова країни) сформують його найбільше?
С.Б.: Як сказав вище, ми зараз на порозі виходу зі строю старого ГБО, це буде відчутно та болісно для ринку автогазу. Але знаю, що українці вміють чудово рахувати свої витрати та вибирають найліпший шлях зниження витрат на пальне.
НР: Ми порахували, що електромобілі «вивільнять» 200-250 тис. т пального вже з наступного року. Тобто цей обсяг газу, бензину та дизелю не буде продано на АЗС. Чи відчуває ринок LPG конкуренцію з боку електромобілів та зростаючої популярності біопалива, особливо в умовах війни, коли питання енергонезалежності стали ще актуальнішими?
С.Б.: Поняття «електомобіль» це прокляття для ритейла нафтопродуктів та скрапленого газу. Як у відомому анекдоті «це вам така невістка, тому що ви Богу не молитеся» (сміється).
Біоетанол – це нове джерело енергетичної незалежності нашої країни. Його потенціал –найвищий в Європі. Остання реакція європейських операторів біоетанолу цьому підтвердження, а саме створені скарги до ресурсу з України та фальсифікація висновків відповідності до українських виробників біоетанолу. Якщо Україна буде відстоювати своє право на частину європейського ринку, це буде на рівні відчутного зростання ВВП країни та значних валютних надходжень. Додатково це заміщення імпортних нафтопродуктів на значну суму з відповідними преференціями для тваринництва, виробників та робочих місць та саме головне здешевлення самого палива для користувачів.
