Smart Energy – одна з культових видобувних компаній. Її історія, що все ще пишеться, є віддзеркаленням історії України. Масив подій, що зумовлювали розвиток активів цієї компанії настільки великий, що важко виокремити істотне над ключовим і навпаки. Але, наразі, в умовах, кризи, що може стати фатальною для поточних власників і зрештою компанії, важливо нагадати шановним читачам, чим насправді є ця компанія. Згадаємо її історію, її героїв, її кризи, всі ті забиті і пропущені голи, чому ми її любимо, а в чому не розуміємо.
Звичайно, це матеріал ретроспективно-оціночний. Можливо, не ідеальний за підбором подій, але точно гостросюжетний. Стаття адресована не так учасникам ринку, бо Ви і так все знаєте, але людям, що слідкують за українським upstream, і не розуміють чому під час гострого дефіциту газу і необхідності імпорту за мільярди, держава блокує компанію, яка може видобувати газ. Відповіді чому, Ви не отримаєте, адже старший солдат Дольник не може знати те, чого не знає діючий CEO генерал-майор Герасимович. Але старший солдат Дольник, може засвідчити, що блокування Smart Energy – це її природний стан, state of nature. І після кожного блокування, компанія змінювалась, ставала більшою і розвивалась. Але, про все по православному порядку.
Буремний старт
І створив Бог землю. А в 1996 році бізнесмен, уродженець Румунії, Френк Тіміс (Frank Timiș), що проживав в Лондоні заснував компанію Regal Petroleum. Щоправда, історично компанія мала назву Regal Group Services, яка була зареєстрована на Британських Віргінських островах і займалась бозна-чим. Її пов’язували з підконтрольною сину румунського сенатора Теодора Хавки (Teodor Hăucă), компанією Global Mineral Resources. На момент заснування Regal Petroleum, Френк Тіміс вже пробував себе в різних сферах діяльності. Був водієм власної фури в Австралії (куди він, як капіталіст, втік у 80-х), але 1986 став банкротом. Пробував видобувати золото і срібло. Навіть мав обвинувачення в зберіганні героїну з метою збуту, але був виправданий. Потім, у 2000-х і пізніше в його інтереси входили і африканські діаманти і європейське золото. Його звинувачували і в ухиленні від сплати податків, і в хабарництві та підкупі вищих посадових осіб Сенегалу. Але, нас це не цікавить.
Отже, буремний 1996 рік. Компанія Regal Petroleum починає вивчати потенційні нафтогазові ділянки в Україні для подальшої розвідки та інвестування. Цей процес триває до 1999 року, коли була досягнена угода між дочірньою компанією Regal Petroleum Corporation Ltd з «дочкою» НАК «Надра України», компанією «Чернігівнафтогазгеологія» (ЧНГГ). Їх спільне підприємство (з часткою Regal 75%) займалось розвідкою і підготовкою декількох ділянок в Полтавській області, а саме Мехедівська, Голотовщинська та Свиридівська ділянки. В період 1999-2002 року компанія Regal інвестувала приблизно $8 млн у розвідку цих площ.
У вересні 2002 року Regal залучила 10 млн фунтів стерлінгів та була допущена до торгів на ринку альтернативних інвестицій (AIM) Лондонської фондової біржі 27 вересня 2002 року. У липні 2004 року компанія Regal за результатами успішної розвідки отримала дві ліцензії на видобуток, а саме Мехедівсько-Голотовщинська (MEX-GOL) та Свиридівська (SV), кожна терміном на 20 років та з 100% інтересом, що належав Regal Petroleum. Відповідно НАК «Надра України» не погодилась з таким порядком речей, і в суді оскаржила законність виданих ліцензій. До конфлікту підключилось Міністерство охорони навколишнього середовища. Ліцензії були заблоковані у період 2005-2006 рр. – один рік.
Проте, Френк Тіміс, поки в Україні тривали суди, не сидів без діла, а інвестував по всьому світі. Так, компанія вийшла на ринки Румунії, Єгипту, Греції та Ліберії. В Румунії компанія мала 100% інтересу на площі «Барлад», та 50% на площі «Сучава» (операція 2006 року), що ділила з компанією Aurelian Oil and Gas. В Єгипті компанія мала 25% частку у СП з Apache Khalda Corporation LDC на ділянці Східний Рас Бурдан. В Ліберії компанія також мала 25%, в межах підписаної Угоди про розподіл продукції на двох офшорних блоках в рамках СП з European Hydrocarbons. Але, фатальною для компанії, або, як мінімум для Френка Тіміса стала робота в Греції, що більш відома, як «грецька трагедія», але не в античній, проте британській традиціях.
Через свою грецьку дочірню компанію Eurotech Regal володіла 95% економічної частки в Kavala Oil, яка експлуатувала родовище Прінос і пов’язану з ним інфраструктуру в північній частині Егейського моря. На момент до 2005 року акції компанії дуже швидко зростали в ціні, а також були залучені серйозні інституційні інвестори, зокрема Henderson Global Investors, Merrill Lynch Investment Managers, а також Capital Group. Компанія заявляла, що оперує ліцензіями з величезними запасами вуглеводнів в Греції, що мають видобувного ресурсу в об’ємі 277 млн барелів нафти. На цих очікуваннях компанія залучила 45 млн фунтів, але пробурена свердловина виявилась сухою. Гостроти ситуації додало те, що менеджмент компанії отримав інформацію, що свердловина Калірачі-2 не підтвердила комерційний потенціал видобутку за декілька днів до залучення коштів на біржі, чим ввела в оману інвесторів. На наступний день після оголошення результатів буріння, акції компанії впали на 61%, а проти Regal розпочали біржове розслідування, що завершилось у 2009 році штрафом у 600 тисяч фунтів. Френку Тімісу показали на двері, хоча й не тільки йому та й зрештою не показали, а він сам пішов визнав особисту відповідальність за грецьку аферу. Хоча пакет акцій екс-CEO лишив.
Гельфенбейн know how
Варто зазначити, що після грецького фіаско, компанія мусила екстрено вирішувати проблему з українськими ліцензіями, адже на той час вже були пробурені свердловини (буровий підрядник «Нафтогазгеологія», що входила в НАК «Надра України»), побудовані об’єкти наземної інфраструктури, такі як газопроводи, операційна база, а також облаштований офіс в Чернігові – гроші вкладені серйозні. Як писали тоді журналісти у виданні Kyiv Post після того, «Чернігівнафтогазгеологія» кілька разів виграла суди проти Regal, спричинивши визнання її ліцензій недійсними, Regal найняв українського консультанта на ім’я Дмитро Гельфендбейн. В обмін на $50 млн, або 15% акцій Regal (фактично частка ЧНГГ), Гельфендбайн мав добитися вирішення судової справи на користь Regal.
Коли Верховний суд України виніс рішення на користь Regal, зареєстрована на Британських Віргінських островах компанія Alberry Limited, яка, за чутками, значною мірою була афілійована з ЧНГГ та НАК «Надра України», отримала частку в Regal – на той момент близько 10%. Таким чином, Regal de jure виграла суди, як зазначено в Річних Звітах, але de facto замість державного партнера, отримала афілійованого з державним приватного партнера. Допускаємо, що для компанії це був урок - можна обвести навколо пальця Лондонську Біржу, Merrill Lynch, але не «Чернігівнафтогазгеологія», як мінімум не «патріотів» з ЧНГГ.
Shell табу
Компанія потребувала кризових рішень. Перш за все змінили менеджмент. Спочатку був перехідний менеджмент, а згодом, у 2007 році, прийшов досвідчений управлінець з тридцятирічним досвідом роботи в Shell – Девід Грір (David Greer). Якщо бути точним в Shell він працював 27 років. Але, пішов з компанії через конфлікт. Йому не сподобалось, що в проєкт «Сахалін-2», один з найбільших в світі, де він був директором, увійшов російський «Газпром» (Про це він заявив в інтерв’ю НафтоРинку у 2008 р.). Він покинув Shell, але маючи норовливий шотландський характер, перше, що зробив після призначення в Regal сприяв розірванню всіх домовленостей про викуп 51% акцій Regal в інтересах Shell. А гроші Shell, в рамках меморандуму, пропонували хороші, а саме $410 млн. З цієї суми $50 млн готівкою, а $360 млн у якості капітальних інвестицій. За іншою інформацією сума угоди була $150 млн.
Девід Грір привів своїх людей і почав нарощувати те, що він сам назвав «the ‘can do’ mentality». Компанія раціоналізує портфель та позбувається активів в Греції та Ліберії. Далі, компанія організовує роуд-шоу по залученню капіталів в Лондоні, Нью-Йорку, Франкфурті, Цюріху та Женеві. Завдяки цьому залучено $165 млн у 2007 році, а загалом за час керування Гріром близько $310 млн.
З приходом команди Гріра розпочалось активне життя компанії, що супроводжувалось буровецькою вдачею. На перших порах, їм бурив підрядник НАК «Надра України», КРС виконувала компанія «Регіон», активно проводилась 3D сейсміка. Але, головне за каденції Гріра - Regal уклав контракт із Saipem S.p.A, міжнародним буровим підрядником з Італії, на контрактування двох нових бурових установок LEWCO 2000 HP. Контракт передбачав довгострокове постачання цих бурових установок для підтримки планів компанії з розробки родовищ в Україні, які передбачали буріння 60-90 нових свердловин протягом 7-8 років. Початкова тривалість контракту становила 5 років з опцією пролонгації ще на 2 роки. Очікувалось, що бурові установки будуть доступні в Україні в 4 кварталі 2008 року.
Saipem виконав зобов`язання. Вже восени 2008 р. бурові станки морем прийшли з Х’юстона в порт Іллічівськ (Чорноморськ), а вже в лютому 2009 р. журналісти НафтоРинку були на промислі, де власними очами бачили побудоване бурове містечко, та роботу новітніх станків. На той час це був космос – не радянські стандарти, але повним ходом API. Високі стандарти умов праці і правил безпеки, в т.ч на буровій постійно перебувала швидка допомога однієї з київський приватних клінік. Бурити за 4-5 місяців свердловини на 6 000 метрів стало реальністю. На момент роботи Гріра запаси компанії оцінювались в 35 млрд куб м газу та 6 млн т конденсату. За розрахунками план буріння увінчався би збільшенням видобутку до 2 млрд куб м газу на рік, що вивело б Regal в лідери приватного газовидобутку.
29 червня 2009 р. Міністерство охорони навколишнього природного середовища, де керував Георгій Філіпчук, призупинило дію ліцензії компанії Regal Petroleum на розробку нафтогазових родовищ в Україні. Хоча через пару днів міністра змінив на посаді майбутній власник Burisma Group Микола Злочевський, проблем в компанії не поменшало. Regal періодично призупиняла роботу через адміністративний тиск. Вже в листопаді 2010 року компанія остаточно зупинила видобуток.
«Прийшов неадекватний менеджмент, запросили незрозумілі компанії з обладнанням, яке й не треба для цього родовища. Витратили туди колосальні гроші та здобули нульовий результат», - констатував відомий український діяч нафтогазопромислового комплексу Едуард Ставицький (станом квітень 2025 р. носить ім’я Натан Розенберг), що на той час очолював НАК «Надра України». Майбутній міністр додав: «Керівники українського підрозділу компанії «не навчилися працювати з державними органами та розуміти регуляторну політику України».
Відзначимо, що до зупинки компанія показувала стрімке зростання. За перші шість місяців 2010р зростанння по газу – 65%, конденсату – 29%. Добові дебіти також були рекордними – 290 тис куб м газу, та 55 т конденсату. Regal Petroleum показала прибуток у $3,4 млн проти $6 млн збитків за аналогічний період 2009 р. Тим, не менше Девід Грір у вересні 2010 р. йде з компанії, що стало несподіванкою для колективу Regal Petroleum.
Не дикий капіталізм
Зупинка видобутку, зміна менеджменту підштовхнула акціонерів компанії до продажу активів в Україні. Розмови про продаж точились з 2008 року – серед претендентів були і ТНК-BP і «Лукойл», що буцім-то пропонував аж $1 млрд. Проте реальні торги почались в кінці 2010 року на піку загострення проблем. Компанія Energees Investments ltd (Кіпр), основна холдингова компанія Smart Holding Group, заявила про готовність купити компанію Regal Petroleum близько £77 млн. (близько $121,8 млн). Energees Investments спільно контролювалась Вадимом Новінським та Андрієм Клямком. Інтерес до компанії також виявляла група «Гео Альянс» (Київ), яку контролює бізнесмен Віктор Пінчук.
Серед інших інтересантів відмітились компанії з пулу Констянтина Жеваго, Cadogan Petroleum, а також в рамках спекулятивних угод з придбання/продажу акцій Investohills Андрія Волкова, американська Pope Asset Management та російська Renaissance Securities.
Реальними претендентами були лише Smart Holding та Geo-Alliance Group. Перші входили в газовий бізнес, другі вже були присутніми, але мали виражений інтерес до активу Regal Petroleum через фантастичну синергію об’єднання. За інформацією НафтоРинку, Geo Alliance та Regal Petroleum обмінювалися геологічною інформацією, адже родовища обох компаній з геологічної точки зору фактично становлять одне ціле. З погляду розробки родовищ концентрація активів у межах однієї компанії виглядала цілком логічною та передбачуваною, адже ефективність роботи була б максимальною. Якщо б Geo Alliance викупила активи Regal Petroleum і перезапустила їх в роботу, то стала б найбільшою приватною компанією за обсягами запасів в Україні.
У конкурентному протистоянні перемогла група Вадима Новинського запропонувавши найбільшу ціну викупу акцій – $198 млн. Акціонери погодились, хоча й пропозиція Geo Alliance виглядала теж привабливою з огляду об’єднання активів і відповідно кращих показників дохідності у більш віддаленій перспективі, але гроші вийшли на перший план. Відзначимо, що тоді компанія реалізувала не тільки активи в Україні, але й продала свої румунські компанії в інтересах Chevron.
Директором Regal Petroleum був призначений перший заступник генерального директора з розвитку та управління активами «Смарт-холдингу» Олексій Тимофєєв, членами ради директорів стануть Олексій Пертін та перший заступник гендиректора «Смарт-холдингу» з фінансів Денис Рудєв. За зразок брали російський НОВАТЕК – зайти у галузь, а далі шляхом об’єднання менших гравців побудувати щось велике.
Вже на початку літа 2011 року були розблоковані ліцензії, а серпні компанія відновила певні об’єми видобутку. Було законтрактоване буріння у місцевих підрядників двох свердловин (що на той час бурили в 10 разів дешевше за SAIPEM) та розпочався пошук нових локальних компаній для поглинання. 2011 рік компанія звершила з прибутком в $6,7 млн. І це був лише початок – вже перший квартал 2012 відзначився прибутком у $6,75 млн, а загалом рік на позначці прибутку в $11,65 млн. У 2013 році компанія збільшує свій портфель завдяки купівлі ТОВ «Пром-Енерго продукт» (Васищевське родовище) в Харківській області та ПрАТ «Укргазвидобуток» (Островерхівське родовище), які і склали на довгі роки основу нафтогазового бізнесу Вадима Новинського. Станом на кінець 2012 року запаси вуглеводнів по газовидобувних активах «Смарт-Холдингу» оцінювались за категоріями С1+С2 в обсязі: газ – 39,7 млрд куб м, конденсат – 4,5 млн т. Крім того, перспективні ресурси газу становили 8,9 млрд куб м.
В вересні 2013 року інвестиційний підрозділ «Альфа-Груп» Михайла Фрідмана А1 придбало 24,43% лістінгової Regal Petroleum. На актив назначили колишнього топ-менеджер ТНК-ВР та ВЕТЕК Олександра Каплана. Генеральний директор Smart Energy Олексій Тимофєєв у свою чергу відзначив, що для публічної компанії зміни у складі міноритарних акціонерів не є чимось неординарним.
Відзначимо, що «Альфа» заходила в момент погіршення фінансового стану компанії. Так, у першому півріччі 2013 року Regal Petroleum отримала чистий прибуток $2,05 млн, що в 3,3 рази гірше за показник за аналогічний період 2012 року. У свою чергу справи на промислах йшли так само не впевнено. Проте, компанія за 2013 рік побудувала і ввела в експлуатацію на початку 2014 року завод з виробництва LPG у стандарті СПБТ, а згодом перейшла на випуск ПБА. (Більше про установку можна прочитати у авторському матеріалі НафтоРинку «Х’юстон на Полтавщині», 2017)
Незважаючи на успіхи в розбудові активів компанії Олексій Тимофєєв йде з посади CEO Smart Energy в січні 2014 року. Тимофєєва на посаді CEO у якості ТВО змінить Сергій Глазунов, який буде офіційно призначений на посаду керівника аж в лютому 2016 року.
09:00 / 3 липня, 2017В 2016 році Smart Energy була під пресингом правоохоронних органів. Спершу в кінці липня СБУ прийшла з обшуками в офіс Regal в селі Яхники Полтавської області. Тоді, правоохоронці перевіряли зв’язок компанії з фінансування тероризму. В той рік правоохоронці приходили з перевірками і в офіси ПГНК, Burisma, та екс-депутата Онищенко (сумнозвісні СД з АТ «Укргазвидобування»). В листопаді 2016 році з обшуками прийшли вже представники Національної поліції, мотивуючи свої дії відсутністю у компанії дозвільної документації на надра- та землекористування, а також продаж за готівку видобутої сировини. Незважаючи на труднощі компанія наростила загальний видобуток у 2016 році на 10%, до 208 млн куб м. Але, 2017 рік обернувся для компанії ще більшим пресингом.
Чайна церемонія Мохова
Впродовж всього 2017 року підприємства холдингу піддавались перевіркам, обшукам, заарештовувались рахунки та акції, висувались підозри менеджменту. Тиск здійснювався прокуратурою, СБУ, ДФС, поліцією, перевіряючими та контролюючі органами. Зі сторони ДФС розвивалась «справа про фіктивність», здійснювався персональний тиск на менеджерів. Зокрема, директора ПрАТ «Укргазвидобуток» Вадима Мохова три дні тримали у Харківському СІЗО, так званій «слов’янській прес-хаті», де вимагали підписати документи , що підтверджували б обвинувачення правоохоронців, що привело б до анулювання ліцензії на видобуток. Проте, в силу власних морально-вольових якостей, а також зв’язків самого Мохова вдалось уникнути тортур від однокамерників, вийти на волю, і вже в судах довести свою правоту.
Мохов якось згадував, що увійшовши в камеру його врятувала чашка чаю, що він запропонував попити перш ніж однокамерники перейдуть до активних дій. І от поки вони пили чай, а це хвилини часу, до сокамерників довели інформацію, що здійснювати активний вплив на Мохова не варто. Відсидівши в СІЗО три дні Мохов вийшов на волю, але через конфлікт прийшлось покинути команду Smart Energy. Хоча, ретроспективно саме дії Мохова дозволили зберегти ліцензію ціною власного здоров’я, нехай нервового.
Загалом, діяльність правоохоронних органів в той рік була настільки брутальною, що в Верховній Раді в листопаді 2017 прийняли Закон, що в народі став відомим під назвою «Маскі-шоу стоп». Відзначимо, що незважаючи на тиск компанія змогла завершити рік на зростаючому тренді по видобутку – 226 млн куб м газу.
12:08 / 21 листопада, 2017В 2018 році компанія активно зростала, свердловини бурились, дебіти нарощувались, акції зростали фантастичними темпами. Крім того в 2018 році «Альфа-груп» вийшла з капіталу Regal Petroleum продавши акції за 25 млн фунтів. Загалом, 2018 рік завершився прибутком в $54,3 млн – актив нарешті почав приносити суттєві гроші. Аналогічно успішно пройшов 2019 рік – з виходом на добовий видобуток в 1 млн куб м газу.
14:00 / 4 квітня, 2019Компанія активно шукала напрямків для подальших інвестицій у збільшення портфелю ліцензій. Спочатку хотіли викупити ПрАТ «НВК «Укрнафтінвест», що володіє ліцензіями на розробку Білоліської та Алібейсько-Трапівської нафтогазових площ. Але, угода не відбулась через бажання власників отримати аж $40 млн.
У свою чергу, компанія вже в 2020 році оголосила про розширення своєї діяльності в Полтавській області на Свистунківсько-Червонолуцьке родовище шляхом придбання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за $8,6 млн. Проблема була лише в тому, що це родовище входило в інтереси ПАО «Укрнафта», яка владала в нього гроші в рамках дослідно-промислової розробки, але втратила ліцензії, і не могла через дії Держгеонадр їх відновити. Це втягнуло Regal Petroleum в цілу низку важких судових баталій, які завершились перемогою компанії. З кінця травня 2020 року компанія приймає рішення змінити назву на Enwell Energy.
Далі починається війна, зміна CEO (Глазунов йде до Нафтогазу), у 2023 році Держгеонадр зупинила дію спецдозволів Островерхівське, Васищівське та Свистунківсько-Червонолуцьке родовища, що змусило Smart Energy зупинити видобуток на цих родовищах. Зупинка спецдозволів була пов’язана з санкціями РНБО проти Вадима Новинського, який за даними СБУ, був бенефіціаром компанії. Наступні періоди і аж до теперішнього часу компанія так чи інакше блокується.
Бізнес РПЦ ПМ?
Автору матеріалу часто задавали питання: «То шо, вони там всі православні, Росію люблять?», «Так, православний талібан» - відповідав я ствердно. Насправді, до 2017 року, я задавав такі самі питання, адже не могло не напружувати те, що акціонер підтримує РПЦ МП, що уявляє собою організовану структуру, що системно здійснює вплив в рамках глобальної проекції «м’якої сили» РФ, що зокрема в Україні, направлено на підрив української державності. Але, відбулись речі, які засвідчили відсутність явного впливу Новинського на компанію з точки зору проросійських настроїв, а може й навпаки. Але, це оціночна думка, можна привести наступні аргументи:
- Вадим Мохов, будучи директором «Укргазвидобутку», фінансував «Пласт» в Харківській області. Вперше, коли я почув, то я бігав по редакції і кричав православний Новинський фінансує греко-католицьку молодь. Це був шок. Хоча, скоріш за все Новинський просто не знав про активність Мохова;
- Знову ж таки Мохов організував екстрену евакуацію дітей в 2014 році з територій на яку зайшли бойовики ДНР. Вони вивозили тоді велику кількість неповнолітніх дітей на відпочинкові бази на Західній Україні. Новинський по ідеї мав це знати;
- Smart Energy завжди працювала в українському сервісному середовищі, що в якісь моменти спасло від банкрутства українські бурові і сервісні компанії. Були часи, коли на ринку працювали китайці, білоруси, хорвати і т.д., яких активно залучала державна «Укргазвидобування» часів Прохоренка. Компанія Новинського працювала з українцями, що є цінністю саме по собі;
- Smart Energy не наймала експатів з Російської Федерації, як це робили державні НАК «Нафтогаз України» та «Укргазвидобування» в часи Коболєва. Це важливо, адже на ринку були присутні компанії де цілі підрозділи складались з технічних фахівців родом з РФ. І всі вони зібрали речі і спішно покинули Україну після початку повномасштабного вторгнення. Навпаки, в Smart Energy працювали українські фахівці з топового ешелону, яких важко запідозрити в будь-якій проросійській симпатії;
- В Smart Energy виключно хороше відношення до працівників, а їх виробнича база на Полтавщині – є однією з топових в Україні. На безпеку праці, якість форми, автомобілі вони ніколи не шкодували грошей;
- Smart Energy побудували другими (після ПГНК) завод з виробництва LPG. Звичайно, мова не йде про величезні об’єми випуску продукції, але кожне відро скрапленого газу, це мінус імпортованого з Росії, як на ті часи, так і зараз (на жаль, російський ресурс поступає в Україну за підробленими паспортами);
- А головне, Smart Energy активно інвестувало в розвиток українського нафтогазового сектору: геологорозвідка, буріння, будівництво інфраструктури і багато іншого - вони оживляли ринок. Якщо якийсь актив продавався, Smart Energy була першою в черзі. Зрештою, Smart Energy мала всі можливості вийти на рівень видобутку 1 млрд куб м газу на рік та суттєво покращити енергетичний баланс і безпеку Української держави.
Власне, ми не знаємо, чи зможе Smart Energy вийти з кризи і відновити видобуток, що було б корисно в умовах майбутнього важкого осінню-зимового періоду. Сама історія компанії показує, що починаючи з 1999 року компанія знаходиться в регулярних кризах, а в ті не часті роки пауз від потрясінь вона зростає максимально швидкими темпами. В любому випадку, компанія є прекрасна і буде сумно, якщо наразі ми спостерігаємо останні місяці її роботи. Якщо компанію дотиснуть, то по перше новим власникам буде складно відновлювати свердловинний фонд, через заводнення, аварії тощо, а по друге, це буде означати кінець мрії Новинського зробити крупного українського приватного видобувника. Буде щось інше, а цій мрії грає реквієм. Або ні.
Якщо вам, добродії, сподобався текст, підтримайте інженерний батальйон та 128 ОГШБр ЗСУ.
