Ринок роздрібної торгівлі нафтопродуктами — це завжди надвисока конкуренція: між національними регіональними мережами за місце проливу всього, що горить, а є ще змагання між малими локальними мережами. Наразі, говорячи про ринок паливного ритейлу Черкас, ми свідомо ігноруватимемо великі мережі. Зосередимося радше на стані справ малих мереж і окремих станцій у місті. Варто розуміти, що інтерес до малих гравців викликаний саме локальними особливостями ведення бізнесу. Черкаська комерційна самобутність — це не про об’єми проливів, не про гонку й експансію, а про бізнес, що розвивається в рамках сформованого колись публічно у запорізькій мережі ZOG маркетингового наративу «Заправляй у своїх». Мова піде, скоріше, не про заправки, а про Черкаси як місто і заправки локальних гравців як проєкти життя.

Що ми знаємо про Черкаси?

Черкаси — наймолодший обласний центр. Квартальна радянська забудова (місто — це великий квадрат), монструозні адміністративні будівлі, труби Азоту, пам’ятник Шевченку, що нагадує Леніна, — перше, що кидається в очі. І над усім цим височіє прекрасний монумент свободі — черкаська Вітчизна-Матір. Далі йдуть декілька будинків архітектора Городецького, відомого киянам Будинком з химерами, музей-світлиця Василя Симоненка, який жив і творив саме у Черкасах, художній музей з роботами культових українських митців Георгія і Данила Нарбутів, музей Кобзаря — Шевченко любив Черкаси, тут писав поезію, малював, а його улюбленою стравою був борщ зі смаженими карасями, котрих можна виловити тутціле море. Фінальний штрих до портрету міста — довжелезні черги до театральних кас. У місцевому драматичному дають «Елеонору» в постановці черкащанина Сергія Проскурні, якого за життя добре знали в Одесі і Києві. Але, скажете ви, навіщо нам, поважним нафтовим воротилам, шанувальникам НафтоРинку, читати про твоє захоплення Черкасами — нам трошки конкретніше треба про ринок нафтопродуктів. Перефразовуючи Василя Симоненка, скажу: «Хай мовчать Америки й росії, коли я з тобою говорю… про Черкаси». Ви все згодом зрозумієте.

Черкаси — це місце української сили. За 40–60 км звідси — урочище Холодний Яр, куди чекістам в’їзд був заборонений, Чигирин — гетьманська столиця, Суботів, село Хмельницького, де стоїть та сама церква з банкнот — саме звідси починалися походи Хмельницького, саме тут стався розквіт козаччини, тут починалася Коліївщина, а згодом й отаманські повстання проти більшовиків, що якнайкраще зображено в книгах Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр» та Василя Шкляра «Чорний ворон». Саме у повстанців-холодноярців вчилися воювати підрозділи ОУН-УПА. Радянська влада знищувала прояви свободи, як могла: Голодомор, Друга світова війна, персональний терор: ми й досі не знаємо точних обставин вбивства Василя Симоненка. Але, попри все, місцеве населення змогло зберегти свій автентичний говір, свою гонористу, добру й підприємницьку натуру, а також козацький дух: «воля України або смерть» — це про Черкаси. Проте всі українські вади йому так само притаманні. «Так, як мене пробували обманути, обхитрити, недолити і, зрештою, “кинути” на ринку пального, мене не “кидали” в жодному іншому бізнесі», — розповідає один із черкаських трейдерів, занурюючи автора цих рядків у специфіку ринку Черкас.

У місті представлені всі ключові мережі у вигляді великих та малих комплексів та газових «бочок».

АЗС м. Черкаси та області станом на кінець листопада 2024 р.

Ринок АЗС Черкас та Черкаської обл

Найкраща однокласниця

Ключовою місцевою мережею Черкащини є «Перон». Вона є виключною за якістю комплексів, рівнем навченості персоналу і загальним комфортом перебування. Безумовно, утримання такого рівня станцій — це не історія, яку легко масштабувати і підтримувати все на належному рівні, маючи в управлінні десятки та сотні АЗС. Таке можливе в умовах невеликих мереж за умови постійного контролю процесів. У світі заправок «Перон» — це АЗС boutique. Власницею мережі є Оксана Богатирьова. На ринку Черкас вона стала першою, хто зробив власний місцевий бренд преміальної якості, але з цінами, що дають змогу заправлятися всім категоріям громадян. На «Пероні» є власна корпоративна культура, що ґрунтується на сімейних цінностях — власне, люди працюють тут по 18 років — а це ознака сталості та комфортних умов працевлаштування.

Якщо говорити про станції, то вони виконані радше в північноамериканському стилі, ніж у європейському. Хоча є й впізнавані нотки Старої Англії. Домінуючі матеріали — сталь та цегла, включаючи острівці ПРК. Але ключова особливість АЗС — велика кількість зелених насаджень й ідеальний газон, що є рідкістю на більшості АЗС країни. На «Пероні» хочеться просто сидіти і відпочивати. Коли перебуваєш на станції (мова йде про Перон № 3 по Чигиринській трасі), то немає відчуття, що ти на АЗС — радше в ресторані чи кав’ярні. Коли питаєш у власниці, чи дуже дорого утримувати цей зелений оазис, то чуєш дуже просту відповідь — «дуже дорого». Причому це не була флагманська АЗС. Своєю чергою флагманська АЗС на вулиці Смілянській (виїзд із Черкас у бік Сміли за постом ДАІ), за словами власниці, є «раєм на землі». Ну, враховуючи, що на цьому АЗК планується засадити гектар землі лавандовими кущами та дизайнерськими зеленими насадженнями (земля за станцією), зробити дитячиймайданчик у стилі всесвіту Гаррі Поттера, а також запустити власний ресторан на АЗК, то так, це буде рай для подорожніх.

Пряма мова

НафтоРинок: Оазис затишку, який ви зробили, безумовно, дорого коштує. Наскільки це вигідна інвестиція?

Ксенія Богатирьова: Оздоблення фасадів автозаправок композитними панелями виглядає стандартно й невиразно, навіть із яскравими кольорами.

Дотримуючись принципу рівноцінного обміну — що інвестуєш, те й отримуєш, я вкладаю у все, що створює безпеку, комфорт і атмосферу як для клієнтів, так і для співробітників: унікальний екстер’єр та інтер’єр із цегли ручного формування й металу, ландшафтний дизайн, сучасне освітлення, LED-екрани зовні та всередині, електрозарядні станції й системи контролю якості пального.

АЗК «Перон» — це індивідуальність в кожній деталі, де технології, затишок і турбота зустрічаються для того, щоб кожен клієнт відчував: тут про нього подбали.

Ксенія Богатирьова (посередині) з колективом АЗС Перон

НР: А як зараз проливи, збільшились? Бо ми бачимо, що, наприклад, АЗС «Приват» то працюють, то ні. «Укрнафта» наразі має здебільшого лише старі станції, які хоч і доглянуті, але точно не є «магнітами» для водіїв.

КБ: Для мене бізнес — це не лише про цифри. «Перон» працює заради людей, їхнього комфорту й довіри. Ми не женемося за результатами, а створюємо простір, де кожна дія має сенс і приносить цінність.

Наша мета — заряджати рух: фізичний, емоційний і духовний, наповнюючи життя теплом і турботою.

«Перон» — це більше, ніж заправки. Це спільна історія, усього колективу, яка об’єднує і надихає рухатися вперед.

Це філософія, але якщо повернутися до мирських справ, чи є наразі мережі в Україні чи за кордоном, які вам імпонують за будь-якими параметрами?

До війни, коли будувала дві АЗС, мене надихав підхід SOCAR. Їхня увага до технічних деталей і новітніх рішень викликає повагу. Наприклад, їхні цифрові екрани стали для мене поштовхом для впровадження подібних інновацій у мережі «Перон». Завжди є сенс вчитися в тих, хто задає високий рівень.

На ринку Черкас складається таке враження, що з них брала приклад мережа NEON. Це SOCAR на мінімалках.

Так, певна схожість є, але кожен має свій шлях і свій характер. У кінцевому результаті важливо, як ти ставишся до своєї справи й до клієнта.

Оксано Валеріївно, на ваших АЗК цегла — будматеріал, що домінує, а також багато зелені. Це дуже круто.

Цегла — це про натуральність, надійність і тепло. Зелень додає простору живого балансу, який наближає до природи. Разом це створює атмосферу, де людям просто приємно бути. Але не забуваймо про головне — якісне пальне й професійний, усміхнений персонал. Саме це тримає АЗК «Перон» на рівні.

Знаете, хто мені ще подобається? Заправки ZOG! Чимось вони нагадують «Перон» — коли заправка стає не просто місцем для пального, а частиною життя людей, які їй довіряють.

Купуй у наших, у запорізьких!

Так, заправка для своїх. Я ніколи не була в Запоріжжі, але дізналась про них із соцмереж. Мене захоплює їхній підхід до маркетингу й те, з якою теплотою вони говорять про свої заправки та клієнтів. У цьому є щось особливе й справжнє.

А що по їжі? У нас є UPG із завищеною планкою зі своїми пропозиціями бургерів тощо, ОККО, яка має теплові печі, хороші позиції по бургерах, зокрема з яловичиною, маленькі сосиски в тісті. Тобто ОККО з 2017 р. активно еволюціонує. Інші ж варяться в своєму соку — продають, як усі. Що у вас?

Я не розкриватиму секрет, але ми працюємо над новим форматом кафе та меню разом із консалтинговою компанією. Почнемо з флагманської АЗК ПЕРОН, а далі запровадимо на АЗК , котра тільки будується, де є більше площ для реалізації ідеї. Були думки запросити McDonald’s, але це не наш шлях. Їхні стандарти — це завжди складно для інтеграції, а крім того, це обмежило б мої можливості в прибуткових напрямках. Наша мета — створити якісно, доступно і зі своїм характером.

Пам’ятаєте, був експеримент на WOG із БПШ? Там постійно стояв запах від їжі. Це було жахливо. Але є ще цікавий досвід — харківська OVIS: приходиш на заправку, що дорогою до аеропорту, а там, умовно, п’ять видів супів. І це розкішно. Або донецька Route 20 з пельменями власного виробництва, на які бігало пів офісу «Паралелі»...

Запах їжі в залі — це неприпустимо. Необхідно мати потужні витяжки, які повністю усувають цей недолік. Щодо досвіду OVIS — це цікаво, обов’язково подивлюся. Переймати досвід — це не плагіат, а розумний підхід. Я завжди відкрита до нового, якщо воно робить сервіс кращим.

Ксенія Богатирьова (посередині) з колективом АЗС Перон

На завершення хотілось уточнити деталь. На «чигиринській» АЗС є кавомашина WMF, але, крім того, можна замовити напій, який оператор приготує вручну. Звідки ця опція?

На всіх АЗК «Перон» встановлені нові автоматичні кавомашини WMF — це стандарт якості й зручності для самообслуговування. Але для гурманів на всіх АЗК , ми додали опцію кави, приготовленої вручну на професійних кавомашинах.

Чесно скажу, я сама каву не п’ю, але до цього рішення мене спонукали мої співробітники, які впевнені, що ручне приготування краще розкриває аромат і текстуру напою, роблячи смак насиченішим і більш витонченим.

Щоб кожна чашка відповідала очікуванням клієнтів, наші оператори проходять регулярні тренінги й перевірки. Ми прагнемо, щоб якість напою завжди була на висоті.

В «Укрнафті» та «БРСМ-Нафті» свого часу робили експерименти з хот-догами, які можна було збирати самому з п’яти видів топінгів, та фільтр-кавою. Хот-доги не пішли, а фільтр-кава лишилась, як мінімум на БРСМ. У Черкасах дуже мала пропозиція фільтр-кави.

Дякую за Ваші цікаві запитання та корисну ідею, стосовно Фільтр-кави — справді перспективний напрямок, і ми плануємо протестувати її на нашій відреставрованій АЗК, де переважно заправляються водії великовантажного транспорту.

Цей напій зручний у приготуванні, додає різноманіття асортименту та створює затишну атмосферу для короткого відпочинку. Впевнена, що фільтр-кава стане гарним доповненням до нашої пропозиції.

Інші гравці

У Черкасах є й інші гравці. Наприклад, мережа з трьох станцій «ЮГ-2000». ЮГ — це не південь, як багато хто думає, це абревіатура від Юрій та Григорій. Усі три чисті, зелені, з красивими газонами, є непаливні продажі, але wow-ефект відсутній. Проте вони хороший локальний середняк місцевого ринку. Є ще NEON, SOCAR на мінімалках. Мережа з’явилась вісім років тому, старт по-суті відбувся з бочок, але красивих, які доростають до великих АЗС, які вже йдуть на першу реконструкцію – оновлення фрізів. Заправки також усі чепурні, ведуть інстаграм-сторінку, запам’ятовуються крутими стаканчиками. Але важко щось сказати ще.

Не Дункан

Є в Черкасах і нові цікаві гравці, що потрапили на ринок за збігом обставин. Так, мова йде наразі лише про одну заправку, що працює під брендом McLaut. Ні, це не шотландська мережа, що прийшла на заміну Shell. Це заправка черкаського бізнесмена Віталія Лаута, котрий розвивав свій бізнес в IT-сфері, але вимушено став трейдером. А ставши трейдером, вийшов у ритейл.

Якщо їхати до Черкас із боку Сміли та рухатися в напрямку Чигирина, то ви навряд чи пропустите його заправку. Вона світиться всіма вогнями. Там є і пропозиція пального, і електрозаряджання, і, звісно, газ. В оформленні використані незвичні кольори — білий, синій, рудий. Нова цифрова стела, а також (увага!) ідеальний газон. На початку очікуєш, що оператор на ім’я Коннор буде одягнений у кілт, гратиме волинка, а замість кави наливатимуть віскі. Але, як уже було сказано, це не відповідає дійсності. Просто назва походить із 2000-х. McLaut, як McDonald’s. Чому б ні?

У Лаута цікава історія. На початку війни одні добре знайомі Віталію Лауту люди попросили приглядіти за бізнесом, правда, не закривши договірні зобов’язання. Лаут не розгубився, й оперативно влився в паливний бізнес, перейнявши зобов’язання, зберіг репутацію та пішов у розвиток.

Пряма мова

Віталій Лаут: Мій основний бізнес — це інтернет. Я роблю це вже 25 років. Крім того, у мене є виробництво з металооброблення, монтаж/обслуговування ліфтів, є своя мережа платіжних терміналів. Нафтовий бізнес я розпочав у 2022 р. На початку війни стало дуже гостро питання забезпечення пальним і власного транспорту ( необхідного для забезпечення робочих процесів), і знайомі почали телефонувати з аналогічними потребами. Тому я вирішив купити бензовози і почав працювати. У 2023 р. я прийняв рішення вийти в ритейл. Оскільки на трейдингових операціях в опті через динаміку не завжди можна продати дорожче, ніж купив, то заправки дають можливість мінімізувати втрати. У мене була земельна ділянка, і я вирішив будувати АЗС. Робили все самі.

НафтоРинок: Усе самі? Адже у вас цифрова стела, елементи digital signage тощо. Взагалі без підрядників?

У мене є власний центр розроблення. Інженери з нуля розробили систему паливних карток: програмне забезпечення, системи зчитування, інтеграцію з терміналами/касами. Поки це діє для корпоративних клієнтів, але в перспективі — для всіх. На цій ділянці були відповідні дозволи, що стало визначальним, стояв старий радянський будинок, і на той час мені здавалося, що буде дешевше відновити, аніж будувати. Хоча зараз моя думка з цього приводу кардинально інша.

Але мережа починається з двох станцій…

Так, мережа починається з двох, і в мене вже є плани з будівництва нової АЗС

Це цікаво. А як загалом оцінюєте справи на місцевому ринку?

Ринок пального, як і будь-який інший, є складним. Завжди є гранди, є ті, хто працюють на демпінгу. Я переконаний, що бізнес треба будувати правильно. По суті, ми продаємо не пальне, а сервіс.

А хто вам подобається з мереж? Чи є орієнтир?

Якщо порівнювати з тими, що я бачив за кордоном, то мені більше подобаються українські. Ми пішли далі — це стосується Німеччини, країн Балтії тощо. Порівняти нашу трійку лідерів — ОККО, WOG, UPG — і, наприклад, Cirkle-K у країнах Балтії, які раніше працювали під брендом Statoil, то мені більше подобаються наші. Так, вони всі красиві на Заході, але повноцінного сервісу, як на мене, не дають. Наші більш дружні до клієнта. Якщо говорити про конкуренцію, то вона, перш за все, дає плюси кінцевому споживачеві. На мій погляд, конкуренція — це, в першу чергу, про якість. І клієнт обирає її. Звісно, якщо мова йде про приватних автовласників — фурам усе одно. Їм треба там, де дешевше, аби щось зекономити і покласти собі в кишеню.

Фури заправляються у Льоушкіна, якщо вірити інтернету.

Так, ми партнери. Ну, як партнери… Ми підключились до його партнерської програми. І заправляємо його фури, які він присилає.

А де парк бензовозів купували?

Перші три я купив у Польщі. Наступні три в Німеччині. Потім ще три в Німеччині. А потім відразу шість купив в Україні, в автодорожників. Приїхав придбати одну бочку, а взяв шість бензовозів і шість тягачів. Ще є один газовоз. На сервіс/профілактику возимо до Вишневого.

Ви в основному працюєте в дрібному гурті?

Так, по Черкасах і області. Повертаючись до конкуренції, зазначу, що конкурувати можна по-різному. Я хочу досягти рівня, при якому не доведеться демпінгувати. Бо це погана історія, яка знецінює роботу компанії. Психологія людини така: якщо воно коштує мало, то, значить, нічого не вартує. Якщо говорити про ринок пального загалом, то спочатку я думав, що «привіз–продав–заробив». Але не все так просто. Мене ніхто так не «кидав», як «кидали» на ринку пального — й українці, й іноземці. Багато нюансів.

Ваше прізвище Лаут, але назва компанії з приставкою «Мак». Щось шотландське?

Це з 2000-х, хтось сказав «МакЛаут», так і прилипло. У нас є ліцензії на цю торгівельну марку в різних видах бізнесу, крім харчового.

У вас є плани з розширення нових АЗС?

Так, почнемо будівництво в наступному році. Перша в планах — велика АЗС ресторан і як головний орієнтир — нові комплекси UPG.

Післямова

Переконайтеся на власному досвіді в гостинності та вишуканості черкаських заправних станцій, запланувавши візит на Черкащину. Поспілкуйтеся з «пістолетником» та жіночкою, що пригостить вас кавою, не гіршою за ту, що у львівської кав’ярні. Прості люди розкажуть вам набагато більше. Перевірено НафтоРинком.