Скорочення експорту російського бензину та авіапального через атаки на НПЗ загрожує дефіцитом у країнах Центральної Азії, які активно шукають альтернативних постачальників. Про це повідомляють керівники окремих країн регіону та учасники ринку, передає Reuters.
Подробиці
Паливна криза в Росії, яка охопила більшість регіонів країни, поступово поширюється на держави Центральної Азії, що значною мірою залежать від постачань російських нафтопродуктів.
У червні Росія суттєво скоротила залізничний експорт автомобільного бензину та авіаційного гасу до Центральної Азії та Афганістану порівняно з травнем. Причиною стало перенаправлення ресурсів на внутрішній ринок, де виникла нестача пального після зупинки низки великих нафтопереробних заводів через атаки безпілотників.
За словами трейдерів, країни Центральної Азії, які історично залежали від поставок російського пального, поки не змогли знайти повноцінну заміну. Найбільше проблем виникає в авіаційному секторі через високий попит з боку транзитних авіаперевізників та зростання кількості рейсів.
Попри те, що в Росії діє заборона на експорт бензину, авіагасу та дизельного пального, країни Центральної Азії формально не підпадають під ці обмеження завдяки міжурядовим угодам. Втім, навіть за наявності дозволів вільних обсягів для експорту бракує.
Пошук альтернативних джерел постачання
На тлі скорочення російських поставок країни регіону намагаються диверсифікувати джерела імпорту.
Казахстан наростив виробництво бензину та авіапального до рекордних рівнів і веде переговори про закупівлю пального в Китаї, Туркменістані та інших країнах.
Уряд Киргизстану на початку липня звернувся до Казахстану, Білорусі, Азербайджану, Узбекистану та Туркменістану з проханням допомогти забезпечити стабільні поставки бензину. Країна вже відчуває дефіцит нафтопродуктів і очікує надходження пального з Китаю та Білорусі.
Міністр енергетики та водних ресурсів Таджикистану Далер Джума повідомив, що запасів пального в країні вистачить приблизно на 60 днів. Влада веде переговори щодо імпорту з Росії, Казахстану, Туркменістану, Ірану, Іраку та Білорусі.
Падіння поставок бензину та авіапального
За оцінками трейдерів, експорт російського авіапального до Центральної Азії у червні скоротився у 13 разів порівняно з травнем — до 3,8 тис. тонн. Поставки автомобільного бензину зменшилися на 34%, до 99,3 тис. тонн.
Водночас експорт дизельного пального зріс до 237,7 тис. тонн з 167,5 тис. тонн у травні.
У червні російський авіагас постачався невеликими партіями до Казахстану, Киргизстану та Таджикистану.
Поставки бензину розподілилися таким чином: Монголія отримала 46% обсягів експорту, Киргизстан — 25%, Таджикистан — 19%, Узбекистан — 10%.
Російське жизельне пальне переважно експортувалося до Монголії (59%), Киргизстану (28%), Таджикистану (9%) та Узбекистану (4%).
За підсумками першого півріччя 2026 року російські виробники збільшили відвантаження моторного пального до Центральної Азії та Афганістану на 7% порівняно з тим самим відрізком минулого року — до 3,82 млн тонн.
У 2025 році загальний експорт бензину, дизпального та авіагасу з Росії до Центральної Азії та Афганістану зріс до 7,5 млн тонн порівняно з 6,3 млн тонн у 2024 році.
Білорусь переорієнтовує поставки на російський ринок
Поставки бензину та авіапального білоруського виробництва до Центральної Азії та Афганістану в червні скоротилися вп’ятеро — до 27 тис. тонн.
Натомість Білорусь наростила експорт нафтопродуктів до Росії до рекордного рівня. У червні до Казахстану було поставлено близько 6,6 тис. тонн білоруського авіапального, тоді як експорт бензину до регіону впав до 20,35 тис. тонн зі 132,4 тис. тонн у травні.
Власне виробництво нафтопродуктів у країнах регіону залишається обмеженим. У Киргизстані за п’ять місяців 2026 року вироблено 101,2 тис. тонн бензину та 102,8 тис. тонн дизельного пального. НПЗ Узбекистану за січень–травень випустили 502,2 тис. тонн бензину та 476,4 тис. тонн дизпального.
У Таджикистані власне виробництво залишається мінімальним: у першому півріччі було випущено лише 341 тонну бензину та 1,3 тис. тонн дизельного пального.
