23 вересня в Києві в межах виставки-конференції PROкачай АЗС 2026: FOOD&TECH відбулася трейдингова сесія за участю фахівців із закупівлі та продажу дизельного пального, бензинів, біоетанолу й скрапленого газу.
Учасники обговорили, як цінова волатильність і безпекові ризики змінюють планування закупівель, маршрути постачання та поведінку споживачів. У центрі дискусії — практичний досвід компаній, можливості подолання логістичних обмежень і умови для розвитку внутрішнього ринку пального з біокомпонентами.
Перебої у світових потоках нафти та нафтопродуктів, а також різкі коливання цін звузили можливості планування закупівель. За словами представника «АТ Енерго Трейд» Віталія Бабича, 2026 р. виявився складнішим за попередній: принципи закупівель суттєво не змінилися, проте прогнозувати їх на тривалий період стало важче.
«Якщо раніше ми могли планувати закупівлю продукту на місяць-півтора вперед, то зараз це дуже складна історія», — зазначив Бабич.
Невизначеності додають коливання не лише біржових котирувань, а й цінових поправок виробників. За час транспортування партії ринкова ситуація може істотно змінитися, що ускладнює оцінку майбутньої вартості ресурсу та умов його реалізації.
Водночас швидко перебудувати постачання заважають обмежені транспортні й інфраструктурні можливості. Представник ТД «ДМС-Трейд» Сергій Єрмаков звернув увагу на посилення безпекових ризиків, через які трейдери та імпортери уникають накопичення великих запасів. Звужується й коло судновласників, готових працювати з портами Чорного моря.
«Маємо дефіцит інфраструктурних і логістичних потужностей. Це стосується і автотранспорту, це стосується і митниці, і різних дозвільних документів», — наголосив Єрмаков.
За його словами, нарощування автомобільного імпорту потребує підготовлених до міжнародних перевезень бензовозів і водіїв, а також розв’язання проблем із бронюванням персоналу. Швидко збільшити перевезення після кількох років, протягом яких частину автопарку та водіїв не готували до роботи за кордоном, складно.
Окремо учасники зупинилися на пропускній спроможності прикордонних переходів і завантаженості залізниці. Прискорення постачань залежить не лише від можливостей бізнесу, а й від організації роботи контрольних служб та міждержавної взаємодії. Серед запропонованих рішень для автоперевезень — повернення механізму оформлення за декларацією типу ЕА безпосередньо на кордоні, який використовували у 2022-2023 роках.
У контексті обміління Дунаю та обмеженої пропозиції ресурсу на півдні обговорили доцільність перегляду обмежень щодо портів відвантаження. Ключовою тезою стала потреба в диверсифікації: доступ до різних джерел і маршрутів дозволяє швидше компенсувати перебої на одному з напрямків. Додаткові обмеження, навпаки, звужують можливості маневру в періоди ризику дефіциту.
Цінова волатильність змінила й поведінку покупців. Як зазначила керівниця відділу продажів нафтопродуктів групи Martin Богдана Кифяк, у закупівельних рішеннях зросло значення вибору моменту придбання ресурсу.
«Хочу відзначити, що справді змінилася поведінка споживачів при закупівлі», — зауважила Кифяк. За її словами, визначальним критерієм стає час закупівлі, а не лише ціна пропозиції.
Це зміщує увагу з порівняння поточних цін на рішення про те, коли саме купувати пальне. За різких коливань навіть вигідна на момент домовленості пропозиція може втратити привабливість до отримання партії, тоді як відкладена закупівля на висхідному ринку — збільшити витрати споживача.
Окремою темою стала робота з клієнтами в періоди, коли гуртові ціни перевищували роздрібні. Одним з інструментів утримання покупців учасники дискусії назвали фінансування. За таких умов значення мають не лише вартість ресурсу, а й умови оплати, які дозволяють клієнтам продовжувати закупівлі за обмежених обігових коштів.
У бензиновому сегменті розмова зосередилася на напрямках імпорту та змінах попиту після переходу на пальне з біоетанолом. За оцінкою Бабича, основні обсяги бензину надходять через польський кордон. Привабливість цього напрямку визначають нижча вартість ресурсу, ширший вибір пропозицій і доступних обсягів, а також безпекові умови. Під час вибору постачальника компанії одночасно оцінюють закупівельну ціну, витрати на логістику, швидкість доставки та наявність потрібної партії.
Покупці насамперед зацікавлені в готовому А-95-E10, тоді як А-95-E0, за словами Бабича, фактично перетворився на сировину для подальшого змішування. Преміальні А-98/100, на його думку, залишатимуться нішевими: висока вартість стримує попит і не створює передумов для суттєвого нарощування постачань.
Перспективи українського виробництва біоетанолу окреслив комерційний директор біоетанольного бізнесу Vitagro Energy Костянтин Кирпач. За його словами, виробники залишаються переважно орієнтованими на зовнішні ринки, а квоту на безмитні постачання до ЄС обсягом 125 тис. т було вичерпано вже у вересні.
Водночас виробничі потужності в Україні зростають, а у 2027 р. очікується поява нових виробників. Якщо європейська квота залишиться незмінною, Кирпач припускає її вичерпання вже в першому півріччі наступного року. Це посилить конкуренцію між експортерами та підвищить значення внутрішнього ринку.
«Ми сподіваємося на лібералізацію законодавства щодо біоетанолу, зокрема на спрощення процедур його обліку та змішування з бензином безпосередньо на території України», — зазначив Кирпач.
У Vitagro Energy наголошують: український біоетанол уже постачається до ЄС, де його використовують європейські НПЗ, тоді як Україна імпортує готовий бензин із біокомпонентом. Розвиток змішування всередині країни дозволить розширити використання власної продукції, зменшити залежність від імпорту готових сумішей та залишати більше доданої вартості в Україні. Для цього поряд з інвестиціями в інфраструктуру потрібні нормативні умови, за яких виготовляти E10 на внутрішньому ринку буде просто та економічно доцільно.
Під час сесії представник Latvijas Propāna Gāze також представив огляд потоків постачання американського пропану до Європи та можливостей забезпечення українського ринку ресурсом. Компанія висловила готовність до співпраці з українськими учасниками ринку.
Попри відмінності між сегментами, дискусія окреслила спільні потреби паливного бізнесу: диверсифікацію постачань, усунення логістичних обмежень і спрощення регуляторних процедур. В умовах цінової волатильності та безпекових ризиків можливість оперативно змінювати маршрути й умови закупівель залишається важливою для стабільного забезпечення українського ринку пальним.
