Почну з доповіді. Мене звати Володимир Дольник, журналіст НафтоРинку, але з лютого 2022 р. знаходжусь в лавах ЗСУ. Цей текст був ініційований редакцією НафтоРинку і уявляє собою коротку рефлексію на події миру і війни, події в яких живемо і вмираємо, а так само події в яких можливо колись опинимось, якщо Сили Оборони будуть знекровлені. Перші дзвіночки вже пролунали. Але, наразі, уважно читайте, та уявляйте.
Ніколи знов
Отже, давайте уявимо, що Сили Оборони не витримали тиск наступу ЗС РФ і відбулось каскадне обвалення фронтів. Командирів вбили, солдати розбіглись, браві червономорді «освободітєлі» на жигулях та обварених БТР майже без бою заходять в великі міста, захоплюють промисли, заводи та… АЗК з digital стелами. Крадуть з останніх кавомашини WMF, за звичкою демонтують унітази Grohe з сушарками Franke, допивають запаси одеського коньяку, доїдають останній мільйон сосисок Mr.Grill.
Це кінець Незалежної України і початок великого терору. Всюди грає «Шаман» і «Любе», по телебаченню ОРТ з КВНом - переваги окупаційного режиму відчувають всі. Хтось відчув фатально і одразу, як в Бучі, хтось також летально, але після відсидки у підвалах та іншого роду фільтраційних таборах, на кшталт «Чорнокозково» часів демонтажу Чеченської Республіки Ічкерія. Десь через два тижні, а може й раніше в Україну з метою стабілізації і перехоплення контролю над ключовими активами відряджаються групи менеджерів з російських компаній.
Як росіяни розділять українську нафтогазову галузь
Якщо говорити про ПЕК, то першими прибудуть делегації «Газпрому» та «Роснєфті» аби взяти під контроль інфраструктуру, що належить Групі Нафтогаз. Мета – швидко перезапустити газопровід «Урєнгой-Помари-Ужгород». Представники словацького Уряду на чолі з прем’єр-міністром Фіцо в урочистій обстановці усміхнено фотографуються з Міллєром на фоні пофарбованої ділянки магістрального газопроводу.
Міллєр у своїй промові згадує подвиг російських десантників під час операції «Труба» в районі Суджі Курської області. Словаки з серйозним обличчям підмахують головою в знак згоди. В цей самий час на угорському кордоні йде спільна нарада, щодо посилення співпраці між російськими постачальниками сирої нафти та компанією MOL, делегацію якої з урядової сторони посилює Міністр Закордонних справ Сійярто. В нього на обличчі та сама російська посмішка.
Другою хвилею пішли менші за впливом компанії: «Сургутнафтогаз», «Татнєфть», «Лукойл», НОВАТЕК, а також в рамках гуманітарної місії «Білоруснафта». «Татнєфть» зайшла на Кременчуцький НПЗ, як давно мріяла – прислала синків місцевих топменеджерів, які в режимі «слишишишти» ганяли інженерів заводу в Київ аби ті купляли їм туалетний папір виключно французьких марок, як вже колись було.
«Білоруснафта» забрала активи ДТЕК Нафтогаз і родовища «Укрнафти»/«Укргазвидобування» в Чернігівській/Сумській областях. «Так оно всегда было нашим, мы там работали» - заявив президент Лукашенко, перебираючи картоплю.
Письменник-фантаст Андрій Закревський повернув собі статус представника білоруського підприємства «Фідмаш» в Україні, яким був до війни. Аби на його конференції у Львові приїздили за його словами «лучшие специалисты на Земле» - білоруси, компанію «Newfolk» довелось перейменувати в «Новые люди».
Кацапи чомусь вирішили поступово інтегрувати українську газову галузь, тому УГВ зберігла свою структуру на перший час. Ба більше, було вирішено поставити на голову українця, який би гарно говорив, але виконував те, що йому скажуть, фунта. Коли обирали керівника вибір впав на Олега Прохоренка. Колегії офісу «Газпрому» в Санкт-Петербурзі сподобалась фішка Олега Васильовича з приписками неіснуючих обсягів видобутку природнго газу. «Хорошие показатели - это то что любит руководство. Да и с китайскими компаниями он славно ладит. Пусть собирает свою старую звездную команду», резюмували в Пітері, місті алконавтів та чекістів.
Але глобально всім стало зрозуміло: видобутком газу в Україні займається «Газпром», контроль за потоками нафти лишили за «Роснєфтью», яка відновлює роботу Лисичанського НПЗ. Особисто Сечін вмовляє Вагіта Алєкперова разом перерізати червону стрічку на Шкодовій горі, коли на Одеський НПЗ була поставлена перша тисяча тон російської нафти за останні 10 років трубопровододом «Укртранснафти». ЇЇ наказом за підписом закодованого від алкоголю на тиждень не більше Дмітрія Мєдвєдєва приєднали до гіганта «Транснєфть». Другим наказом Дмітрій Анатоліч скасував обов’язкове додавання біоетанолу в бензини: «Вы с ума сошли водку в бак заливать», написав резолюцію на проєкті наказу голова російського уряду.
Прапори АЗС в окупації
Видобувні активи поділили доволі швидко, складніше було із заправками. Ретроспективно складається враження, що ділили, як могли, в тому числі по кольору – жовті, умовно, «БРСМ-Нафта»/KLO/MOTTO/OLAS пішли в «Роснєфть», а сині, умовно «Укрнафта», BVS, всі станції «Привату» тощо - в «Газпром-Нєфть». Червоні та чорні – очевидно «Лукойл».
Всі зелені, а це не менше тисячі АЗС, випросив у старших московитів картопляний фюрер, забезпечивши таким чином збут всього пального, яке виробляється на Мозирському НПЗ. Бацька наказав на цих АЗС відновити «історичний» бренд БНК на трасах та містах. З Гомелю на роботу до Києва їздять Андрій Федорович та Сергій Каморніков.
Своє кіно знімають вже відомі в Україні персонажі. Видно для антуражу вдягнений в російський піксель Віктор Медведчук зриває букви ОККО з фризу заправки на Столичному шосе Києва, внизу тримають йому драбину Петро Белз та Нісан Мойсеєв. З багажнику автомобіля «Побєда» дістає золоті букви GLUSCO Оксана Марченко, пряма трансляції через супутник «Союз» намагається передати чітку картинку сліз радості на її очах. Ведучий ефіру оголошує про історичне відновлення поставок російського дизпального «на Украину» трубопроводом. Від радості перед телевізором плачуть навіть оператори установки гідроочистки Саратівського НПЗ.
Менших ритейлерів, особливо по півдню забирали фірми афілійовані з благодійним фондом імені Ахмата Кадирова. Правда, кадирівцям довелось пободатись з «історичними» кримчанами - TES та ATAN, які розгорнули діяльність в окупованій частині Запорізької області ще у 2022 р., вивішуючи свої прапори на віджатих заправках українських бізнесменів.
А що буде з людьми?
Хтось з «українців» звичайно, працював, як працював – їх чомусь не чіпали. Власники поїхали за кордон, а місцевим розказували про необхідність продовжувати роботу в окупації для підтримки своїх працівників, що не виїхали. Але, доля цих бізнесменів-колаборантів теж була сумна.
Український уряд в екзилі тримав під контролем тисячі ДРГ груп з представників ГУР МО, СБУ, ССО, що продовжували діяти в окупації. А ще більше було неконтрольованих – лісові брати в умовах міста.
Криваві жнива
Це радше були операції з витягнення закордон цінних українських фахівців та їх сімей, вивіз матеріальних та культурних цінностей і ліквідація зрадників. Звичайно, були диверсії проти окупаційної влади. Когось з колаборантів підірвали в машині, когось знищили дроном прямо в центрі Монако, а когось в стилі камікадзе – просто вистрілом в обличчя. Диверсант загинув, але забрав життя зрадника. Ті хто не мають держави, не мають кордонів, а значить обмежень, що накладені міжнародним правом. Це були криваві жнива в усіх сенсах – удари не для перемоги, але помсти. Зрештою, колаборантів, що мали вагу, переважно було ліквідовано. Але, з роками, опір згасав поки не зник.
Чому важлива допомога війську
А чого взагалі такі сценарії треба описувати? А для того, що ситуація на фронті непроста. В частинах закінчується піхота, в частинах не вистачає ресурсів. Ви скажете гроші ж виділяються, ми ж платимо податки? (Зал аплодує: Боже, вони платять податки!). Я скажу так: ці кошти закривають вузлові потреби, хоча й не всі. З власного досвіду. Автор цього ессе служить в армії в одному батальйоні інженерних військ вже четвертий рік. За цей час проведено угод з залучення зовнішнього фінансування з постановки на баланс майна орієнтованою вартістю в 13-14 млн грн. І дайте нам стільки ж – буде мало.
Ми РЕБи купимо не тільки на важку техніку, але й на кожний джип, придбаємо евакуаційні набори РЕБів, щоб екіпажі після підривів на мінах могли відходити з меншим ризиком. Машини відремонтуємо, а краще нарешті купимо нові. Кожному по дробовику дамо (навіть не питайте для чого). Радіостанції паралельні візьмемо, скажімо «Химери», спектрометри всякі модні, типу «Чуйка». А ще, а ще, а ще…
Головна мета - зберегти людей, виграти війну.
Це не я один такий вумний. Є купа офіцерів, що шукають гроші, та інші активні бійці, що не чекають подачок зверху, але пробують діяти і реагувати в моменті. Але, нам завжди не вистачає. Вірте, що кінця і краю нашим потребам немає. Але, всіх хто помагає я люблю і ціную – просто я не пишу про це – адже, краще аби назви Ваших компаній не фігурували в публічному полі, аби менше ворог знав, хто, що і як. Але, ніхто не забутий, ніщо не забуте (встаю, кланяюся, тисну руку та крєпко обіймаю).
Що не так із зборами для ЗСУ
Не хотілось би нікого журити, а тим більше лякати страшними сценаріями, що можуть нас очікувати, але нещодавно став учасником доволі прикрої ситуації зі збором коштів для двох бригад ЗСУ. Одна моя, рідна - інженерна, інша - Геннадія Кобаля, 128 окрема гірсько-штурмова бригада.
11:56 / 5 березня, 2025Планували зібрати кошти на транспорт та омріяні евакуаційні набори для екіпажів техніки розгородження (по умовно 10 індивідуальних блоків одноканальних РЕБ+радіостанція з GPS трекером, що потенційно стійка до дії РЕБ). Це зараз треба, тому, що активне використання дронів на оптоволокні призводить до майже гарантованого ураження машин ( а наші машини роблять проходи під час наступів/відступів тощо). І ми виходимо з гіпотези, що машини більше ніж є зараз захистити ми не зможемо, а ось екіпажі, не просто можемо, але мусимо. Знову ж таки, виходимо з гіпотези, що дрони на оптоволокні коштовні і не будуть використовуватись для полювання за кожним бійцем.
А Геннадій Кобаль шукав, хто би крім його редакції закрив потреби в пікапах і мінометах (!) для своєї батареї, бо на їх ділянці зараз наступ ворога. На першу машину для підрозділу Геннадія, ми частково зібрали – вклали 400 тисяч гривень (не машина, а мєчта в фарбі «Раптор»), але самий красивий автомобіль ЗСУ був знищений вже 4 квітня на першому бойовому виїзді. Зараз, на останні гроші купуємо інший. Що, зрештою, гірко, але терпимо.
11:39 / 4 квітня, 2025НафтоРинок після тривалої паузи якраз оголосив захід, який відбувся 3 квітня в Києві - Б2Б Зустріч 2025, куди ми з Геннадієм й спланували відпустку/відрядження. На заході були присутні представники всіх заводів з виробництва біоетанолу, 85% власників всіх мереж АЗС України, виробники та імпортери 96% бензину та представники влади. «Жирно – треба їхати, бо грошей дуже треба», - кажу командиру. Заодно обійдемо офіси постачальників необхідного нам майна. Але нас очікувало фіаско.
Так, ми майже не готувались, з призами, аукціонами, співами і танцями, аби розважити шановну публіку і вициганити свіжу копійку. Зрештою, ми не клоуни, аби готуватись (ми так себе позиціонуємо, бо бути клоунами якось не солідно), і не убогі біля церков, що збирають по парі гривень в ящик (командир сказав, що теж не солідно, треба шукати інші методи). Звичайно, у нас не служать зірки, що надихають, і немає реклами по всій Україні (старорежимна частина, ми в таких категоріях навіть не мислимо). Але, мені до вподоби – це чесно…. Інженерні Війська України (співається в гімні Інженерних військ). Ми шо… мазута, побєліть-покрасіть, прорвати фронт (читай інженерні загородження ворога в умовах загальновійськового бою – це як хтищ-бдищ, бах, ах, а потім іде десант) або навпаки запечатати, щоб ніщо і ніколи. Немає у нас відео зі знищенням С-300, або груп піхоти, або крейсера «Москва» на крайній випадок. Ми цього не робимо. Інакше кажучи, інвестувати для піару в наш підрозділ не вигідно з точки зору PR донатодівця. Взагалі Інженерні війська – це для естетів, хто знає і цінує. Переважна більшість обивателів до сих пір думає, шо ми або бараки будуємо, або рельси прокладаємо. І нема сил вже пояснювати, що це взагалі інше. Але, у нас є і сильні PR позиції також – ми здатні зробити самий великий вибух в ЗСУ використовуючи штатне озброєння. Вибух буде більший ніж від Точки-У, і всіх балістичних ракет. Така міні-ядерка. І всі навколо такі: у-у-у-у-у, а-а-а-а-а-а. Відео вибуху показали на супервеликому екрані в прайм-тайм заходу шановним топ-трейдерам ринку, але їх не вразило. Кажуть - гівно, а не вибух.
По завершенню одноденної зустрічі з 350+ учасників ми зібрали 148 тис. грн. З них – 70 тисяч гривень – внесок журналістів, все інше спільний внесок власників спиртзаводів і трейдерів з ринку світлих нафтопродуктів (ринки на більше ніж 400 млрд грн по року (!)). Список учасників публікувати не буду. Ми, звичайно, дякуємо. Дякуємо. Але, можу помилятись, хоч і не рахую маржу з проданого літра кожного окремого учасника заходу, але, як мінімум, вважалось, що подібні аудиторії мають збирати мільйони гривень. Це база логіки здорової людини.
Ще про піар заправок
В цей же день я ходив в готель Intercontinental на форум PRNext, у якості запрошеного експерта національного конкурсу, що оцінював репутаційні активності нафтових компаній у сегменті ритейл (переважно мережі АЗС) у 2024 році. Оцінку робив у лютому, якраз перебуваючи на Донбасі, на Покровському напрямку – непогана локація для першої в житті туристичної поїздки в Донецьку область. Зрозуміло, що була специфічна призма та критерії виставлення оцінок, можливо не об’єктивна, але звернулись до мене, вважаю, у влучний момент.
За моїми оцінками першою була «Укрнафта», друга ОККО, третя WOG. Мене хтось переголосував - переміг WOG, з чим я їх щиро вітаю. У мене при оцінці був один критерій – внесок в армію. Неможливо зараз позиціонувати себе в ринку, якщо ти не підтримуєш армію, або робиш це смішними подачками для бідних. Reels про їжу, відкриття нового АЗК з сонячними панелями, поштомат на станції, то все модний піар – все суєта суєт. Хочете, вижити серед смертної любові – інвестуйте у військо і звітуйте, або не звітуйте, якщо боїтесь, але знайте, що якщо не буде сценарію, з якого я почав цей текст, то після завершення війни, буде кропіткий аналіз хто, що і як. Бо, не буде такого, що одні в строю, і уже на четвертий рік на стіну лізуть від проблем, стресів, втрат, потреб, холоду і хвороб, а інші живуть в режимі «Зробимо Reels про хот-дог», бо ми платимо податки. Так не буде. Але, якщо не спам’ятаємось, то у ваших карпатських побудованих під час війни готелях вже скоро будуть відпочивати Міллєр з Фіцо…
Ми стурбовані результатом
Отже з Києва в частину я їхав з командиром, з плюшками від редакції (таки купили тестові РЕБ і радіостанції) та важким післясмаком від заходу. Я навіть, в рамках «совпадєнія», попав в госпіталь з астмою. Оце лежу, капаюсь, пишу текст. Справедливості заради відзначу, що війна більше об’єднує, ніж роз’єднує. Мені на потреби батальйону на рахунки благодійних фондів одночасно буває заходять кошти від колишнього та поточного редактора НафтоРинку, від поточних та колишніх менеджерів «Укрнафти», які по ідеї в конфронтаційних відносинах. Холод і жара, чорне і біле, зелене і синє… всі і вся об’єднуються, аби бити одвічного ворога України. Але, хлопці і дівчата, зібрати 148 тисяч, з яких половину грошів дали журналісти… це звичайно іспанський сором. Це, фіаско, братан. Так не переможемо.
Будуйте нову філософію нафтогазових компаній
Не знаю, проведіть нараду в своїх скляних офісах, обговоріть нашу публікацію і сценарії. Робіть, негайно робіть висновки, панове комерсанти. Допоможу з базовими тезами наради:
Теза №1 - власникам.
Ви півжиття віддали на побудову вашого бізнесу, не спали, не їли, будували, купували і продавали, втрачали і розвивались. Почитайте сценарій, та знайдіть свою мережу/свої свердловини в ньому. Аби не прийшла думка «Якого біса в мене все забрали кацапи», приміть за БАЗУ постійно допомагати війську. Припустимо, виділяйте 10-20% прибутку на шефство над якоюсь бригадою. Не гривня з літра преміального пального, на який ви спеціально задрали до акції ціну на три гривні, ні, це не гарно. Просто щомісяця переказуйте гроші. Ви власник, Ви все можете втратити, тому не жалійтесь на високі податки і гордіться, що ви їх усі сплачуєте. Росіяни не прийдуть з вами торгуватись за ту гривню з літру і точно не перевіряти розмір податків в літрі проданого пального - це все суєта. Вони йдуть сюди все забрати, гвалтувати, вбивати.
Теза №2 - топ-менеджерам.
Ви дорого продали свої мізки та вміння власникам бізнесу. Гроші в сейфі не врятують ваше життя, коли по вашому місту розтараканиться російська десантура. Повірте, кожне ваше тринь на мобілці (переказ коштів на Фонди) після зарахування зарплати - це ваш вклад в баланс добра у всесвіті. Підтримайте нас добрим словом та добрим донатом для збереження наших життів та нашого спільного дому. Ви ж реальний економічний фронт.
P.S Чекаю призначення нового керівництва Нафтогазу. Після звільнення Вітренко і призначення Чернишова вся робота та архітектура підтримки армії, була, за моїми оцінками, завалена. Не стверджую, але маю весь набір підтверджуючих ознак. Чому так сталось, не знаю. Але, будемо розбиратись, як буде змога. Мова не про всю групу, але точно про керуючу компанію, той самий НАК, і АТ «Укргазвидобування». Ви можете більше, колєгі.
P.P.S В рамках CSR робіть зміни в бюджетах. Представники топ-компаній регулярно приходять на різного роду заходи. У кожного має бути картка з сумою. Збори зараз всюди – прийшов Ваш працівник, якийсь директор напрямку на публічний захід з будь-якої тематики, відбувся збір – компанія в його особі задонатила умовно 100 тисяч. Ви написали про це в соціальних мережах, а ми лайкаємо і внутрішня повага до Вас росте. Так закалявся Lovemark.
Як допомогти війську
Редакція консалтингової компанії просить долучитись до збору коштів, який виконується через партнерський БФ Лазар:
1. Для компаній платіж за реквізитами
Код одержувача: 41464183
Назва банку: АТ КБ «ПриватБанк»
IBAN: UA113052990000026000000128628
Контактна особа: Вікторія Клочко +380 63 960 12 95
