Питання якості пального на АЗС вельми актуальне для України, що підтвердять чи не всі водії. Пальне, що не відповідає стандартам якості Євро-5, досі потрапляє в баки автівок. Про це свідчать результати останніх досліджень Інституту споживчих експертиз. Інститут упродовж певного часу відібрав зразки пального на АЗС відомих і не дуже мереж, які працюють у різних цінових сегментах. У серпні Інститут проаналізував якість дизпального (ДП), а в жовтні — бензинів, доступних на вітчизняному ринку. Із 11 зразків «дизеля» один виявився некондиційним за показником частки сірки, яка в рази перевищувала норму, однак продавався на АЗС мережі-дискаунтера. У жовтні Інститут проаналізував ситуацію в бензиновому сегменті: з 13 зразків, відібраних на АЗС, що працюють в нижньому ціновому сегменті, три не відповідали стандартам (теж за вмістом сірки). Тому якщо справдяться прогнози щодо повернення популярності бензину через зниження на нього акцизу (тобто зниження ціни), українського автомобіліста можуть чекати неприємні несподіванки…

Великі українські мережі АЗС вимушені приділяти контролю якості пального дуже багато уваги, адже навіть одна помилка може похитнути віру клієнтів у якість, що в умовах високої конкуренції є недопустимим. Своїм досвідом з НафтоРинком поділилася мережа Shell, яка не залишає пальне без нагляду від заводу до баку автомобіля.

Від НПЗ до нафтобази

«Перед тим як відпустити партію пального, НПЗ робить контрольну перевірку, і лише після неї видає паспорт якості із зазначенням всіх фізико-хімічних показників продукту. Shell співпрацює тільки з тими виробниками, які мають хорошу репутацію на ринку, і в якості нафтопродуктів яких ми не сумніваємося, — розповідає Роман Тимофтей, директор з матеріально-технічного постачання. — Наразі бензин і дизпальне для своєї брендової лінійки ми придбаваємо саме в таких виробників».

А послідовність «маршруту» енергоресурсів від виробника до клієнта така. Коли НПЗ відвантажує пальне в цистерни, їх опечатують і відправляють залізницею на нафтобазу. На кожній станції такі вантажі оглядають співробітники воєнізованої охорони (ВОХР) Укрзалізниці. Крім того, «Альянс Ойл Україна» (оператор мережі АЗС Shell) співпрацює з приватними охоронними компаніями, які беруть вагони під охорону на території України. Зокрема, вони контролюють налив на Кременчуцькому НПЗ, перевіряють кількість вантажу рівнемірами-аналізаторами на прикордонних залізничних станціях. Також у кабіні машиніста локомотиву чи автомобільним транспортом приватні охоронні компанії можуть супроводжувати вантаж на потенційно найбільш ризикованих ділянках. По прибуттю вагонів на нафтобази вони приймають цистерни разом із представниками «Альянс Ойл Україна». «Це робиться, щоб виключити можливість стороннього доступу до цистерн», — пояснюють у Shell.

При прийомі партії пального на нафтобазі цистерни оглядають, перевіряють цілісність пломб, після чого визначають, чи відповідає фактичний обсяг нафтопродуктів зазначеному в документах. Наступний крок — відбирання зразків та їх аналіз. Якщо ключові показники в нормі, пальне зливається в резервуари для зберігання.

Від нафтобази до АЗС

На нафтобазі якість пального перевіряється мінімум двічі: під час приймання і при зливі в бензовози. «За нашими правилами, при наповненні автоцистерни на нафтобазі з кожного відсіку відбирається проба пального, проводиться візуальний огляд, вимірюється щільність і температура продукту», — далі розповідає Роман Тимофтей. — Кришки люків автоцистерни і зливні патрубки опечатуються одноразовими пломбами». Номери пломб і результати аналізу заносяться в супровідні документи — у товарно-транспортну накладну. До речі: на всіх транспортних засобах встановлено GPS-обладнання для стеження за пересуванням машин у режимі реального часу. По прибуттю бензовоза на заправку оператор станції перевіряє наявність і цілісність пломб, звіряє їхні номери, контролює відповідність обсягів нафтопродуктів.

Лабораторія на колесах

Для того щоб контролювати якість пального безпосередньо на АЗС, використовуються спеціальні мобільні лабораторії. Вони можуть прибути для на будь-яку АЗС у будь-який час, відібрати зразки й зробити аналіз. Це внутрішній моніторинг, який є не обов’язковим (за законом), але став системною нормою для Shell в Україні.

Shell використовує таку лабораторію з червня 2009 року. Її розробила компанія «Хімлаборреактив» на базі мікроавтобуса Ford Transit на замовлення мережі Shell. Було встановлено таке обладнання, як «Спектроскан» (вимірює частку сірки в бензині і ДП), Miniflash (визначає спалах в закритому тиглі для ДП); УТФ-70 (визначає граничну температуру фільтрації в ДП — це показник, найважливіший для холодної пори року). А серце мобільної лабораторії — прилад ERASPEC. Завдяки інфрачервоному просвічуванню він дає можливість отримувати чимало інформації: визначати щільність, цетанове число, вміст ароматичних вуглеводнів у дизпальному та понад 15 показників бензину, включаючи октанове число, вміст бензолу, ароматичних домішок та ін. Згідно із законодавством, аналізи пального в мобільній лабораторії здійснюють представники третьої сторони — компанії «Інспекторат Україна» (Bureau Veritas Group).

Функція мобільної лабораторії — забезпечити максимальне охоплення й оперативність аналізу нафтопродуктів та мінімізувати витрати на його проведення. Тому було визначено завдання: щомісяця інспектувати всі заправки й нафтобази ТОВ «Альянс Холдинг», які представляють бренд Shell в Україні. Для цього необхідно було оптимально організувати роботу цієї мобільної лабораторії. Наразі вона працює за такою схемою: прибуває на базову заправку, де підключається до стаціонарної електромережі, і починає аналізувати зразки. У цей час її працівники на іншому автомобілі відбирають проби на АЗС та нафтобазах, розташованих в околицях, та оперативно доставляють їх у лабораторію. Завдяки такій організації забезпечується висока продуктивність роботи. На піку мобільна лабораторія Shell може обробити за робочий день зразки з 20 різних точок (тоді як переїжджаючи з місця на місце — лише двох-трьох станцій).

Для охоплення всіх регіонів України мобільною лабораторією Shell складено оптимальний маршрут, який мінімізує витрати на переміщення між базовими АЗС. Крім основного графіка, лабораторія здійснює й позапланові виїзди, коли, приміром, на гарячу лінію компанії надходять скарги (що трапляється вкрай рідко) споживачів на якість пального конкретної АЗС чи колонки. Усього в роботу мобільної лабораторії залучено трьох фахівців: два лаборанти на основному автомобілі й один фахівець на допоміжному. На охоплення кожного з регіонів країни лабораторії достатньо від одного до трьох днів, залежно від кількості об'єктів.

У разі, коли пальне не відповідає стандарту хоча б по одному з ключових показників, його зразок негайно передається в одну з незалежних стаціонарних лабораторій для додаткової перевірки. До отримання її результатів реалізація такої партії нафтопродуктів на АЗС призупиняється. Якщо стаціонарна лабораторія підтверджує невідповідність якості пального, ухвалюється рішення про його повернення постачальнику або приведення показників до норми. Якщо ж результат аналізу мобільної лабораторії не підтверджується, продажі пального відновлюються у штатному режимі.

Утім, як розповідають у Shell, завдяки перевіркам нафтопродуктів на всіх етапах їхнього шляху від НПЗ до «пістолета» мобільна лабораторія вкрай рідко виявляє на АЗС пальне з відхиленнями від норми будь-яких показників. «Існуюча система контролю якості на всіх етапах поставки й реалізації пального дає нам змогу пишатися, що на наших АЗС продаються нафтопродукти найвищої якості, наприклад, такі як преміальне пальне Shell V-Power із технологією Dynaflex», — додає Роман Тимофтей.

Як розповів старший лаборант мобільної лабораторії, головний технолог в спільному проєкті «Інспекторат Україна» та Shell Володимир Шифрін, за весь час його роботи скарги споживачів на якість пального перевірками не підтвердилися. На думку фахівця, це може свідчити про ефект так званої останньої заправки: це коли вищою якістю пального споживач прагне компенсувати власну неперебірливість у виборі АЗС при попередніх заправках пальним. «Для мене зайвим підтвердженням високої якості нафтопродуктів від Shell є робота самої мобільної лабораторії, — констатує Володимир Шифрін. — Із 2009 року мікроавтобус лабораторії за умовами контракту заправляється лише на АЗС компанії (спочатку це був євродизель, а потім перейшли на V-Power). Він «накатав» по дорогах України майже 400 тис. км (!) і ніколи не мав проблем з паливною системою».

Європейська якість

За словами представників компанії «Інспекторат Україна», за останні п’ять років у мережі Shell міцно закріпився стандарт Євро-5, і проблем з якістю пального просто немає. За результатами перевірок, основні показники нафтопродуктів, що продаються на АЗС компанії, відповідають цьому стандарту і навіть перевершують його! Як зазначається в останньому дослідженні Інституту споживчих експертиз, бензин А-95 на станції Shell мав октанове число 96,5, уміст сірки — 7 мг/кг (норма — 10 мг/кг) та частку ароматичних вуглеводнів 28,5% (норма — не більше 35%).

Зауважимо, що багаторівневий контроль якості запровадила більшість потужних гравців роздрібного ринку, тому виявилося, що проблема некондиційного пального сьогодні стосується переважно заправок, які працюють в найнижчому ціновому сегменті.