Сербія спрямує 5 тис. тонн дизпального з держрезервів на ринок через скорочення імпорту та логістичні проблеми на Дунаї, повідомляє Reuters з посиланням на заяву міністерки енергетики країни Дубравки Джедович Ханданович.
Подробиці
За словами Ханданович, Сербія продасть близько 5 тис. тонн дизельного пального з державних резервів для подолання нестачі, спричиненої скороченням поставок через війни в Ірані та Росії.
Війни суттєво порушили глобальні поставки дизпального, через що мільйони барелів на добу залишаються заблокованими на Близькому Сході та в РФ, запаси скорочуються до історичних мінімумів, а ціни досягають рекордних рівнів.
«Тому ми вирішили вивести на ринок частину запасів дизпального — близько 5 тис. тонн із державних резервів», — заявила Джедович Ханданович. За її словами, у жовтні очікується дуже високий рівень споживання — близько 205 тис. тонн.
Міністерка зазначила, що сербські компанії припинили імпорт дизпального через високі ціни. Водночас логістичні витрати залишаються високими через низький рівень води в Дунаї.
У серпні імпорт пального до Сербії через Дунай становив лише 25–30% від запланованого обсягу. Рекордно низький рівень води в Дунаї в Угорщині, Сербії та Румунії призвів до того, що баржі й танкери завантажують лише на 30–40% від їхньої звичайної потужності.
Дизельне пальне також виробляє сербська компанія NIS на НПЗ у Панчево на півночі країни. Потужність підприємства становить 4,8 млн тонн переробки сирої нафти на рік.
У серпні Міністерство енергетики зобов'язало NIS збільшити добовий обсяг переробки нафти з 9,5 тис. до 13 тис. тонн, а також виділило 23 тис. тонн пального з оперативних запасів для інших постачальників на ринку.
NIS у четвер повідомила, що подала заявку на нове виключення із санкцій США для продовження роботи після 30 вересня, коли завершиться термін дії чинного дозволу.
Новий дозвіл дасть змогу NIS, яка забезпечує до 80% сербського ринку, продовжити імпорт сирої нафти.
NIS заявила, що «нормальна робота нафтопереробного заводу та стабільне постачання ринку мають вирішальне значення для підтримання енергетичної стабільності» Сербії.
«Газпром нефть» і «Газпром» разом володіють 56,16% акцій NIS, Сербії належить 29,9%, решта акцій перебуває у власності міноритарних акціонерів і працівників.
Нагадаємо, у жовтні минулого року Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) запровадило санкції проти NIS у межах обмежень щодо російського енергетичного сектору. Вашингтон також вимагав від російських акціонерів NIS — «Газпром нефть» та «Газпрому» — продати свої частки в компанії.
З тих під санкцій США багато разів відкладали дію обмежень щодо NIS, а НПЗ продовжує працювати.
