Російські регіони поблизу Москви можуть стати новим осередком паливної кризи після серії українських ударів по ключових НПЗ, передає The Moscow Times.
Подробиці
За тиждень із 19 до 25 вересня ситуація з пальним у Калузі різко погіршилася, свідчать дані сервісу «ГдеБенз», проаналізовані німецьким економістом Янісом Клюге. Про це він написав у мережі X.
У місті з населенням близько 300 тис. осіб закриті 40% АЗС, тоді як тижнем раніше майже 80% станцій продавали бензин без перебоїв та черг.
Зараз на кожній п’ятій АЗС утворилися черги. Були випадки, коли за бензином одночасно стояли понад 100 автомобілів.
Із 23 вересня Калузька область повернула продаж пального за парними та непарними днями залежно від першої цифри реєстраційного номера автомобіля.
«Ознаки стресу», за словами Клюге, також спостерігаються в Тулі та Рязані, де на 40% АЗС бензину немає або за ним стоять черги. Крім того, погіршилася ситуація у Владимирі.
Удари по НПЗ
У вересні три ключові нафтопереробні підприємства, що постачають пальне до російського столичного регіону, зупинили виробництво після ударів безпілотників. 6 вересня було зупинено Рязанський НПЗ, 17 вересня — «Ярославнефтеоргсинтез», а 20 вересня — Московський НПЗ «Газпром нефть».
Серед російських міст із населенням понад 1 млн осіб найнижча доступність пального, за даними «ГдеБенз», спостерігається в Нижньому Новгороді. Розташований у місті НПЗ «Лукойла» зазнав атаки 26 серпня та зупиняв виробництво. За даними джерел Reuters, завод працює на зниженій потужності.
У Санкт-Петербурзі, де на початку місяця після удару по НПЗ у Киришах утворилися багатокілометрові черги на АЗС, ситуація з бензином покращилася. Станом на 25 вересня понад 80% заправок у місті були відкриті та працювали без черг.
Загалом у вересні вісім російських НПЗ припинили роботу через українські атаки, зазначає The Moscow Times. Окрім підприємств поблизу Москви, переробку нафти зупиняли «Пермнефтеоргсинтез» «Лукойла», Куйбишевський НПЗ «Роснефть», Новошахтинський завод нафтопродуктів, а також Сизранський і Саратовський НПЗ.
Протягом перших восьми місяців російські НПЗ зазнавали атак безпілотників у середньому раз на три дні. За підрахунками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), з 32 великих російських НПЗ ударів уникнули лише п’ять, усі вони розташовані у Східному Сибіру або на Далекому Сході — за 3500–6500 км від кордону з Україною.
