Ринок автогазу Казахстану помітно пожвавився в останні кілька років. Девальвація тенге, що відбулася протягом 2015 року, змусила багатьох казахстанських водіїв задуматися про більш дешеву альтернативу бензину. За даними сайту Investing.com, в січні 2015 роки за американський долар давали 183-184 тенге, а в січні 2016-го курс піднімався до 380 тенге за долар. Пізніше валюта Казахстану зміцнилася, проте залишається досить волатильною. У жовтні поточного року вона котирується на рівні 335-345 тенге за долар.

В цілому в Казахстані низькі ціни на паливо. Так, вартість літра бензину коливається навколо позначки $0,5/л, що в два рази нижче, ніж в Україні, і майже в три рази нижче, ніж в країнах Західної Європи. Зараз бензин А-95 у великих мережах АЗС Казахстану, таких як «КазМунайГаз», Sinooil, Royal Petrol, коштує 162-164 тенге/л, тобто менше півдолара за поточним курсом. І все ж споживач, який звик до низьких цін, сприймає їх як даність. Та й рівень добробуту населення Казахстану не такий високий, як, скажімо, в США, де всі їздять на дешевому бензині і навіть не думають про якусь альтернативу. У Казахстані, мабуть, є частка споживачів, що не проти заощадити. Тим більше що ціни на LPG привабливі. Наприклад, в мережі Royal Petrol вартість автогазу знаходиться на рівні 72 тенге/л ($ 0,22/л), що становить 44% від ціни бензину А-95. Таке співвідношення є досить вигідним для розвитку ринку автогазу.

Зростання обсягів реалізації LPG спостерігається з середини 2015 року, що збігається в часі з процесом девальвації тенге. Схоже, що перші півроку казахи дивилися на падіння своєї національної валюти, а з другої половини року почали економити. За даними Міненерго, до середини 2015 року квартальні продажі LPG в Казахстані перебували стабільно нижче рівня 100 тис. т. Так, за підсумками II кварталу 2015 року обсяг споживання скрапленого газу в країні склав 89 тис. т. Рівно через рік, в II кварталі 2016-го, місткість ринку майже подвоїлася, збільшившись до 167 тис. т, а в II кварталі 2017 року обсяг споживання скрапленого газу зріс до 236,2 тис. т.

Приріст квартальної реалізації в основному відбувається за рахунок ринку автогазу, так як населення почало масово встановлювати ГБО. За даними Міненерго Казахстану, всього за два роки кількість автомобілів з ГБО збільшилася в дев'ять разів: з 21 тис. одиниць станом на 1 січня 2015 року до 188 тис. на початку 2017 року. Тільки в минулому році на ринку було встановлено 113,5 тис. систем ГБО. За підсумками 2016-го обсяг споживання LPG на внутрішньому ринку країни склав 845,6 тис. т, з яких 57% припадає на автогаз, 24% - на реалізацію в балонах, 14% - на промислових споживачів, 5% - на групові резервуарні установки , повідомили в профільному міністерстві.

Ринок автогазу в Казахстані за великим рахунком тільки зароджується, однак має великий потенціал для розвитку і перспективи увійти в першу десятку найбільших в світі вже за підсумками 2017 року. У 2016 році ємність казахстанського ринку автогазу склала близько 482 тис. т, що є вже солідним показником. Для порівняння: Австралія, яка посідає десяте за розмірами ринку автогазу місце в світі, в 2016 році спожила 530 тис. т, що всього на 48 тис. т більше, ніж Казахстан. З огляду на, що країна-континент протягом декількох років демонструє негативну динаміку, дуже ймовірно, що її місце в десятці найбільших ринків автогазу вже в наступному році займе Казахстан.

Виробництво

Як відомо, Казахстан є досить великим виробником і експортером LPG. З 2010 року обсяги виробництва скрапленого газу в країні стабільно перевищують позначку 2 млн т, а в 2015-2016 роках вони перебували на рівні понад 2,5 млн т. За даними Міненерго, в 2016 році в Казахстані було вироблено 2,68 млн т скрапленого газу, з яких 1,83 млн т було експортовано. Найбільшим виробником є ​​компанія «Тенгизшевройл» (ТШО), на яку припадає близько половини обсягів випуску пропан-бутану в країні. У минулому році ТШО виробила 1,35 млн т, з яких 1,226 млн т були продані за кордон, а на внутрішній ринок компанія поставила 125 тис. т.

Відзначимо, що ТШО, яка працює за угодою про розподіл продукції, є єдиною компанією, що за контрактом не зобов'язана поставляти пропан-бутан на внутрішній ринок за пільговою ціною, встановленою державою. Всі інші виробники скрапленого газу, а їх не менше півтора десятка, мають квоти на відвантаження LPG внутрішнім споживачам. Міненерго РК з липня 2012 року щоквартально встановлює рівень граничної ціни на скраплений газ за погодженням з Міністерством національної економіки.

Зараз оптова ціна скрапленого газу зафіксована на рівні 31,6 тис. тенге/т (включаючи ПДВ), що за поточним курсом Нацбанку РК дорівнює $94,5. При цьому роздрібна ціна тонни LPG, за даними Міненерго, складає близько 95-136 тис. тенге в залежності від регіону. З огляду на витрати на транспортування, брудна роздрібна маржа (без урахування витрат на функціонування АЗС) складає близько 57% на півдні країни і близько 62% на сході. З огляду на, що обслуговування газових модулів не вимагає значних витрат, торгівля скрапленим газом в роздробі стала суперприбутковим бізнесом. Цей фактор стимулює операторів роздрібного ринку відкривати нові точки і нарощувати продажі.

Встановивши пільгові ціни на скраплений газ для внутрішнього ринку, держава насамперед захищає інтереси споживачів побутового сектора і нафтохімічних компаній, що використовують газ як сировину. Однак через те, що продавати LPG на казахстанський ринок невигідно, виробники, на відміну від операторів роздрібного ринку, не зацікавлені нарощувати обсяги поставок внутрішнім споживачам. Як наслідок, періодично країна стикається з дефіцитом продукту, оскільки виробники в першу чергу намагаються відвантажувати скраплений газ на експорт. За даними Міненерго, в 2016 році казахстанські заводи збільшили відвантаження товару за регульованими цінами на 241 тис. т в порівнянні з попереднім роком, до 692 тис. т. Це на 153 тис. т менше, ніж обсяг споживання.

Плани лібералізації

Зрозуміло, що така ситуація довго зберігатися не буде. Уряд вже давно розмірковує над варіантами лібералізації ринку, маючи намір запустити торги газом на електронних аукціонах. Очевидно, що гуртові ціни потрібно відпускати, однак чиновники бояться різкого зростання вартості LPG на внутрішньому ринку, тому планують поетапну відмову від держрегулювання.

Зараз казахстанські компанії мають квоти на скраплений газ, який вони повинні продати за фіксованою ціною на внутрішньому ринку. Уряд хоче, щоб квоти для виробників знижувалися поступово. При цьому урядовці допускають збереження держрегулювання цін на LPG для нафтохімічних підприємств і побутового сектора. Імовірно, з 2018 року купувати скраплений газ на електронних аукціонах зможуть великі і середні промислові підприємства, а власники АЗС - з 2019 року. Повністю відмовитися від держрегулювання цін планується до 2020 року. «У першому півріччі (2018 року. - НР) близько 80% обсягів скраплений нафтового газу буде торгуватися відповідно до ціни, встановленої міністерством, а на 20% обсягу буде формуватися ціна на ринкових умовах», - заявляв раніше директор департаменту розвитку газової промисловості Міністерства енергетики РК Зіяш Кіякбаєв. Втім, остаточного рішення щодо термінів переходу досі не прийнято.

Відмова від держрегулювання є логічним кроком, проте він може негативно позначитися на роздрібній вартості скрапленого газу. Ціна тонни LPG в прикордонних з Казахстаном районах Росії і Таджикистану в 3,5-4 рази вище, ніж встановлена ​​урядом пільгова ціна для внутрішнього ринку. Перехід до ринкових умов роботи призведе до подорожчання автогазу і, відповідно, зміни паритету цін на бензин і пропан-бутан, навіть якщо роздрібні оператори будуть працювати на мінімальній маржі. У підсумку подальший розвиток ринку LPG може опинитися під загрозою.