Сучасні АЗК споживають усе більше електроенергії: на фоні розширення пропозицій фастфуду площі магазинів та ресторанів зростають, а разом із ними – і кількість електроприладів. Наприклад, вимоги фінських ресторанів Hesburger для розміщення їхньої локації на АЗК – мати потужність не менше 100 кВт! Споживання на станціях без ресторанів значно менше, але на АЗС витрати на електроенергію й досі лишаються другою статтею видатків після зарплат. Попит на енергію частково вдається балансувати за рахунок енергозберігаючих технологій. Наприклад, переходу на LED-освітлення. Водночас наразі при будівництві нових об’єктів багато хто замислюється над встановленням сонячних електростанцій (СЕС). І якщо станом на кінець 2020 р. панелі стояли на АЗС лише трьох мереж, то цього року ситуація почала змінюватися. Як мінімум декілька крупних операторів уже встановлюють або планують облаштувати СЕС на своїх станціях.

Однією з перших мереж АЗС, яка почала використовувати енергію з відновлюваних джерел в Україні, була столична KLO. Компанія встановлювала СЕС та геліоколектори для підігріву води на своїх заправках на початку 2010-х, коли, як то кажуть, це ще не було мейнстрімом. Ба більше, тоді в доцільність та окупність таких інвестицій мало хто вірив. «Наразі СЕС потужністю від 5 кВт до 150 кВт встановлено на 24 АЗС мережі KLO та на одній нафтобазі, – зазначають у пресслужбі мережі. – Геліосистеми встановлено на 20 станціях».

Як розповіли НафтоРинку в KLO, СЕС покривають у середньому 30% від споживання на кожній із АЗС, де вони встановлені. Навіть у часи, коли ціни на електроенергію та гарячу воду були значно нижчими, ніж зараз, це давало змогу економити сотні тисяч гривень на рік і окупати встановлене обладнання протягом 10 років. Зараз же привабливість СЕС лише зростає, адже ціни на енергоносії мають тенденцію підвищуватися. Відповідно, і строки окупності зменшуються.

«Зелені» мережі

У другій половині 2010-х встановлювати СЕС на своїх станціях заходилися в WOG та OKKO. Перша сонячна електростанція на даху АЗК OKKO з’явилася у 2017 р. на проспекті Академіка Палладіна в Києві. Ця СЕС потужністю 50 кВт і досі залишається однією з найбільших у мережі, розповіли в OKKO, зазначивши, що за ясної, сонячної погоди вона здатна виробляти понад 200 кВт-год електроенергії на добу. «У літні місяці цього вистачає, щоб середній за розміром АЗК міг повністю забезпечувати себе власною електроенергією», – повідомляється на сайті компанії.

На початку літа OKKO відкрила новий АЗК із СЕС в Одесі, де сонячні панелі покривають доволі велику площу – понад 620 м2. Вони розташовані і над операторною, і над літньою терасою, і над зоною ПРК, розповіла НР прессекретар мережі Дар’я Янченко. За її словами, в компанії очікують, що завдяки такому рішенню АЗК задовольнятиме до 70% від своїх потреб в електроенергії, а в найбільш сонячні місяці навіть зможе забезпечувати себе електроенергією повністю. Як раніше повідомлялося на сайті OKKO, на цьому АЗК встановлено 316 сонячних панелей, які, за прогнозами, зможуть генерувати понад 130 тис. кВт-год електроенергії на рік. Компанія інвестувала у цей проєкт понад 2 млн грн. Зазначимо, що найбільш дорога та потужна СЕС, яку побудувала OKKO, розміщена не на АЗС, а в центральному офісі компанії у Львові. На даху та фасаді будівлі розташовані приблизно 1 тис. панелей загальною потужністю 200 кВт, а загальна вартість проєкту становила майже 7,5 млн грн.

Останнім часом OKKO значно активізувала роботи з будівництва нових СЕС. Як розповіли НР у компанії, станом на 15 серпня сонячні електростанції встановлено на 24 АЗК мережі. «Ще на низці об’єктів тривають монтажні роботи», – сказала Дар’я Янченко, зазначивши, що СЕС мають потужність від 15 кВт до 50 кВт. Найближчим часом компанія планує розмістити сонячні електростанції ще на більш ніж 80 своїх заправках у різних регіонах України. Упродовж 2021 р. OKKO має намір інвестувати у розвиток сонячних джерел енергозабезпечення понад 40 млн грн, повідомили НР. Частка енергії сонця у загальному електроспоживанні є різною для різних АЗК. «Для більшості з них ми можемо лише прогнозувати цю величину, адже сонячні станції не пропрацювали там і року», – каже Янченко.

«СЕС потужністю 25 кВт виробляє 25-30 тис. кВт електроенергії на рік. Влітку це може бути 5-6 тис. кВт/міс., а взимку 1-2 тис. кВт/міс. Тому завжди рахується середній річний показник», – пояснює співвласник DKS Solar Олександр Кулик. За його словами, в літні місяці така СЕС може повністю покривати потребу АЗС в електроенергії протягом дня, тож купувати її в мережі доведеться лише в нічний час. Звісно, усе залежить від розмірів станції та обсягів споживання енергії.

Зазначимо, що сонячні панелі з'являються не лише на АЗС, але й у місцях зберігання пального. Наприклад, у грудні 2020 р. СЕС на даху газонакопичувальної станції запустила компанія «Газтрон». На покрівлі площею 1,6 тис. м2 встановили 567 фотоелектричних модулів, розповів НР її керівник та власник Владислав Колодяжний. За його словами, в спорудження СЕС компанія інвестувала 3,7 млн грн. Водночас найбільший місячний прибуток від продажу «зеленої» електроенергії вона отримала в липні цього року, і він становив 163 тис. грн із ПДВ.

Місцеве споживання

І в KLO, і в OKKO кажуть, що вся вироблена на АЗС електроенергія споживається прямо на місці. Водночас СЕС на шести АЗС WOG продають її ДП «Енергоринок» за «зеленим» тарифом, зазначається на сайті компанії. WOG почала встановлювати сонячні панелі на деяких станціях ще в 2015 р., але в останні кілька років повідомлень про відкриття нових СЕС не було. Згідно з інформацією на сайті, компанія має п’ять СЕС потужністю 16 кВт та одну 80-кіловатну, які сукупно виробляють 180 МВт/рік електроенергії.

Юрособам набагато складніше отримати ліцензію та почати продажі електроенергії за «зеленим» тарифом. «Якщо СЕС потужністю до 30 кВт фізособи можуть оформити за місяць, то для юрособи на це може піти рік, – каже Олександр Кулик. –Треба виконати дуже багато умов і подати купу документів». За словами пана Кулика, в 2019 р. ситуація лише ускладнилася, бо з’явились обмеження щодо кількості СЕС на юрособу. Компаніям простіше споживати електроенергію для власних потреб, вважає співвласник DKS Solar.

Все ясно

Як пояснюють у YASNO, для оформлення «зеленого» тарифу необхідно розробити ТЕО (техніко-економічне обґрунтування), внести зміни в наявну схему підключення до мережі ОСР/ОСП, отримати ліцензію, адмініструвати процес і так далі. «Тому зараз багато підприємств встановлюють сонячні станції для компенсації власних енерговитрат, що є рентабельним», – сказав НР директор із розвитку YASNO Олександр Онищенко. Він додав, що його компанія на умовах енергосервісу може частково профінансувати та встановити для підприємства сонячну електростанцію, а також допомогти оптимізувати енерговитрати за допомогою енергоефективних заходів. «Повернення своїх інвестицій YASNO отримує за рахунок частини отриманої підприємством економії, що гарантується компанією, – розповідає пан Онищенко. – У рамках енергосервісу YASNO розробляє технічний проєкт, фінансує більшу частину вартості обладнання, встановлює його “під ключ” та забезпечую сервісне обслуговування».

Нові відкриття

Цього літа до клубу «сонячних» мереж долучилася BVS. Перша АЗС із СЕС потужністю 25 кВт відкрилася в серпні в Полтаві. Як повідомляли в компанії, сонячні панелі, розташовані на покрівлі навісу, наразі використовуються як основне джерело енергії. В BVS очікують, що СЕС покриватиме приблизно 25% від річного споживання електроенергії. Як розповів НР директор мережі BVS Олександр Крачко, СЕС потужністю 16 кВт та 25 кВт уже встановлено на трьох АЗК – в Полтаві, Решетилівці (Полтавська обл.) та Маріуполі. В компанії наголошують, що використання сонячної енергії дасть можливість знизити навантаження на міські мережі та скоротити шкідливі викиди в атмосферу, а також є хорошим рішенням для станцій, яким необхідні додаткові потужності. «Замість того, щоб платити ці гроші обленерго, ми вкладаємо їх у розвиток “зеленої” енергетики», – зазначив Олександр Крачко. За його словами, орієнтовна вартість 1 кВт потужності сонячної станції становить $700-1000.

Будівництво СЕС на своїх АЗС планують щонайменше дві крупні мережі – Shell та «БРСМ-Нафта». Як розповіли в Shell, компанія нещодавно розпочала енергетичний перехід на основі принципів сталого розвитку і в 2022 р. планує реконструювати деякі свої АЗС, встановивши на них сонячні панелі. «Нині компанія закуповує 30% від електроенергії, яку споживає, з відновлюваних джерел. До кінця 2021 р. цей показник буде збільшено до 50%, а у 2022 р. всі АЗС мережі Shell використовуватимуть 100% від електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел», – додали в Shell.

У «БРСМ-Нафта» НР повідомили, що обрали перші дві локації, де будуть встановлені СЕС. У компанії розповіли, що замовили обладнання і чекають, коли воно буде доставлено в Україну. Цьогоріч компанія готується почати його монтаж на одній зі своїх АЗС в Одеській обл.

Локальні гравці

Не цураються нових технологій і регіональні оператори. Наприклад, сонячні панелі встановлено на навісах двох станцій регіональної мережі «ФЕСТ» у Лисичанську. Власник мережі Валентин Образков повідомив, що першу СЕС на АЗС облаштував у 2020 р. на вул. Красній, а згодом – на другій станції біля НПЗ та оформив «зелений тариф». «У денний час панелі дають суттєву економію: ми фіксували приблизно 40% від споживаної електроенергії від сонця», – повідомив він. Однак, за словами Валентина Образкова, початкові розрахунки окупності не підтверджуються. «При проєктуванні ми закладали п’ять років, проте зараз бачимо, що термін збільшиться через зміни правил гри на ринку альтернативної енергетики», – розповів він.

Окрім того, НР помітив сонячні панелі на одній із АЗС мережі «Фенікс» у Полтавській обл. – регіоні, де живі традиції видобування нафти та розташований єдиний в Україні НПЗ, що діє. Схоже, що український Техас потроху перетворюється на Каліфорнію. Фотовольтаїчні панелі на АЗС «Фенікс» розташовані на даху операторської, в якій, до речі, немає навіть магазину. Всього цей оператор керує шістьма станціями в Полтавській та Харківській обл.

Про ціни

«Зниження енергоспоживання від загальної мережі особливо цінне для великих автозаправних комплексів із кафе, автомийкою», – кажуть у компанії EDS Ukraine, яка спеціалізується на будівництві об’єктів енергетики, у тому числі промислових СЕС. За під’єднання до мережі або збільшення потужності оператор АЗС має заплатити енергорозподільчій компанії сотні тисяч гривень, а на ці гроші можна збудувати невелику СЕС.

Ціни на сонячні панелі залежать від декількох факторів, а саме – термінів постачання обладнання, обсягів замовлення та виробника. Середня вартість панелей становить $0,37/Вт з урахуванням ПДВ та доставки, сказали НР у компанії EDS. «Ми пропонуємо клієнтам тільки ті сонячні панелі, в якості яких переконалися особисто», – розповідають у компанії. – Мова йде про сонячні панелі Jinko Solar, Risen SRM, Trina Solar, Longo Solar, які входять до Топ-10 виробників списку TEIR1». Що стосується вартості монтажу сонячної електростанції, то вона залежить від типу даху, розмірів і місця розташування об’єкта. «В середньому ціна становить $0,7/Вт», – повідомили в EDS Ukraine.

Окрім панелей, для облаштування СЕС потрібен інвертор, який перетворює постійний струм, згенерований панелями з сонячного випромінювання, на змінний струм для подачі до споживачів АЗС або в загальну мережу. Щодо акумуляторів для накопичення електроенергії, спеціалісти вважають їх недоцільними. «Ставити акумулятори наразі неекономічно, адже якісні коштують дорого, і їхнє встановлення може подвоїти вартість СЕС – у залежності від обсягу акумуляторів, – пояснюють у DKS Solar. – Є дешеві варіанти, але вони швидко зношуються, тож їх доведеться міняти щодва роки». У підсумку і такий «дешевий» варіант обійдеться в кругленьку суму, зазначає Олександр Кулик.

За умови продажу електроенергії за «зеленим» тарифом СЕС окупається за чотири-п’ять років, кажуть у компанії, що спеціалізуються на їх будівництві. Якщо ж мета – покриття власних потреб в електроенергії, тоді термін окупності збільшується до шести-семи років, оскільки тарифи на покупку електроенергії для юросіб нижчі, ніж на «зелений», пояснюють в EDS Ukraine.

Вибір місця

Значна кількість АЗС розташовані на трасах та подалі від висотних будинків, а це є сприятливим фактором для будівництва СЕС. Як розповіли в KLO, відсутність затінення є одним із ключових факторів при виборі місця встановлення сонячних панелей та геліосистем. Також враховуються площа та особливості конструкції АЗС, кажуть у столичній мережі.

Не варто боятися розміщення панелей на покрівлі над зоною ПРК, оскільки суттєвого навантаження на споруду панелі не додають. «Вага однієї панелі – приблизно 23 кг, вона розподіляються на поверхні даху рівномірно, – каже Дар’я Янченко. – Тому вибір місця розташування зумовлюється радше архітектурними й інженерними чинниками». Під час встановлення сонячних панелей також враховується кут нахилу, щоб уникнути затримки опадів на їхній поверхні (наприклад, снігу взимку), та вітрове навантаження, додають у KLO.

З метою підвищення ефективності СЕС на одній із АЗС KLO сонячні панелі встановлені на трекери, що повертають їх до сонця. В компанії кажуть, що їхня станція, скоріше за все, є єдиною в Україні, де батареї розміщено за технологією одновісного трекера. «Ефективність такого рішення збільшує виробництво електроенергії до 20% (від номінальної потужності – НР)», – наголосили в столичній мережі.

За словами Олександра Кулика, до ідеї встановлення трекерів треба підходити обережно. По-перше, це дороге обладнання, і воно може відчутно вплинути на кінцеву вартість СЕС. По-друге, для розміщення сонячних батарей на трекерах потрібно більше місця. «Якщо ви розташовуєте панелі на даху й у вас невелика СЕС, то трекери суттєво не поліпшать економіку», – вважає пан Кулик.

Інші «зелені» технології

Серед українських операторів АЗС тема енергозбереження вже не сприймається як цікава казочка про світле екологічне майбутнє (так було років 10 тому). І це стосується не лише СЕС, а й інших технології. Крупні оператори вкладають в альтернативні джерела енергії мільйони гривень, бо бачать економічну доцільність.

Як розповідала навесні директор з маркетингу KLO Поліна Тірська в інтерв’ю RAU, мережа підходить до впровадження «зелених» технологій системно. За її словами, 60% від АЗС мережі обладнані альтернативними джерелами: сонячними батареями, геліосистемами або твердопаливними котлами. «Ми понад 10 років впроваджуємо ці технології на своїх АЗС і продовжимо це робити. Всі нові об’єкти будуть обладнані сонячними електростанціями та енергозберігаючими тепловими насосами – сучасними системами опалення та підігріву води», – зазначила Поліна Тірська.

«Зараз встановлення сонячних станцій є для компанії ключовим проєктом у сфері енергозбереження, але, крім того, на чотирьох АЗК у Києві у нас вже встановлено теплові насоси», – розповіли НР в OKKO. Принцип їхньої дії базується на відборі тепла з ґрунту чи з повітря. «Насос дає змогу спрямовувати це тепло на обігрів або кондиціювання приміщень АЗК, – каже пані Янченко. – У встановлення цих насосів ми інвестували майже 13 млн грн». Окрім того, OKKO торік завершила масштабний проєкт із переведення всіх АЗК на LED-світлоносії. Завдяки цьому витрати електроенергії на зовнішнє освітлення об’єктів мережі вдалося скоротити на 60%, повідомили НР у компанії.

В EDS Ukraine кажуть, що останнім часом попит на сонячні панелі та інші енергозберігаючі технології в цілому стабільно зростає: «Це відбувається не тільки через світовий тренд на декорбанізацію. Велику роль відіграє зростання рівня кваліфікації спеціалістів з обслуговування СЕС та факт, що більшість обладнання наразі можна замовити в Україні». Тут НР розповіли, що наразі одним із новітніх трендів є геліосистеми, які навіть у похмурий день за рахунок розсіяного випромінювання нагрівають воду до 60-70 °С. «Нагрів води енергією сонця допоможе зекономити щорічно сотні тисяч гривень, які довелося б витратити на закупівлю додаткової електроенергії», – підкреслили в EDS Ukraine. Там також зазначили, що уклали довгостроковий контракт із «Галнафтогазом» і зараз ведуть переговори ще з кількома операторами АЗС щодо будівництва СЕС та застосування інших технологій альтернативної енергетики.