АЗС при супермаркетах є в багатьох куточках світу – в країнах Західної Європи, США, Австралії, Великобританії тощо. Не треба ходити занадто далеко: в Польщі, ринок пального якої найбільше подібний до українського, великі ритейлери також давно зайшли на роздрібний ринок пального. Щоправда, поки не масово. За даними польської галузевої асоціації POPiHN, станом на початок 2021 р. супермаркети володіли 187 АЗС, що становило 2,5% від їхньої загальної кількості в країні.
У Великобританії, наприклад, присутність гіпермаркетів на ринку АЗС дуже відчутна. Вони керують 1,5 тис. станцій, що становить майже 18% від ринку, зазначається в останньому річному звіті британської асоціації продавців пального Petrol Retailers Association (PRA). За обсягами продажів пального АЗС супермаркетів завжди сильно випереджають усіх інших гравців – і відомі нафтові бренди, і незалежних гравців. Стратегія дуже проста: супер- та гіпермаркети – це місця, що приваблюють великий потік споживачів. Оскільки пальне для них – непрофільний товар, то вони продають його з мінімальною націнкою. Комбінація низьких у порівнянні з конкурентами цін та великого трафіку автомобілів робить свою справу. За інформацією PRA, на АЗС супермаркетів припадає майже 44% від усіх роздрібних продажів пального в Великобританії, а кожна така станція проливає в середньому 29 м³/добу. Для порівняння: АЗС відомих нафтових компаній на кшталт BP та Shell, які володіють НПЗ та є виробниками нафтопродуктів, продають у середньому 13,2 м³/добу, а станції дилерів (компаній, що купують пальне на гуртовому ринку і керують АЗС під різними брендами) – 6,8 м³/добу. Тобто кожна АЗС супермаркетів працює приблизно в два з половиною рази ефективніше, ніж станція, брендована в кольори BP.
НР регулярно (як мінімум, раз на рік, коли виходить черговий річний звіт PRA) пише про структуру британського ринку АЗС. Наші публікації, за словами власника мережі «БРСМ-Нафта» Андрія Біби, спонукнули його до запуску нового формату крамниць Good Market, які в компанії називають супермаркетами при АЗС. У «БРСМ-Нафта» збагнули, що супермаркети можуть стати серйозними конкурентами традиційних мереж АЗС в Україні, як це сталося ще в середині минулого століття у Франції чи Великобританії, і вирішили грати на випередження. З одного боку, в цьому немає нічого принципово нового. Акцент на супутніх товарах – тенденція, що охопила ринок АЗС, як загалом світовий, так і зокрема український. З іншого боку, поступовий відхід від класичного формату convenience store на АЗС – революційний для України крок, але однозначно в правильному напрямку. Межі між міськими супермаркетами та convenience store поступово стираються, і кавовий автомат у кожному АТБ – чудове тому підтвердження. В «БРСМ-Нафта» до того ж зробили ще один важливий крок: поставили низький цінник на продукти, і за деякими позиціями можуть конкурувати навіть з «Ашаном», що вважається супермаркетом із доступними цінами.
Якщо перетворити АЗС на гіпермаркет неможливо (забракне місця), то почати продавати пальне на парковці біля «Ашану» чи «Епіцентру К» – цілком реально. Ми бачимо, що супер- та гіпермаркети заходять у суміжні або й непрофільні для себе види підприємницької діяльності. Наприклад, «Епіцентр К» все більше відходить від формату класичного будівельного магазину. Зокрема, мережа почала продавати продукти харчування, відкривати в своїх приміщеннях їдальні, ресторани тощо (до речі, витративши на фудкорти чималеньку суму). Почати торгувати пальним або оформити співпрацю з якоюсь мережею АЗС було б логічним кроком, адже це і додаткова послуга, і прибутковий бізнес.
Оператори гіпермаркетів кажуть, що інтерес до них з боку власників АЗС є. Наприклад, у «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» НР повідомили, що періодично отримують запити і пропозиції від гравців ринку нафтопродуктів, які бажають виступити орендарями земельних ділянок та реалізовувати там свої товари і послуги. «В цілому потенціал для таких проєктів на наших ділянках є, однак переваги такого співробітництва для нас неоднозначні, адже додатковий прибуток від оренди ділянок у більшості випадків досить невисокий і неспівставний з інвестиціями, необхідними з боку “МЕТРО Кеш енд Кері Україна”, – розповідають у мережі. – Окрім того, присутні репутаційні, екологічні, безпекові та інші ризики для нашої компанії у разі, якщо потенційний партнер-орендар надаватиме неякісний сервіс».
Приблизно так саму позицію має й «Ашан Україна». «Ми активно розвиваємо мережу “Ашан” в Україні та сьогодні маємо фіджитальну стратегію – онлайн-комерція доповнює наші фізичні точки продажів. Наразі напрям АЗС не є для нас пріоритетним», – сказала НР керівник відділу комунікації «Ашан Україна» Дар’я Кір’яцька. У Франції та інших країнах Європи Auchan успішно працює на ринку пального: і продає його самостійно на власних АЗС біля супермаркетів, і відкриває свої крамниці міського формату або convenience store при станціях сторонніх брендів. Утім, за даними НР, в Україні «Ашан» здебільшого не володіє земельними ділянками та приміщеннями, де розташовані їхні гіпермаркети, а орендує їх. Уже цей факт, очевидно, ускладнює відкриття АЗС на парковках поруч із магазинами компанії.
У мережі «Епіцентр К» НР розповіли, що аналізували можливість розміщення АЗС поруч зі своїми торговельними центрами. «Дійсно, розміщення АЗС у структурі гіпермаркетів – досить поширена практика серед ритейлерів у європейських країнах та США, однак вона й досі не реалізована жодним із вітчизняних гравців сфери роздрібної торгівлі, – каже генеральний директор групи компаній “Епіцентр К” Петро Михайлишин. – Це не є ані добре, ані погано, адже світ розвивається дуже динамічно. Багато рішень, які мали розмах та високу затребуваність серед споживачів у розвинутих країнах, починають втрачати свою актуальність ще до того, як потрапити на наш ринок. На їхнє місце приходять нові, більш прогресивні рішення, і ми, безсумнівно, будемо першими, хто залучатиме їх в Україну».
Окрім цього, в «Епіцентр К» вважають, що управління автозаправними станціями – специфічний та вузький тип діяльності. «Тому, якщо говорити про мережу “Епіцентр”, то охоплення непрофільної галузі діяльності призведе лише до розпорошення сил компанії, що ми вважаємо недоцільним», – зазначив Петро Михайлишин.
Усі мережі гіпермаркетів, як один, кажуть про те, що ринок нафтопродуктів відлякує репутаційними та безпековими ризиками, і що вони готові розвивати бізнес зарядки для електромобілів. «Декларуючи sustainable- та еcofriendly-підхід у бізнесі та вже протягом декількох років активно розвиваючи такі проєкти на територіях ТЦ, як станції сортування сміття, альтернативні типи пакування, відповідальне поводження з харчовими відходами та зарядні комплекси для електромобілів, ми намагаємося зменшити СO2 footprint і бути послідовними у цьому, в першу чергу – для наших клієнтів», – сказали НР у «МЕТРО Кеш енд Кері Україна». В компанії додали, що зарядні станції різної потужності працюють на паркувальних майданчиках 14 із 23 ТЦ «METRO», а їхніми операторами є різні компанії, серед яких Yasno, TOKA і «Електро-Україна».
Певним чином будівництву АЗС поряд із громадськими забудовами запобігає і чинне законодавство України, кажуть у «Епіцентр К». «Зокрема необхідно оформити об’ємний пакет дозвільних документів, однією із вимог якого є встановлення санітарно-захисних зон у радіусі до 60 м від баків, де зберігається пальне», – розповідає Михайлишин. За його словами, такі обмеження суттєво лімітують можливості розвитку територій торговельних центрів компанії у майбутньому. «Водночас, можливо, головною умовою, яка не стимулює нас до розміщення АЗС на території ТЦ “Епіцентр К”, є ймовірність суттєвого підвищення небезпеки для покупців, а ми не можемо собі дозволити ризикувати життям та здоров’ям наших відвідувачів», – зазначає гендиректор «Епіцентр К». За його словами, зважаючи на швидкі темпи розвитку ринку електромобілів, ринок АЗС втрачає свою привабливість. «Немає сенсу охоплювати галузь, що відходить на другий план. Слід розвивати новітні технології, і саме цим ми плануємо займатись у майбутньому», – сказав Петро Михайлишин.
НР підтримує розвиток електромобільності в Україні, і регулярно розповідає новини цього ринку. Саме тому ми знаємо, що наразі заряджання електромобілів не приносить значних (чи бодай якихось) прибутків і досі не є бізнесом, а сприймається радше як крок на перспективу. Основна причина – низький попит на послуги зарядки через відносно невелику кількість електрокарів (поки до 30 тис. од.). Тож ставити станції зарядки біля усіх ТЦ, безумовно, необхідно для заохочення людей пересідати на електромобілі. Однак не заради заробляння грошей. Водночас продажі пального залишаються прибутковою справою і будуть такою ще довго. Скоріше за все, мова йде про декілька десятиліть, адже на оновлення українського автопарку знадобиться чимало часу.
На наш ринок багато що приходить із запізненням. Наприклад, НР вже давно очікує, коли в країні з’явиться мережа автоматичних АЗС, де розрахуватися за пальне можна буде прямо в терміналі, встановленому на паливороздавальній колонці (ПРК). На думку редакції, було б логічно, якби такий проєкт реалізувала котрась із мереж супермаркетів. Чому? Тому що на нашому роздрібному ринку пального бракує успішного дискаунтера із вбивчими цінами і гарною репутацією. Великі мережі АЗС не зацікавлені в розвитку такого сегменту. У них своя стратегія: будувати великі АЗС і намагатися затягнути клієнта до крамниці, де він вип’є кави, перекусить, зробить якісь щоденні покупки.
У більшості супер- та гіпермаркетів уже є все, щоб привабити відвідувача, включно з пропозицією фастфуду. Їм залишається лише почати продавати пальне. Для цього навіть необов’язково будувати традиційну АЗС і закопувати в землю резервуари для нафтопродуктів. Можна поставити на парковці модульну станцію. В Україні повно виробників, які виготовляють контейнерні АЗС із резервуарами об’ємом до 100 м³. Наприклад, «Роботенкс» із потужностями в Вишневому Київської обл., яка є сертифікованим постачальником контейнерних АЗС для військ НАТО. Її станції купують деякі оператори АЗС, зокрема «Прайм», «ВостокГаз» (докладно про контейнерні АЗС НР розповідав у випуску № 6 за серпень 2020 р.). Якщо такі станції встановити біля супермаркетів, написати, що пальне закуповується лише з заводу, та продавати з мінімальною націнкою, відбою від покупців не буде. Зараз середня роздрібна націнка (від дрібногуртової вартості) на бензин А-95 на українських АЗС становить 2 грн/л, на дизпальному зараз можна заробляти, так само не маючи нафтобаз, – по 4 грн/л. Якщо б хтось із гіпермаркетів торгував з маржею 1-2 грн/л і продавав по 20 м³/добу (а це цілком реально), його чистий прибуток за місяць становив би від 600 тис. грн, а контейнерні АЗС могли б окупилися ще в перший місяць роботи. Втім, НР не продає бізнес-проєкти, він лише пише про ринок АЗС.
