Стратегією сталого розвитку опікуються багато компаній по всьому світу, докладаючи чималих зусиль для здійснення енергетичного переходу. Однак спершу теоретичні ідеї необхідно випробувати, щоб довідатися, яке рішення найкраще підійде для тієї чи іншої стратегічної цілі. Для цього такі компанії, наприклад, як Shell, створюють спеціальні бази, що дає змогу застосовувати різноманітні інноваційні рішення в енергетичному секторі. Пропонуємо завітати до Кампусу енергетичного переходу Shell і дізнатися, які там проводяться заходи, щоб прискорити досягнення цілей нульового рівня викидів.

Місія Кампусу енергетичного переходу

Метою Кампусу є вирішення глобальних енергетичних проблем за допомогою спільних і технологічних інновацій. Для цього надається база, на якій різноманітні компанії могли б разом працювати над вирішенням завдань. За допомогою проведення регулярних неформальних виставок та симпозіумів компанія сприяє продуктивним дослідженням енергетичних рішень.

На базі кампусу розміщено 1300 тестових установок. Завдяки відпрацьованим технологіям із високим рівнем технічної готовності стартапи можуть працювати на дуже ранніх стадіях розвитку технологій і досліджень до того, як справа дійде до промислового масштабування. Таку співпрацю стартапів, науково-дослідних інститутів та зрілих компаній на міжнародному рівні можна порівняти з бурхливим потоком гірської річки. Тут постійно розвиваються нові навички, знання, здобувається досвід роботи на платформах і з продуктами та інноваціями, що так необхідні для забезпечення успішного енергетичного переходу.

Кампус енергетичного переходу Shell в Амстердамі

Технологічний центр Shell в Амстердамі існує вже понад 100 років. Цей район є осередком талантів у різних сферах, особливо в галузі цифрової трансформації, системної інтеграції та масштабування технологій. По суті, у кампусі мешкає 1000 осіб із 50 країн світу, які працюють над вирішенням глобальної енергетичної проблеми.

Будівля площею 13 футбольних полів містить різноманітні локації, такі як лабораторії, майстерні, тестові зали та офіси для проведення поточних досліджень. У кампусі розташовано 364 сонячні панелі, які разом з електроенергією, яка постачається з голландських офшорних вітроелектростанцій, забезпечують кампус енергією. Температура в приміщеннях підтримується тепловими насосами, які з’єднані з підземними сховищами тепла й холоду. У зимовий період джерела тепла подають гарячу воду для обігріву будівлі, а щойно вона охолоне, то зберігатиметься в спеціальних резервуарах у ґрунті, які влітку вже охолоджуватимуть будівлю. Коли вода знову нагрівається, її повертають в гарячі резервуари для зберігання, що й дає змогу забезпечити круговий потік. Така комбінація стійких енергетичних систем демонструє, що Кампус енергетичного переходу в Амстердамі оснащений відповідно до своїх амбіцій. Проте він не обмежується самою будівлею. Існує чотири елементи, які додатково підтримують біологічне й довкілля й інфраструктуру кампусу:

  1. Біорізноманіття. Флора й фауна навколо будівлі та на її даху сприяють біорізноманіттю території. Так, на дахах одноповерхових будівель висівають різноманітні рослини, щоб зменшити тиск на каналізацію під час сильних опадів і сприяти комахам підтримувати свої природні екосистеми.
  2. Екосистема. На території кампусу росте багато дерев та розташовані спеціальні гніздові ящики для птахів. Це поліпшує пташине середовище території.
  3. Розташування та спільнота. З метою створення комфортного робочого середовища для персоналу на території кампусу були облаштовані кав'ярні, ресторани, а також проводяться різноманітні заходи.

Які рішення впровадив Кампус енергетичного переходу

Як бачимо, кампус є відкритим майданчиком для співпраці та впровадження інновацій. Наразі розпочинаються численні проєкти з метою підтримки енергетичного переходу. Тож розглянемо деякі з них.

  1. Стійкий синтетичний гас. Ініціатива з виробництва 500 літрів стійкого гасу надійшла від Міністерства інфраструктури та водного господарства Нідерландів, щоб наблизити авіацію до вимог сталого розвитку. Shell розробила це пальне з використанням «зеленого» водню і СО2, який використовувався під час польотів датської авіакомпанії KLM до Мадрида. Наразі ще немає дозволу літати на 100% синтетичному гасі, тому звичайний та синтетичний гас змішуються в пропорції 1:1 при максимальній заправці. І хоча попереду чекає довгий шлях до широкомасштабного впровадження такого продукту, це критично важливий крок до більш сталого використання пального.
  2. «Зелений» водень. Оскільки водень є одним із ключових елементів, необхідних для виробництва продукції, його виробництво, своєю чергою, призводить до великої кількості викидів CO2. Однак «зелений» водень отримується шляхом електролізу на основі стійкої електроенергії, що забезпечує чисту енергію для виробництва, транспортування тощо. 232 сонячні панелі на даху Кампусу енергетичного переходу в Амстердамі виробляють електроенергію, на основі якої й створюється «зелений» водень. У перспективі цей елемент може використовуватися як пальне для автомобілів, оскільки енергія, згенерована сонцем, викидатиметься у вигляді водяної пари . У кампусі розташовані перші відповідні насоси, що забезпечує більш безпечні умови тестування.
  3. Циркулярний пластик. Шляхом техніки піролізу, яка перетворює важко перероблювані пластикові відходи на рідину, Shell перетворює її за допомогою власної нової технології у відповідну сировину, щоб перетворити назад на пластмаси.
  4. 3D-друк. Ця технологія вже зарекомендувала себе в різноманітних галузях промисловості, включаючи й енергетичний сектор. Зокрема, у сфері управління запасними частинами для значного зниження витрат і викидів. У кампусі компанія використовує ці запасні частини для виробництва обладнання, швидких прототипів інженерних проєктів та подолання розриву між виробниками 3D-друку й широкомасштабним розгортанням у промисловості. У результаті 2021 року Shell стала першою компанією в Європі, яка отримала власне 3D-друковане обладнання, яке працює під тиском, відповідно до Європейської директиви.

Забігаючи наперед

Створення фізичного хабу для перетворення теоретичних ідей на практичні рішення, які можуть бути реалізовані в найближчому майбутньому, є сходинкою в енергетичному секторі. Це передбачає появу та розвиток нових ланцюгів доданої вартості у майбутньому шляхом спільних зусиль.

Загальний сталий розвиток має відбуватися завдяки плідній партнерській співпраці, інтегрованим рішенням та довготривалим проєктам.

Оскільки Україна розпочинає процес європейської інтеграції, дуже важливо, щоб цей вектор розвитку залишався пріоритетним. Застосування подібних європейських практик відкриває простір для створення нових та різноманітних ланцюгів доданої вартості та, сподіваємося, наблизить Україну до Європи й екологічного майбутнього.

Довідка НафтоРинку:

Shell – глобальна група енергетичних та нафтохімічних компаній, яка діє в понад 70 країнах, а загальний штат становить 83 000 працівників. Одна з її цілей – забезпечення сталого майбутнього. Для цього Shell використовує найсучасніші технології та інноваційний підхід у всіх напрямах діяльності. Компанія також інвестує в розвиток енергетики (зокрема низьковуглецевої, а також у вітрову й сонячну) та нові види пального для транспорту (серед них – удосконалене біопальне й водень).

Shell Mobility увійшла на український ринок 2007 року та входить у кластер Центральної й Східної Європи. У компанії працює близько 1 500 людей.

Нині мережа АЗС Shell нараховує 132 станції у 20 областях України та пропонує клієнтам високоякісні нафтопродукти, включно з пальним Shell V-Power, дизельним пальним і скрапленим вуглеводневим газом (СВГ), а також широкий асортимент супутніх товарів, зокрема смачну їжу й напої. Shell також прагне відповідати потребам українських власників електромобілів, кількість яких постійно збільшується, тому в співпраці з YASNO на 10% її АЗС було встановлено 13 електрозарядних модулів.