«Такого шквалу перевіряльників на АЗС не було ще ніколи», – кажуть нам оператори, які займаються заправками хто п’ять, хто десять, а хто і більше 20 років. Точкою відліку слід рахувати квітень, коли на АЗС у всіх регіонах України за дорученням прем’єр-міністра стартували масові перевірки, в яких беруть участь представники місцевих органів влади, силових та органів контролю. Лише у І півріччі ДСНС провела позапланові перевірки 9358 об’єктів виробництва, зберігання оптової та роздрібної торгівлі пальним та виявила понад 97,6 тис. порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, повідомили НафтоРинку у відомстві. ДФС у цей період завітала на 2,8 тис. АЗС. Серед опитаних НР операторів на тиск із боку органів контролю найбільше скаржаться регіональні мережі, які розцінюють масові перевірки як тиск на їхній бізнес та спробу переділити ринок. Деякі оператори навіть думають про вихід із гри

 

У ІІ кв. поточного року органи контролю почали масові планові та позапланові перевірки АЗС, виконуючи березневе доручення прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Одним із приводів для посилення перевірок було звернення до уряду Нафтогазової асоціації України (НАУ) Листом № 115 від 5 березня щодо переліку суб’єктів господарської діяльності з ознаками порушень податкового, господарського, природоохоронного законодавства тощо, повідомили НР в Держекоінспекції.

ЗАВАНТАЖИТИ ЧОРНИЙ СПИСОК НАУ

Підхід до організації перевірок був комплексним. Як розповіли НР у Державній фіскальній службі (ДФС), на базі Київської міської та обласних державних адміністрацій було створено міжвідомчі робочі групи для проведення спільних заходів боротьби з нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним. До складу груп увійшли представники територіальних органів ДФС, Національної поліції, ДПС, Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), Держархбудінспекції, Держпраці, Держекоінспекції, Держпродспоживслужби, Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту та органів прокуратури.

У ІІ кв. на операторів АЗС посунула лавина державних контролерів. «На кожній АЗС наших учасників у середньому було по п’ять позапланових перевірок, – кажуть у Національній асоціації паливного ритейлу (НАПР). – Паралельно велися колективні перевірки комісіями, створеними в обласних адміністраціях (не менше п’яти осіб). І все це – в умовах карантину!»

За даними ДФС, у І півріччі її співробітники перевірили 2787 АЗС, тобто приблизно третину усіх станцій країни. Найбільш поширеними порушеннями були реалізація та зберігання пального без ліцензій та неофіційне працевлаштування. За результатами перевірок міжвідомчих регіональних робочих груп, до яких входять співробітники ДФС, на 269 АЗС вилучено 5,8 т пального. «Податкова перевіряла контроль обігу підакцизних товарів та касову дисципліну, наявність рівнемірів, заміряла фактичні обсяги пального в резервуарах», – розповіли НР у НАПР.

Не сиділи без діла і в ДСНС. У відповідь на запит видання там розповіли, що взяли участь у 211 засіданнях міжвідомчих робочих груп та провели 1158 обстежень та перевірок об’єктів. Треба зауважити, що доручення прем’єр-міністра з’явилося в кінці березня, а значить, усі ці заходи відбулися за три місяці – в квітні-червні цього року. А зараз підуть просто космічні цифри: додатково територіальними органами ДСНС проведено позапланові перевірки 9358 об’єктів виробництва, зберігання оптової та роздрібної торгівлі пальним та виявлено понад 97,6 тис. порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, йдеться у відповіді ДСНС. Як наслідок, подано 500 позовів до суду щодо тимчасової заборони експлуатації об’єктів (до усунення порушень). За невиконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки притягнуто до адміністративної відповідальності більш ніж 52 тис. керівників і посадових осіб.

Масований контроль

Як заявили в НАПР, регіональним операторам не вистачало часу та персоналу, щоб супроводжувати перевірки, адже не всі компанії мають у штаті великий юридичний департамент. «Перевірки йшли одразу на кількох АЗС. Наприклад, якщо на підприємстві три і більше АЗС, то навантаження на персонал із підготовки та супроводу перевірок було просто надмірним», – зауважує голова НАПР Анна Брицька. За її словами, Асоціація зверталася до прем’єра з проханням припинити або зменшити кількість перевірок, але в Кабміні на їхній лист не відреагували.

Своєю чергою Держекоінспекція в січні-червні проводила перевірки щодо дотримання природоохоронного законодавства та вимог Технічного регламенту – 828 та 582 відповідно. Через порушення Техрегламенту було прийнято 998 рішень про вжиття обмежувальних заходів та застосовано санкцій на загальну суму 9,6 млн грн, повідомили НР у Держекоінспекції. Недотримання вимог Техрегламенту переважно реєструвалось як відсутність документів про якість, декларації про відповідність тощо.

В Держекоінспекції також надали НР список із 475 перевірених ними АЗС. Проаналізувавши його, можна сказати, що основна мішень екоінспекторів – це АГЗП, їх у переліку дуже багато. Немало і станцій регіональних мереж АЗС, що торгують усіма видами пального – мультипаливні заправки. Були там і АЗС національних операторів, зокрема «БРСМ-Нафта», WOG, Shell. Очевидно, що коли НАУ зверталася до уряду з проханням посилити перевірки, вона мала на меті перш за все боротьбу з нелегалами, але Кабмін вирішив перевіряти АЗС більш масово.

Серед опитаних НР операторів на тиск із боку органів контролю найбільше скаржаться регіональні мережі. «У нас 83 АЗС, і за останні пару місяців органи контролю були на всіх станціях, – розповів НР директор мережі АЗС BVS Олександр Крачко. – Приходили пожежники, податкова, екоінспекція, Держпраці. На деяких АЗС були по тричі. Бувало, що за день на наші станції приходило по 14 перевірок. Якщо нічого не знаходили, чіплялися до дрібниць». За словами Крачка, основні претензії податківців – до ведення журналів обігу нафтопродуктів. «Якщо не вписаний прихід, то штраф – 200% від його вартості. Але навіщо ці журнали, якщо є онлайн-звіт про обіг пального і реєстрація акцизних накладних? Усі податки сплачено, органи контролю це бачать, але все одно накладають штрафи», – каже директор мережі BVS.

Деякі гравці вважають, що тиск із боку перевіряльників буде використано на користь певних учасників ринку. «Нас перевіряють майже щодня, і кінця цьому не видно. Ми вже закрили п’ять АЗС у Херсонській обл., плануємо закрити ще одну в Одеській та одну в Вінницькій обл., – розповідає НР засновник компанії «Катран» (керує мережею TAT OIL та Energy Point) Михайло Саричев. – Деякі об’єкти виставили на продаж. Зараз уже починаємо думати про вихід із цього бізнесу взагалі, адже нам за останні кілька місяців під різними приводами вже нарахували 25 млн грн штрафів». За словами Саричева, і фіскали, і представники інших органів контролю не приховують, що їхня мета – накласти максимальні штрафи. «Я давно працюю в цьому бізнесі, і можу сказати, що такого не було ніколи. Ми – легальні гравці і відчуваємо, що це дуже несправедливо. Схоже, що нас просто витісняють із ринку», – сказав НР Саричев, чия компанія минулого року почала ребрендинг та відкрила декілька оновлених об’єктів під вивіскою Energy Point. У його словах є логіка: південні регіони останніми роками стали дуже привабливими з точки зору обсягів продажів. Туристичні потоки в Херсонську, а особливо в Одеську обл. зросли і не пересихають навіть холодної пори року, тож виставлені на продаж АЗС можуть стати ласим шматком для інших операторів.

 

Кампанія дискредитації?

У НАПР вважають, що масові перевірки – результат кампанії з дискредитації всього сегмента малих АЗС, інспіровані певним «джерелом». «У листі до прем’єра ми наводили аналітику та спростовували міфи, які тиражуються цим джерелом, вимагали ліквідувати різночитання в тлумаченні регламенту видачі дозвільних документів та ліцензій. На що отримали лише відписку з контактного центру уряду про те, що наше звернення направили до Секретаріату Кабінету Міністрів», – розповіла Брицька.

Усі мережі національного рівня коментувати тему перевірок відмовилися під різними приводами. В WOG та ОKKО НР не змогли розповісти про кількість перевірок на своїх АЗС. В Shell, а також у SOCAR порадили звернутися з цим питанням до НАУ, а в Асоціації заявили, що інформацією про кількість перевірок в компаніях-учасниках не володіють, що недивно.

Деякі учасники ринку вважають, що органи контролю за певною домовленістю оминають членів НАУ. Втім, це, як мінімум, не зовсім так. Наприклад, в AMIC НР повідомили, що представники ДСНС відвідали 214 АЗС компанії (обійшли усю мережу), а Держпраці – завітали на 51 станцію. В деяких регіонах на АЗС мережі приходили представники Держекоінспекції, ДФС та ДПС, часом у складі міжвідомчих груп, додали в AMIC. У мережі Parallel НР сказали, що компанія також стикнулася з численними позаплановими перевірками АЗС на дотримання вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової, техногенної та пожежної безпеки, оформлення трудових відносин тощо. «Здебільшого претензії органів контролю носять формальний характер. Мета – вивести нелегальних гравців із ринку нафтопродуктів, але фактично така перевірочна діяльність ускладнює роботу легальних компаній», – зазначили НР у пресслужбі Parallel.

У Glusco… вже й питати нема в кого, та й з огляду на політичну складову швейцарської організації – нема потреби. Їм знадобилась одна перевірка якості пального ще в березні, яка закрила всю мережу мінімум на п’ять місяців, очікувано, що менджмент – хто на лижах, хто на валізах, як би НАУ не висловлювала занепокоєність.

 

Кон’юнктурщики

Деякі оператори АЗС вважають, що органи контролю, користуючись моментом, висувають формальні претензії і таким чином просто вимагають хабарі. «Думаю, зійшлося декілька факторів. З одного боку, НАУ лобіювала посилення перевірок, з іншого – деякі посадові особи намагаються заробити грошей до того, як буде ліквідовано ДФС», – поділився думками з НР директор регіональної мережі, що налічує декілька десятків станцій. «До нас ходять уже три місяці усі, в тому числі прокуратура, яка звинувачує нас у несплаті податків у 2019 р. Проте ми поки працюємо», – сказав співрозмовник. Як відомо, наразі триває конкурс на посаду голови новоствореного Бюро економічної безпеки (БЕБ), який має завершитися не пізніше 25 вересня. Щойно новий орган отримає керівника, ДФС та податкову міліцію буде ліквідовано.

Очільник ДФС Вадим Мельник в інтерв’ю порталу Mind, опублікованому 28 липня, заявив, що його служба наразі проводить цільові операції з метою виявлення нелегальних осередків на ринку пального. За його словами, найбільша концентрація нелегальних АЗС – у Львівській, Київській та Вінницькій обл. Водночас Мельник пожалівся, що функції ДФС обмежені, зокрема йдеться про неможливість проведення оперативно-розшукових заходів. «Переважно реагуємо на факт порушення. Ми не можемо нічого аналізувати, бо відсутній доступ до аналітичних баз даних. А листування з ДПС – на їхню вимогу, ефективних результатів не дає. Відповіді затягують у часі, тому ми не розуміємо, де і що закуповується певними АЗС», – сказав голова ДФС в інтерв’ю.

Вадим Мельник також підкреслив, що боротьба з тінню – це боротьба з криміналом, де застосовуються жорсткі силові методи. Він вважає, що БЕБ виконуватиме цю роботу ефективніше. «У Законі “Про Бюро економічної безпеки України” закладено два концептуальні аспекти. По-перше, це аналітика, а потім слідча дія. Аналітики даватимуть рекомендації, як виявити нелегальний бізнес, його локацію, принципи роботи і як його ліквідувати (у законодавчий чи силовий спосіб). По-друге – це знищення системних кримінальних проявів», – зазначив очільник ДФС.

Тим часом у службі НР повідомили, що позапланові перевірки на АЗС тривають, не зазначивши, коли ця хвиля закінчиться або принаймні спаде.

У розмові з НР у НАУ запевнили, що поточних перевірок АЗС недостатньо. «СЕАРП (системи електронного адміністрування реалізації пального – НР) та рівнеміри з витратомірами надають дані до податкової, але цю аналітику неможливо використати через мораторій на позапланові фактичні перевірки, який діє з 2020 р.», – повідомила голова НАУ Неля Привалова.

З її слів виходить, що витрачені переважно за кордон у попередні роки більше ніж $30 млн на встановлення додаткового обладнання на АЗС наразі дає можливість збирати в ДПС аналітику щодо порушень. «А податківці бачать неспівпадіння даних СЕАРП та лічильників, та просто “обілєчують” порушників, бо офіційно поки не можуть зробити перевірку і накласти штраф», – припустив один із керівників мережі понад 100 АЗС. За його словами, в такий спосіб створюється корупційна схема, але менеджера водночас не тішить лобіювання НАУ зняття мораторію на позапланові перевірки. «Якщо раніше до нас могли завітати тричі на місяць, то тепер, перевіряючи, житимуть у нас», – скаржиться він.