Через війну ринок пропан-бутану в Україні зазнав кардинальних змін Такого падіння ніхто не очікував, адже обсяг автогазу скоротився на 40%. Водночас зріс попит на газ у балонах.. Аби обговорити цю тему, НафтоРинок вирушив до Полтави, де заступник керівника ПП «Компанія “Надежда”» Станіслав Батраченко та очільник напрямку балонного газу - Максим Карандєєв окреслили перспективи проєкту.
Ваша компанія – одна з небагатьох, хто поставив напрям балонного газу на комерційні рейки. Заправні шафи, цехи по балонах, наразі – контейнери з балонами на кожній АЗС. Як усе починалося, що можна вважати точкою відліку для розвитку проєкту?
Станіслав Батраченко: Трохи історії про розвиток комунально-побутового газу в Україні. Структура постачання населенню будувалася з прив’язкою до кожної області на основі облгазів. Це було зручно та правильно з огляду на наявність спеціалістів, котрі мали допуски до роботи з газом під тиском. Це була могутня та широка мережа ГНС та ГНП із транспортом та великим парком балонів, робота якої існувала за рахунок бюджету республіки. Після здобуття Україною незалежності та з появою приватних співвласників комерційний інтерес до реалізації скрапленого газу в балонах був лише на спеціалізованих аукціонах, які стартували в 2000 р. Це давало змогу підтримувати постачання газу населенню за відносно невелику вартість.
На фото - Станіслав Батраченко
Паралельно проводилися комерційні торги за рахунок держкомпаній, де скраплений газ продавався значно дорожче та призначався для підприємств, організацій та автогазу. Але згодом з’явилася корупційно-махінаторська схема перетікання «дешевого» газу зі спеціалізованих аукціонів до комерційних структур. А свого апогею «газовий схемотоз» сягнув у 2010-2013 рр. (за часів президентства Януковича). Приблизно тоді, а точніше в 2009 р., наше підприємство придбало компанію в Криму, яка, крім мережі АГЗС, також спеціалізувалася на продажі комунально-побутового газу. Там уперше ми стали постачати скраплений газ населенню. Це було важливо як соціальний обов’язок нашого підприємства перед регіоном (більшість населення Криму та ціла мережа готелів та туристичних баз відпочинку не були підключені до природного газу).
Це насправді був складний період для філії та головної компанії, бо ми розуміли, що працювати за пострадянським принципом ми не можемо. Але на спецаукціони нас не допускали, і ми вирішили запровадити нові принципи контролю та технології продажу газу.
Пострадянський принцип був дуже неефективний, і вже наперед було зрозуміло, що це завдасть збитків. Але найтяжчим іспитом стало відновлення парку балонів, що перебували у населення. Іншого виходу, як ремонт, заміна вентилів, фарбування і перевірка кожного балона під тиском, не було. Будь-яке підприємство, котре заправляє балони, несе відповідальність за технічний стан кожного балона а отже, і за життя людини.
До речі, такий самий шлях із відновлення парку балонів ми проходимо майже по всій території України наразі. Нині це найзатратніша стаття.
На сьогодні є достатня кількість підприємств, які мають відповідну документацію на діяльність із балонами, але це малоприбуткова діяльність, і вона вимагає великих інвестицій. А це, на жаль, заважає розвитку балонного напряму.
Чудовий екскурс! До чого виріс балонний напрям у групі компаній?
Максим Карандєєв: Нині наше підприємство експлуатує п’ять ГНП та 15 мініГНП у Закарпатській, Тернопільській, Київській, Черкаській, Чернігівській, Миколаївській, Запорізькій, Полтавській, Сумській та Харківський областях. Задіяно 20 од. спеціалізованого транспорту, які обслуговують до 1000 підприємств країни та майже 18 000 домогосподарств. Парк балонів підприємства зростає завдяки появі українського виробництва балонів під брендом BVS. Для зручності користувачів на більшості АЗС BVS розміщені контейнери з балонами для обміну. Ви, певно, бачили такий підхід у Європі, зокрема в Польщі. Вважаю, що в Україні найближчим часом на більшості АЗС будуть контейнери з балонами LPG.
На фото - Максим Карандєєв
С. Б.: Але попри перспективи напрямку хочу підкреслити головні проблеми балонного бізнесу – це висока собівартість газу в балоні. Витрати на кожен кілограм скрапленого газу в декілька разів вищі, ніж на автогаз на АЗС. Висока якість газу, чітке обслуговування, ремонт балонів та витратні матеріали, постійне інвестування в парк балонів та транспортування до кінцевого споживача спеціальним транспортом збільшує собівартість на 40-60% від початкової собівартості на ГНС. Наприклад, лише логістичні витрати на доставку до кінцевого споживача коливаються в межах 7-11 грн на кожен кілограм, тому що кількість 24-60 од. обмежена для перевезення балонів в одному транспортному засобі, а це разом 400-900 кг скрапленого газу, а не як у газовозі 18 тонн. І так до кожного села, і не завжди «бабця» готова замінити балон, бо в ньому ще щось там залишилося. Додатково треба довести, що її балон (у кращому випадку) ще «горбачовських» часів, і його не можна використовувати. А ще вона не знає, що, купуючи комунально-побутовий газ, вона додатково сплачує акцизний податок на відновлення доріг України.
На жаль, сьогодні сфера комунально-побутового газу також страждає через негативний імідж автогазу як доступного в ціні пального та бензину (дорожчого конкурента). Але комунально-побутовий газ насправді не такий дешевий через більші витрати, про що було сказано.
І це ще не все. За чиним законодавством, комунально-побутовий газ є підакцизним товаром, який не можна реалізовувати за межами території, де видано ліцензію на реалізацію акцизного товару. Отже, умовна «бабця» повинна сама приїхати за балоном на ГНП та сплатити за нього на місці.
Ви пропонуєте різні ставки акцизу на один й той самий продукт? Який обсяг українського ринку LPG припадає на газ у балонах?
С. Б.: Ставки, звісно, різні, бо яке відношення газ у балонах має до будівництва доріг? Ніякого. Щоб не було махінацій, пропоную сплачувати за нього при імпорті чи виробництві спочатку в повному обсязі, а потім документально підтверджувати його реалізацію. До речі, він продається в кілограмах, а не в літрах, як автогаз.
Ринок балонного газу для опалення та для промисловості оцінюю в 10-20%. Це на сьогодні 120 - 200 тис. т на рік. За 2022 р. зростання становило орієнтовно ще на 100%. Така розбіжність виникла через заправку лише половини балонів на АЗС. Наші підрахунки базуються на середньому терміні використання балонів та на порівнянні з відсотком негазифікованих населених пунктів. Балони користуються більшим попитом серед населення у весняно-літній період. Також сільські літні кухні традиційно обладнані газовими пропановими плитами.
Наразі в ЗМІ прораховують вартість пального після повернення в повному обсязі ПДВ та майже вдвічі збільшення акцизу. Як це позначиться на цінах на газ за вашими підрахунками?
С. Б.: Почекай, що значить збільшення акцизу? Хіба Україна восени минулого року не повернула акциз на скраплений газ до довоєнного показника? LPG найбільше втратив в обсягах, хоча, вважаю, на «відмінно» подолав кризу весни-літа 2022 р. Нагадаю, коли на заправках не було бензину та дизпального, майже всюди був газ. А акциз ми з 30 вересня 2022 р. платимо, як і до війни, тобто €96/т (€52/1000 л – НР). Куди ще підвищувати?! Ми вже на 100% у бюджеті! Це ж ваша аналітика стверджувала, що роздрібна націнка на літрі автогазу вчетверо менша ніж на бензині – і це не компенсується різницею в густині пального. Є над чим подумати, хіба не так? (Сміється).
Тому ми навіть не розглядаємо такі варіанти, підвищення ставки акцизу на пропан-бутан в липні – не відбудеться, воно відбулось ще півроку тому.
У пересічного споживача склалося враження, що газ у балонах – це лише дачний варіант або балончик у рюкзаку туриста. Кому ще ви постачаєте балонний газ?
С. Б.: Ринок скрапленого газу України – один із найбільших у Європі, дуже конкурентний та динамічний (я маю на увазі традиційну низьку маржу та сильну волотильність цін на стелах, яка відрізняється від повільного коливання цін бензинів та дизпального на АЗС). Але скраплений газ має більш широку сферу застосування, а саме: в аграрній, логістичній, переробній, харчовій, хімічній, металургічній, паперовій, будівельній, дорожно-будевільній сферах, у виробництві напоїв, скла, ювелірних виробів та парфумерії. Неможливо обійтися без скрапленого газу в туристичному, ресторанному бізнесі та для обігріву приміщень.
Головними користувачами балонів на сьогодні є наші військові, захисники України. Вони користуються всіма видами балонів: цангою (220 г) з різноманітними пальниками та портативними плитками, п’ятилітровими з конфорками, 27 та 50-літровими балонами. В полі це зручно для швидкого приготування їжі. Постачання взяли на себе частково військові, а також значну кількість поставляють волонтери.
Є болюча тема Техрегламенту для автогазу, прийняття якого переносять третій рік. А що з вимогами для балонного газу?
С. Б.: Так, вимоги до якості газу для комунально-побутового призначення відрізняються від вимог до автогазу. Це наявність значного відсотка пропану проти бутану. Підприємству-постачальнику необхідно закуповувати окремо пропан та бутан, з обов’язковим окремим зберіганням, та контролювати змішування (пропорції) від потреб конкретного користувача. Якщо простіше, то для приготування їжі потрібна пропанова суміш через високе КПД, до того ж вона максимально вигорає з балона.
Додаткові процедури вимагають кваліфікованих фахівців. Який штат працює в балонному проєкті «Надежди»?
М. К.: Наразі – 48 працівників. Ремонт, транспортування повних та порожніх балонів, спеціалізований транспорт, наявність спеціалістів із дозволами та велика інвестиційна інфраструктура з пакетом дозволів, ліцензій та вимог потребують від підприємства великих витрат та жорсткої вертикалі інженерної служби. Персональна відповідальність майстра-слюсара з особистим клеймом (ставиться на кожний перевірений балон) – це велика відповідальність та гордість підприємства. Щорічно ми вибраковуємо та вилучаємо з обігу до тисячі балонів, що потребує поповнення парку за рахунок підприємства новими та якісними одиницями.
С. Б.: Це багатозатратна галузь скрапленого газу. Наприклад, у Європі встановлені пільги у вигляді нульового або зниженого розміру акцизного податку. В сусідній Польщі із 2004 р. на комунально-побутовий газ діє нульова ставка акцизу, але на автогаз – 387 злотих/т (€82/т). Порівняйте зі ставками в Україні, до речі, де на весь скраплений газ уже діє €96/т.
Чому б у нас таке не зробити, чому б не інтегрувати європейську практику?
С. Б.: Узагалі Європейський Союз має понад 50-річний ринковий досвід використання скрапленого газу, тобто має відповідний багаторічний досвід регуляції акцизних податків, який об’єднує досвід кожної країни Європи зі своїми особливостями. Є Директива ЄС, що регулює податки. Нею встановлено статус скрапленого газу як альтернативного пального. Ринок України стає схожим на польський. Наприклад, поляки сумарно споживають 2,5 млн/т газу це лише на 0,5 млн т (дані за 2021 р.) більше ніж в Україні. Також схожий ринок у використанні автогазу 1,5 млн т (2021 р.) проти 1,8 млн т у нас.
В Україні з боку держави в балонному бізнесі бракує довіри та розуміння важливості скрапленого газу для комунально-побутового призначення. Всі перешкоди, що залишилися, зупиняють розвиток ринку балонного газу, котрий за останній рік став дуже затребуваним. Ніхто б не імпортував у 2022 р. 200 тис. балонів без потреби для країни!
Якщо порівняти ставки акцизних податків на LPG серед країн Європи, то можна зафіксувати залежність між кількістю, сферою використання та розміром податку, а саме: де більше використовують (важливість для населення), там нижчий податок. Саме зараз Україна перебуває на межі рекомендованого розміру акцизного податку на скраплений газ згідно з Директивою ЄС.
Можливо, відсутність адміністрування різної ставки акцизного податку (наприклад, для комунально-побутового та автогазу (УКТЗЕД 21) з боку держави не дає змогу встановити справедливі розміри ставок, тобто знизити акцизний податок на скраплений газ для комунально-побутового призначення. Податкова стратегія вирішує, чи є перспектива розвитку скрапленого газу в балонах в Україні.
Які зміни внесла війна в бізнес балонного газу?
М. К.: Балонний газ надзичайно важливий при приготуванні їжі та для обігріву. Як для населення, так і для військових. Відсутність диму при використанні та мобільність перевезення самих балонів.
Під час війни зросла важливість скрапленого газу як альтернативи електроенергії. Простота транспортування та зручність використання стали в пригоді на фронті для захисників України. В деокупаційний період, як було у другому-третьому кварталі 2022 р., коли відсутні електроенергія та природний газ, балони з пропаном – це тепло, гаряча їжа та пальне для генераторів. Це було доведено у 2022 р. на прикладі Чернігівської, Сумської, Харківської, Миколаївської, Херсонської та Донецької областей. Але існують перешкоди при доставці до користувача через «підакцизність» комунально-побутового газу. Ми з цим стикнулись і наголошуємо, що це питання потрібно нарешті вирішити.
Прогнозувалося, що буде більший попит на балони, коли орки потужно били по нашій енергетичній інфраструктурі. До прикладу, той же Київ, де в багатоповерхівках заборонено використовувати природний газ, «тарився» туристичними та п’ятилітровими балонами з вересня до лютого...
М. К.: Так, мешканці міст-мільйонників зробили так звану першу закупку, тобто придбали свої перші балони з газом. Але не всі заправляли їх удруге чи втретє, бо наші ЗСУ тепер можуть захищати енергетичну інфраструктуру, що знизило кількість відключень електроенергії. Ми цей попит, звісно, відчули.
Під час блек-аутів з’явився новий недосвідчений користувач (особливо це стосується жителів міст, які були залежні від електроенергії). Наприклад, користування балонами на 11-му поверсі – вже буденність, і нічого не вдієш. У цей період до країни хлинув потік різних приладів та балонів, не завжди якісних, у яких розібратися навіть досвідченій людині було важко. Відсутність інструкцій щодо користування часто призводила до нещасних випадків.
Але я впевнений, що мешканець багатоповерхівки, як і нові користувачі (а ці цифри набагато вищі за довоєнні показники), берегтимуть і надалі свої балони.
Як за 2022 р. змінився парк балонів в Україні, який його поточний стан?
С. Б.: На одній із нарад у Міністерстві енергетики було озвучено, що за минулий рік лише одна відома мережа магазинів імпортувала 13 тис. балонів. А за попередніми даними, до країни у широкому асортименті завезено майже 200 тис. балонів від різних виробників. Для реалізації порожнього балона як пустої тари додаткових вимог не існує, але цей балон купується для заправки газом, і після першої заправки підпадає під більш суворіші вимоги. Отже, ризики бере на себе покупець. Наприклад, у більшості європейських країн це нормально, тому що користувач заправляє балон на спеціалізованому обладнанні для заправки балонів.
М. К.: Тут ситуація сумна, але вимушено необхідна наразі. Насправді в Україні більшість користувачів заправляють балони на АЗС. І якщо на балоні відсутня інструкція, то технічно неможливо заправити балон на 85% від об’єму. Це може зробити лише досвідчений заправник і уникне небезпеки. Але парк за рік значно розширився, що своєю чергою в рази збільшить кількість користувачів балонного газу, а ще, крім того, зросте відповідальність тих, хто заправляє балони. До нас, наприклад, минулого року приносили балони, вік яких уже давно не відповідає вимогам експлуатації!
А яка перспектива виробництва балонів в Україні?
М. К.: Як не дивно, але саме під час війни в Україні з’явився перший вітчизняний виробник якісних та сертифікованих балонів. Ми цьому дуже раді, підтримуємо їх замовленнями і далі будемо всіляко підтримувати. Також великою популярністю стали користуватися туристичні балончики об’ємом 220 г, ручні та прості у використанні. На жаль, український виробник самої цанги вимушено перевіз виробництво до сусідньої країни. Взагалі, в Україні є кілька підприємств, що комплектують туристичні балончики та заправляють їх газом, і цього достатньо для наших потреб у майбутньому.
Через війну Україна перестала відчувати дефіцит природного газу, і після нашої Перемоги, певно, ще й експортуватимемо. Яке місце балонного пропан-бутану після Перемоги?
С. Б.: Так, Україна має значні запаси природного газу та широку мережу трубопроводів для користувачів, це і відрізняє нас від європейських країн. Це добре, але, як я говорив, існує і досі пострадянський принцип, який руйнує будь-яке постачання. На сьогодні газифіковано лише 72% від населених пунктів України. Отже, понад 2000 населених пунктів залишаються без природного газу, через відсутність газопроводів багато хто вимушений відмовлятися від підключення до газових мереж. Також після війни будуватимуться багато нових об’єктів на місцях, де відсутня мережа газопроводів узагалі. Післявоєнний будівельний бум вимагатиме більше скрапленого газу протягом ще тривалого часу. Тому треба рухатися на випередження.
По-перше, популістське ціноутворення на природний газ, електроенергію або скраплений газ призведе знову до нового розвалу постачання енергоносіїв. Ми зобов’язані змінити цю схему за прикладом європейських країн.
По-друге, суттєвим навантаженням на мережу скрапленого газу в комунально-побутовому секторі є акцизний податок, яким не обкладаються природний газ та електроенергія, а виконують таку ж саму енергетичну функцію.
Це дві найголовніші перешкоди для утворення безпечного ринку доступного скрапленого газу для промисловості та населення.
Як ви оцінюєте розвиток ринку туристичних балончиків?
М. К.: Минулого року лише імпортовано балончиків із газом (220-300 г) на $7 млн. Зручне зберігання та малий габарит – причина популярності туристичних балончиків. У побуті вони мають дуже широкий спектр застосування. Наприклад, це нова, так звана «паяльна лампа» широкого використання. Водії-далекобійники, домогосподарки, сантехніки та будівельники використовують її майже щоденно. Розтопити камін або просто розвести багаття можна зручно та швидко. Поки йде війна, балончики – це тепло та гаряча їжа для наших захисників на фронті.
Анонсую, що наше підприємство планує розмістити мережу контейнерів для приймання використаних балончиків з метою подальшої безпечної утилізації. Сподіваюся, що я нікого не здивую, коли скажу, що туристичний балончик одноразовий. Клапан розрахований на одноразове використання. Самостійно його утилізувати становить небезпеку для людини. А після нашої Перемоги туризм розвиватиметься, й надалі залишиться потреба для військових.
